Рішення № 105254663, 06.07.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2022 Справа №607/921/22

Провадження №2/607/1529/2022

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Крупи О.А.

представника позивача адвоката Юзьвак І.Я.

представника відповідача адвоката Нюні О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТДВ «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТДВ «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх вимог зазначили, що 30.12.2020, близько 18 год., ОСОБА_4 керував технічно справним транспортним засобом марки Renault, моделі Logan, р.н. НОМЕР_1 , по вул. Стрийській в с. Підгороднє Тернопільського району на автодорозі «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка» 145 км.+100 м., в напрямку м.Тернопіль зі швидкістю близько 40 50 км/год. ОСОБА_4 не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що виїхавши на нерегульований пішохідний перехід допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які переходили проїзну частину дороги по даному пішохідному переході. Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.05.2021 у справі №607/4034/21 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Під час дорожньо-транспортної пригоди позивачі отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості внаслідок чого тривалий час перебували на лікуванні як медичних закладах так і на амбулаторному лікуванні.

Зазначають, що в результаті ДТП їм також спричинена моральна шкода, яка виразилась у фізичному болю та стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку з ушкодженням їх здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку із протиправною поведінкою відповідача щодо них.

Зокрема, тілесні ушкодження, які були отримані неповнолітньою ОСОБА_2 , а саме: ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми, забій головного мозку, перелом основи черепа зліва з переходом на склепіння зліва, рвана рана повіки, закритий перелом проксимального метафізу лівого плеча із заміщенням, закритий перелом правої лонної та сідничної кісток та бічних мас крижової кістки справа, перелом поперечного паростка справа, тупа травма голови, тулуба, кінцівок: забій, глибокі поверхневі садна лівої верхньої повіки, лівої вушної раковини, лівої передньої та бокової часини грудної клітки, лівої колінної ділянки, правої кисті, мали ознаки небезпеки для життя, були розладом здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності та супроводжувалися фізичним болем та стражданнями потерпілої. Спричинені травми та тривале лікування призвели до порушення звичайного укладу її життя, адже вона тривалий час вона була обмежена у пересуванні, не мала можливості відвідувати школу, спілкуватися з однолітками, займатися фізичними вправами.

Окрім цього, травми, які отримала неповнолітня ОСОБА_6 , а саме: закритий остеоепіфіліз листального кінця лівого стегна; тупу травму тулуба, кінцівок: глибокі поверхневі садна обличчя та кінцівок, супроводжувалися нестерпним болем та стражданнями, внаслідок чого було порушено звичний уклад життя неповнолітньої, що виразилося спершу у необхідності дотримання постільного режиму, а потім у пересуванні лише на милицях без навантаження на ліву ногу. Вона була позбавлена можливості відвідувати школу, спілкуватися з однолітками займатися фізичними вправами, ушкодження також спричинили значний дискомфорт у побуті останньої та були наслідком болі у стегні при виконанні будь-яких рухів.

Також, внаслідок дорожньо транспортної пригоди тілесні ушкодження середньої тяжкості отримала ОСОБА_1 , зокрема: закритий, авульсивний перелом шиловидного виростка дистального мета епіфізу лівої променевої кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, забої, підшкірні гематоми лобної та тім`яної ділянок голови ліворуч, забій правого плечового суглобу, забій-гематома нижньої третини лівого стегна, осадження передньої поверхні обох колінних суглобів, які призвели до тривалої тимчасової непрацездатності, не можливості відвідувати роботу, вести усталений спосіб життя, обмеженні у фізичній активності та стражданні від болю у лівій верхній кінцівці.

