Вирок № 105249876, 24.06.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20176/18

Провадження по справі№ 1-кп/522/1837/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-суддіІванова В.В.

при секретарі Пашковського В.О.,

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні за №12018161500002350 від 22.08.2018 на підставі обвинувального акту стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, маючого середню освіту, працюючого приватним підприємцем ПП Мамро, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Петрової Г.В., Ляховченко І.А., Кривсун П.І., Гісматуліної К.В., Буянової Н.М., Устіменко І.Ю,

потерпілого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого адвоката Хмельницького І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21.08.2018 в денний час ОСОБА_1 зі своїми знайомими відпочивав на території пляжу «Чкаловський» в м. Одесі, де разом з ними вживав слабоалкогольні напої. Під час вживання алкогольних напоїв, до них підійшов раніше йому не знайомий ОСОБА_2 , зі своїми знайомими, з якими вони стали разом відпочивати, спілкуватися та вживати алкогольні напої.

В ході відпочинку на пляжі «Чкаловський» в м. Одесі та вживання слабоалкогольних напоїв, приблизно в 22:00, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на ґрунті того, що ОСОБА_2 приревнував свою дівчину ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , між ними виник словесний конфлікт, в ході якого, ОСОБА_1 будучи ображеним, дістав із свого рюкзака ніж складний, фабричного виробництва, розкрив його та положив біля себе на підстилку.

В ході словесного конфлікту, коли ОСОБА_2 , різко встав та наблизився до ОСОБА_1 , який в цей момент взяв з підстілки в праву руку ніж складний, після чого між ними почалася штовханина та бійка, в ході якої ОСОБА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, направлений на нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Приступивши до безпосередньої реалізації свого злочинного наміру, направленого на нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , 21.08.2018, приблизно о 22:00, знаходячись на території пляжу «Чкаловський» в м. Одесі, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та свідомо припускаючи їх настання, заздалегідь приготовленим ножом складним наніс ОСОБА_2 один удар в область живота, спричинивши тим самим потерпілому: колото-різане поранення передньої черевної стінки, проникаюче в черевну порожнину, з ушкодженням великого сальника. Вказане ушкодження за критерієм небезпеки для життя має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 був затриманий співробітниками поліції, а потерпілий ОСОБА_2 з вказаними тілесними ушкодженнями був доставлений до КУ «Міська клінічна лікарня №1», де йому була надана невідкладна медична допомога.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав частково, підтвердив той факт, що він дійсно 21.08.2018 наніс ножове поранення потерпілому, проте зазначав, що тілесні ушкодження завдав потерпілому внаслідок перевищення заходів самозахисту. Вважає, що в його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що в серпні