Посилаючись на вказані обставини, беручи до уваги характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнали позивачі двоє з яких є неповнолітніми, їх тривалість та можливість відновлення, позивачі просять стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі по 200 000 (двісті тисяч) гривень на користь кожного, завдану ушкодженням їх здоров`я внаслідок дорожньо- транспортної пригоди.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.01.2022 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

14.03.2022 судом зареєстровано відзив на позовну заяву поданий представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Нюня О.І., із змісту якого вбачається, що відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими, не доведеними та безпідставними, так як він ще до виходу суду до нарадчої кімнати виплатив безпосередньо потерпілим 130 000 гривень, сплатив 22566 грн. витрат на лікування ОСОБА_1 , 14005,12 грн. витрат на лікування ОСОБА_3 та 19257,04 грн. витрат на лікування ОСОБА_2 , що підтверджується розпискою представника потерпілих ОСОБА_7 та можуть підтвердити свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Більше того, представник потерпілих у судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження заявив, що ОСОБА_4 повністю відшкодував заподіяну потерпілим шкоду. Окрім цього, адвокат звертає увагу, що до позовної заяви не долучено жодного доказу, яким позивачі обґрунтовують заявлені позовні вимоги. Додатково зазначає, що з позовною вимогою в частині відшкодування моральної шкоди, потерпілі можуть звернутись до страховика, шляхом залучення останнього співвідповідачем та зміни (уточнення) позовних вимог. Відтак, відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Крім того, відповідач не визнає заявлені витрати на професійну правничу допомогу, оскільки наданий розрахунок не є обґрунтованим, а доказів понесення таких витрат (їх сплати) до позову не долучено.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.03.2022, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТДВ «Страхова компанія «Кредо».

Представник позивачів адвокат Юзьвак І.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених. Додатково зазначив, що 130000 грн, які відшкодував відповідач це матеріальна шкода, яка була витрачена на численні реабілітації, медикаменти та інші засоби для відновлення стану здоров`я позивачів.

Представник відповідача адвокат Нюня О.І. в судовому засіданні заперечив з приводу задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволені позову з підстав викладених у відзиві. Додатково зазначив, що кожен з позивачі отримав різні ушкодження, а тому сам стягнення моральної шкоди не може бути однакова для всіх позивачів. Крім того, на момент відшкодування відповідачем коштів у сумі 130000 грн, потерпілі уже знали, які збитки їм завдані, а відтак назвали суму, яку вважають достатньою для відшкодування школи у повному обсязі та, яку відповідач не заперечував і оплатив в поновному обсязі. Доказав понесення позивачами будь яких інших витрат на лікування та реабілітацію останніми не подано, як і не подано чеків на 130000 грн, які відповідач уже сплатив на користь позивачів.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснив, що він являється батьком, відповідача ОСОБА_4 . Так, після дорожньо транспортної пригоди, яка відбулась 30.12.2020 в той же вечір він разом з дружиною поїхав до потерпілих в лікарню, а син залишився на місці ДТП. Приїхавши в лікарню вони побачили батьків дівчинки та коли підійшли до них то просили вибачення за те, що сталось, вину не заперечували та визнали. Крім того, відповідач ОСОБА_4 також неодноразово приходив до дівчат у лікарню та просив вибачення. Поговоривши з батьком потерпілої дитини - ОСОБА_7 з приводу ситуації, що склалась, вони вирішили відкласти розмову. В подальшому коли дівчат виписали з лікарні, він оплатив їхнє лікування у сумі 60000 грн по рахунку, який надала лікарня. Окрім цього, він також зустрівся з ОСОБА_7 , який сказав, що у них є рахунок на 43000 грн за понесене лікування, однак ці кошти відшкодує їм страхова компанія, а вони повинні відшкодувати їм моральну шкоду у сумі 130000 грн, на що він діючи в інтересах свого сина ОСОБА_4 погодився. Відтак, коли він назбирав частину суми він приїхав до них додому та передав кошти у сумі 100000 грн ОСОБА_7 , про що той написав розписку. Свідок вказує, що повідомив ОСОБА_7 , що іншу частину коштів у сумі 30000 грн він привезе пізніше, коли дозбирає. Коли він назбирав потрібну суму він знову зустрівся з ОСОБА_7 але уже у м. Тернополі у нього дома, де і передав іншу частину суми, проте розписку ОСОБА_7 уже не писав, оскільки як він повідомив, вони жодних претензій до них не мають, шкода відшкодована повність, про що в подальшому зазначалось представником потерпілих у суді. Зазначає, що із ОСОБА_7 він час від часу підтримував контакт, вони спілкувались, останній розповідав, що дівчата йдуть на покращення. Через 2-3 місяці потерпілі почали подавати документи в страхову, однак страховик висловлював свої заперечення з приводу страхової виплати, а тому ОСОБА_7 подзвонив до нього і він одразу приїхав та привіз усі наявні в нього документи, а також сам говорив із страховиком з приводу страхових виплат. А уже через 8 місяці ОСОБА_7 зателефонував і сказав, що вони мають заплатити потерпілим, ще кошти, у сумі 43000 грн, оскільки ці кошти страхова їм не виплатила. На що він відповів, що вони з потеплілими розрахувались у повному обсязі, що не заперечувалось ними в момент отримання коштів та в суді під час розгляду кримінального провадження.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду повідомив, що він є батьком ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 є сестрою його дружини, а ОСОБА_2 його племінницею. Зазначив, що після дорожньо транспортної пригоди він діяв від імені усіх трьох потерпілих у питання відшкодування шкоди. Він від батька відповідача отримав 130000 грн. Сума визначалась виходячи із понесених витрат на лікування. Так, вони збирали усі чека понесених витрат на лікування, включаючи вартість перенесених операцій усіма трьома потерпілими, а також усіх реабілітацій, поїздок та лікарств. При цьому, після ДТП ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 проживали у них та перебули на їх матеріальному утриманні, оскільки чоловік ОСОБА_1 перебував на заробітках, а вона повністю втратила роботу та не мала жодного заробітку, у зв`язку із чим остання тривалий час перебувала на антидепресантах. Зауважив, що місяць після виписки ОСОБА_2 була лежача, оскільки їй не можна було вставати, вони до неї привозили спеціалістів, які проводили їй реабілітацію, зокрема масажі, тощо. Коли вони порахували усі витрати сума разом з чеками була приблизно 160000 грн. В подальшому вони з батьком відповідача узгодили суму, яку він їм передав, зокрема спочатку 100000 грн та пізніше ще 30000 грн. Іншу частину суми він сказав, що не має і її заплатить страхова, на що вони погодились та подали усі документи в страхову. Зауважує, що страхова компанія відповідача не хотіла виплачувати кошти, попри це, вони все одно подали усі необхідні документи. При цьому ОСОБА_8 діючи в інтересах свого сина запевнив їх у тому, що якщо страхова компанія не поверне їм кошти то ці кошти віддасть він. Через місяць жодних коштів вони не отримали, а тому вони звернулись до ОСОБА_8 та повідомили, що страхова компанія не повертає кошти, він сказав звертайтесь до страхової. В свою чергу страхова повідомила, що документи пішли на Київ і щоб вони чекали відповідь. Зазначає, що на даний час страхова компанія не виплатила жодних коштів, відмови у виплаті коштів також не дала. Пояснив, що спір між сторона виник тому, що відповідач поступив нечесно, зокрема обіцяючи відшкодувати усю завдану шкоду, своїх обіцянок не дотримався та після винесення судом вироку у кримінальній справі повністю усунувся він будь яких витрат. Водночас витрат було достатньо багато, оскільки усі троє потерпілих тривалий час лікувались після ДТП та лікуються до по даний час. Повторився, що батько відповідача, обіцяв відшкодувати 45000 грн, якщо їх не відшкодує страхова компанія. Одна коли потерпілі звернулись до нього і сказати, що страхова кошти не виплачує, він сказав, що кошти відшкодовувати не буде, оскільки їх повинна відшкодувати страхова. Звернув увагу, що якби відповідач відшкодував їм 45000 грн понесених витрат, жодних спорів між ними б не було. Зазначив, що кошти, які він отримав від батька відповідача у сумі 130000 грн, він у повному обсязі віддав ОСОБА_1 , оскільки він більш матеріально забезпечений, а ОСОБА_1 мала більшу потребу у цих коштах, оскільки вота та їх дочка зазнали більш тяжчих ушкоджень здоров`я. Водночас вказав, що практично вся сума пішла на відшкодування матеріальних витрат, які полягали у реабілітаціях, оздоровчих поїздках, лікарствах та додаткових засобів для відновлення здоров`я. До страхової компанії із позовом вони не звертались, оскільки сторона відповідача запевнила їх, що поверне їм кошти, у випадку не виплати їх страховою компанією.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.05.2021 у справі №607/4034/21, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами. Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання у виді 3-х років позбавлення волі з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк 1 рік, покладенням обов`язків: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Позов прокурора в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради про стягнення з ОСОБА_4 33262,16 грн витрачених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та позов прокурора в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради про стягнення з ОСОБА_4 22566 грн витрачених на стаціонарне лікування потеплілої ОСОБА_1 залишено без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави Україна 4413,15 грн вартості проведених експертиз.

З вказаного вироку вбачається, що водій ОСОБА_4 30.12.2020, близько 18 години, керував технічно-справним автомобілем марки Renault моделі Lоgаn, р.н. НОМЕР_1 по вул. Стрийській с. Підгороднє Тернопільського району на автодорозі «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка» 145 км.+100 м., в напрямку м. Тернопіль зі швидкістю близько 40 50 км/год. Надалі, 30.12.2020 близько 18 години, ОСОБА_4 проявляючи злочину недбалість, будучи не достатньо уважним та не стежачи належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, порушуючи вимоги п.п.1.5; 1.10 (в частині визначення поняття «дорожня обстановка», «пішохідний перехід», «перевага»); 2.3. (б, д); 10.1.; 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями (далі - ПДР), рухаючись в темну пору доби, мав об`єктивну можливість завчасно виявити, що в попутному напрямку, в сусідній смузі, перед нерегульованим пішохідним переходом (що позначений дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 ПДР) та який влаштований навпроти будинку №5 вказаної вулиці, невстановлений досудовим розслідуванням легковий автомобіль зменшує швидкість та в подальшому зупинився. У порушення вимог п.18.4 ПДР, водій ОСОБА_4 не зменшив швидкість руху керованого ним автомобіля та не зупинився перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом, щоб переконатися, що на ньому немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, а продовжував рух у зазначеному напрямку. Внаслідок порушення вищевказаних пунктів ПДР, ОСОБА_4 не забезпечив безпеку дорожнього руху та поставив себе в такі умови, що виїхавши на вищеописаний нерегульований пішохідний перехід, допустив передньою лівою частиною автомобіля Renault моделі Lоgаn, р.н. НОМЕР_1 , на відстані наближено 18 см вправо і 70 см вліво від повздовжньої осі автомобіля наїзд на пішоходів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які переходили проїзну частину дороги по даному пішохідному переході, в напрямку зліва направо, відносно руху автомобіля Renault моделі Lоgаn, р.н. НОМЕР_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження неповнолітня ОСОБА_2 у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, переломів кісток склепіння та основи черепа зліва, які супроводжувалися забиттям головного мозку, з розривом барабаної перетинки лівого вуха; із зовнішніми ушкодженнями в ділянці голови відмічені рана і садна верхньої повіки лівого ока, садна лівої вушної раковини; закритий перелом проксимального метафізу (верхнього кінця) правої плечової кістки; закрита травма поперекового відділу хребта у вигляді перелому поперечного відростка 5-го хребця справа; закрита травму тазової ділянки у вигляді переломів крижової та лобкової і сідничної кісток справа; із зовнішніх ушкоджень у ОСОБА_2 також були відмічені садна передньої та бокової поверхонь грудей зліва, передньої черевної стінки зліва, правих плечей та кисті, ділянки лівого колінного суглоба. Виявлені у неповнолітньої ОСОБА_2 , тілесні ушкодження, згідно з п.2.1.1 (а), 2.1.2, 2.1.3 (б) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995) за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, належить до тяжких. ОСОБА_9 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого авульсивного (відривний Х.Ф.) перелом шилоподібного відростка дистального метаепіфізу (нижнього кінця) лівої променевої кістки із зміщенням кісткових фрагментів, із зовнішніх ушкоджень описані «підшкірні гематоми» лобової і тім`яної ділянок волосистої частини голови зліва, правого плеча, ділянки лівого променево-зап`ясткового суглоба, лівого стегна, «підапоневротична гематома» тім`яно-потиличної ділянки волосистої частини голови, «підшкірні гематоми» та «осаднення» ділянки обох колінних суглобів. Виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою відповідно до п.2.2.1, 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995) належать до середньої тяжкості. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому остеоепіфізіоліз (перелом в ділянці зони росту Х.Ф.) нижньої третини лівої стегнової кістки із зміщенням кісткових фрагментів, із зовнішніх ушкоджень описані численні садна чола (без уточнення анатомічної локалізації), обох губ, щічних ділянок та кистей, лівих стегна і гомілки. Виявлені у неповнолітньої ОСОБА_3 тілесні ушкодження у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995) належать до середньої тяжкості. Порушення водієм ОСОБА_4 п.п.1.5; 2.3. (б, д); 10.1.; 18.4 Правил ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Renault» моделі «Lоgаn», р.н. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/2925281 від 18.03.2020 укладеного між ТДВ «СК «КРЕДО» та ОСОБА_8 , згідно якого страхова сума на одного потерпілого становить: за шкоду заподіяну життю і здоров`ю 260000 грн; за шкоду заподіяну майну 130000 грн; розмір франшизи 0 грн.

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 7605, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 30.12.2020 по 21.01.2021 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР, із діагнозом: Політравма. Поєднана травма. Відкрита ЧМТ, забій головного мозку, перелом основи черепа зліва з переходом на склепіння зліва. Травматичний розрив лівої барабанної перетинки. Отогемолікворея зліва. Рвана рана лівої верхньої повіки. Закритий перелом проксимального метафазу лівого плеча із зміщенням (тим АО 11А2,1). Закритий перелом правої лонної та сідничної кісток та бічних мас крижової кістки справа, перелом поперечного паростка L5 справа. Тупа травма голови, тулуба, кінцівок: забій, глибокі поверхневі садна лівої верхньої повіки, лівої вушної раковини, лівої передньої та бокової частини грудної клітки, лівої колінної ділянки, правої кисті. Після виписки рекомендовано: продовжити лікування в амбулаторних умовах, ліжковий режим, бандаж на таз, ЛФК І періоду, індивідуальне навчання, контроль ОДП через 1, 2, 3, 6 міс.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7606, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 30.12.2020 по 15.01.2021 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР, із діагнозом: закритий остеоепіфізіоліз дистального кінця лівого стегна (АО 33А2). Тупа травма тулуба, кінцівок: глибокі, поверхневі садна обличчя, кінцівок. Після виписки рекомендовано: продовжити лікування в амбулаторних умовах, хода на милицях без навантаження на ліву ногу, індивідуальне навчання, контроль ОДП через 1, 2, 3, 6 міс, шви зняти на 14 день.

Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №11070, ОСОБА_1 у період з 30.12.2020 по 11.01.2021 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР, із діагнозом: закритий авульсивний перелом шилоподібного відростка дистального метаепіфізу лівої променевої кістки із зміщенням кісткових фрагментів (Клас АО ASIF 2R3A1). Забої, підшкірні гематоми лобної та тім`яної ділянок голови ліворуч. Забій правого плечового суглобу. Забій-гематома нижньої третини лівого стегна. Осаднення передньої поверхні обох колінних суглобів. Після виписки рекомендовано: обмежити фізичне навантаження на ліву в/к протягом 1-го місяця; комплекс вправ на пальці кисті та лівий променево-запястний суглоб; ситуаційне знеболення; щоденні перев`язки з розчином антисептика; скинути шви на 14 добу п/о періоду; спостереження в ортопеда травматолога та кардіолога за місцем проживання; контроль через 1 міс. в ТУЛ.

Згідно з листом КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР за підписом генерального директора (головного лікаря) Корицького Г.І. № 109-01/02 від 08.02.2021, вартість проведеного лікування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ортопедо травматологічному відділенні КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР з 30.12.2020 по 21.01.2021 становить 19257,04 грн.

08.04.2021 ОСОБА_4 перерахував на рахунок НОМЕР_2 кошти у сумі 19449,61 грн, призначення платежу: витрати на лікування ОСОБА_2 , що підтверджується дублікатом чека Приватбанку №TS211989 від 21.02.2022.

Відповідно до листа КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР за підписом генерального директора (головного лікаря) Корицького Г.І. № 68-01/02 від 25.01.2021, вартість проведеного лікування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в ортопедо травматологічному відділенні КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР з 30.12.2020 по 15.01.2021 становить 14005,12 грн.

08.04.2021 ОСОБА_4 перерахував на рахунок НОМЕР_2 кошти у сумі 14145,17 грн, призначення платежу: витрати на лікування ОСОБА_3 , що підтверджується дублікатом чека Приватбанку №TS211989 від 21.02.2022.

Згідно із листом КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР за підписом генерального директора (головного лікаря) Бліхар В. та головного бухгалтера Маркевич О. № 3/133 від 22.01.2021, вартість проведеного лікування ОСОБА_1 , 1984 року народження в ортопедо травматологічному відділенні КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР з 30.12.2020 по 11.01.2021 становить 22566 грн.

08.04.2021 ОСОБА_4 перерахував на рахунок НОМЕР_2 кошти у сумі 22791,66 грн, призначення платежу: витрати на лікування ОСОБА_1 , що підтверджується дублікатом чека Приватбанку №TS211989 від 21.02.2022.

Як вбачається з розписки ОСОБА_7 від 31.01.2021, останній отримав від ОСОБА_8 суму в розмірі 100000 грн. в якості частини компенсації на лікування постраждалих від ДТП, яке створив його син ОСОБА_10 30.12.2020.

Відповідно до довідки №2 від 02.03.2022 виданої Фермерським господарством «Шарван», ОСОБА_4 працює слюсарем по ремонту с/г техніки в Фермерському господарстві «Шарван» та його заробітна плата становить: за січень 2022 року 6700 грн; за лютий 2022 року 6700 грн. За 2021 рік заробітна плата ОСОБА_4 становила 73800 грн.

Згідно із положеннями частини першої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивач ОСОБА_2 зазначає, що в результаті дорожньо транспортної пригоди вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, які завдали їй фізичного болю, душевних стражданнях та призвели до тривалого лікування і порушення звичайного укладу життя, адже вона тривалий час вона була обмежена у пересуванні, не мала можливості відвідувати школу, спілкуватися з однолітками, займатися фізичними вправами.

Позивач ОСОБА_2 оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 30.12.2020, винним у якій визнано ОСОБА_4 , неповнолітній ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження, які згідно з п.2.1.1 (а), 2.1.2, 2.1.3 (б) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995) за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, належить до тяжких. Матеріалами справи також доводиться, що після дорожньо транспортної пригоди ОСОБА_2 була госпіталізована до Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради де проходила лікування у період з 30.12.2020 по 21.01.2021. При цьому після виписки з лікарні неповнолітній ОСОБА_2 рекомендовано продовжити лікування в амбулаторних умовах, ліжковий режим, бандаж на таз, ЛФК І періоду, індивідуальне навчання.

Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 суд враховує вищенаведені обставини, глибину та тривалість фізичних та моральних страждань дитини, яких вона зазнала внаслідок політравми, відкритої черепно мозгової травми голови, травматичного розриву лівої барабанної перетинки, отогемоліквореї зліва, рваної рани лівої верхньої повіки, закритого перелому проксимального метафазу лівого плеча із зміщенням, закритого перелому правої лонної та сідничної кісток та бічних мас крижової кістки справа, перелому поперечного паростка L5 справа, та множинних травм, забоїв та саден, а також те, що травми отриманні нею внаслідок дорожньо транспортної пригоди призвели до порушення звичайного укладу її життя, що виразилось у тривалому лікуванні, обмеженні її можливостей пересуватися, відсутності можливості відвідувати школу, спілкуватися з однолітками та займатися фізичними вправами.

Разом з тим, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. оцінені суб`єктивно та є завищеними, а тому враховуючи вищевикладені обставини, характер отриманих трав, час та зусилля потрачені для лікування, засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості, приходить до переконання, що розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу ОСОБА_2 становить 50 000 гривень.

Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивач ОСОБА_1 зазначає, що в результаті дорожньо транспортної пригоди вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, які завдали їй фізичного болю, душевних стражданнях та призвели до тривалої тимчасової непрацездатності, не можливості відвідувати роботу, вести усталений спосіб життя, обмеженні у фізичній активності та стражданні від болю у лівій верхній кінцівці.

Позивач ОСОБА_1 оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 30.12.2020, винним у якій визнано ОСОБА_4 , ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження, які відповідно до п.2.2.1, 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995) належать до ушкоджень середньої тяжкості. Матеріалами справи також доводиться, що після дорожньо транспортної пригоди ОСОБА_1 була госпіталізована до Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська університетська лікарня» Тернопільської обласної ради де проходила лікування у період з 30.12.2020 по 11.01.2021. При цьому після виписки з лікарні ОСОБА_1 рекомендовано обмежити фізичне навантаження на ліву в/к протягом 1-го місяця; комплекс вправ на пальці кисті та лівий променево-запястний суглоб; ситуаційне знеболення; щоденні перев`язки з розчином антисептика; скинути шви на 14 добу п/о періоду.

Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 суд враховує вищенаведені обставини, глибину та тривалість фізичних та моральних страждань останньої, яких вона зазнала внаслідок закритого авульсивного перелому шилоподібного відростка дистального метаепіфізу лівої променевої кістки із зміщенням кісткових фрагментів та множинних забоїв, підшкірних гематом та осаднень, а також те, що травми отриманні нею внаслідок дорожньо транспортної пригоди призвели до порушення звичайного укладу її життя, що виразилось у тривалій тимчасовій непрацездатності, не можливості усталений спосіб життя та обмеженні у фізичній активності.

Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 не доведено належними та достатніми доказами, що до дорожньо транспортної пригоди вона була працевлаштована, і внаслідок отриманих нею травм втратила роботу.

Відтак суд бере до уваги вищевикладені обставини, характер отриманих трав, час та зусилля потрачені для лікування та вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. оцінені суб`єктивно та є завищеними, а тому враховуючи засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу ОСОБА_1 становить 25 000 гривень.

Водночас при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди неповнолітній ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судом також взято до уваги, що відповідачем ОСОБА_4 сплачено останнім кошти у сумі 130000 грн, які як показав свідок ОСОБА_7 були в повному обсязі передані на потреби ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Факт сплати відповідачем коштів у сумі 130000 грн в користь позивачів не заперечувався сторонами в судовому засіданні, а також підтверджується розпискою ОСОБА_7 від 31.01.2021 та показами останнього наданими у судовому засіданні під час його допиту в якості свідка. При цьому суд відхиляє доводи представника позивачів, з приводу того, що вказані кошти пішли на численні реабілітації та лікарські засоби, а відтак на сплату матеріальної школи, оскільки жодних документальних підтверджень таким доводам стороною позивачів суду надано не було.

Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивач ОСОБА_3 зазначає, що в результаті дорожньо транспортної пригоди вона отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які завдали їй фізичного болю, душевних стражданнях та призвели до позбавлення можливості відвідувати школу, спілкуватися з однолітками, займатися фізичними вправами, ушкодження, а також спричинили значний дискомфорт у побуті та були наслідком болі у стегні при виконанні будь-яких рухів.

Позивач ОСОБА_3 оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 30.12.2020, винним у якій визнано ОСОБА_4 , неповнолітній ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження, які відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995) належать до ушкоджень середньої тяжкості. Матеріалами справи також доводиться, що після дорожньо транспортної пригоди ОСОБА_3 була госпіталізована до Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради де проходила лікування у період з 30.12.2020 по 15.01.2021. При цьому після виписки з лікарні неповнолітній ОСОБА_3 рекомендовано продовжити лікування в амбулаторних умовах, хода на милицях без навантаження на ліву ногу, індивідуальне навчання.

Визначаючи розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_3 суд враховує вищенаведені обставини, глибину та тривалість фізичних та моральних страждань дитини, яких вона зазнала внаслідок закритого остеоепіфізіолізу дистального кінця лівого стегна, тупої травми тулуба та множинних саден, а також те, що травми отриманні нею внаслідок дорожньо транспортної пригоди призвели до порушення звичайного укладу її життя, що виразилось позбавленні можливості відвідувати школу, спілкуватися з однолітками, займатися фізичними вправами, спричиненні значного дискомфорту у побуті, внаслідок необхідності пересування на милицях.

Разом з тим, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. оцінені суб`єктивно та є завищеними, а тому враховуючи вищевикладені обставини, характер отриманих трав, час та зусилля потрачені для лікування, засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості, а також те, що неповнолітня ОСОБА_11 не отримувала від відповідача жодного відшкодування, приходиться до переконання, що розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу ОСОБА_11 становить 25 000 гривень.

Окрім цього суд зауважує, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільноправова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 року № 1961IV «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності Закон визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників (стаття 3).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільноправова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільноправова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньотранспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 26-1 Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, МТСБУ) відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньотранспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Пунктом 1.3. статті 1 Закону визначено, що потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Як встановлено з матеріалів справи, на час дорожньо ттранспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Renault» моделі «Lоgаn», р.н. НОМЕР_1 була забезпечена за полісом ТДВ «СК «КРЕДО» обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/2925281 від 18.03.2020, відповідно до якого страхова сума за шкоду заподіяну життю і здоров`ю визначена у 260000 грн.

Тобто, 5% від 260 000 грн - встановленої страхової суми за шкоду заподіяну життю і здоров`ю складає 13000,00 грн.

Відтак позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є потерпілими в розумінні статей 1, 26-1 Закону, а тому вправі звернутися до страховика з вимогою про відшкодування їй моральної шкоди у розмірі, визначеному статею 26-1 Закону.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що факт заподіяння позивача моральної шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка відбулась 30.12.2020 та в якій ОСОБА_4 визнано винним вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.05.2021 знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, а тому враховуючи встановлені обставини справи, глибину фізичних та душевних страждань позивачів, їх тривалість, час та зусилля витрачені на лікування, характер отриманих травм, а також положення ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та те, що відповідач відшкодував позивачам кошти у сумі 130000 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 25000 грн на відшкодування моральної шкоди, стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 50000 грн на відшкодування моральної шкоди та стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 25000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вказаний розмір відшкодування не охоплений сумою, яку повинен сплатити страховик в якості моральної шкоди, а є самостійною відповідальністю ОСОБА_4 за моральні страждання позивачів, яких вони зазнали внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 30.12.2020.

За змістом ч. 3 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі в розмірі 250,00 грн (25000*2000/200000) за звернення до суду із позовом, з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі в розмірі 500,00 грн (50000*2000/200000) за звернення до суду із позовом, з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі в розмірі 250,00 грн (25000*2000/200000) за звернення до суду із позовом.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 244, 263, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТДВ «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 50000 (п`ятдесят тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 250 (двісті п`ятдесят), 00 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 500 (п`ятсот) 00 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 250 (двісті п`ятдесят), 00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 14 липня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: ТДВ «Страхова компанія «Кредо», ЄДРПОУ: 13622789, адреса місцезнаходження: пр.-т. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068.

Головуючий суддяН. Р. Кунець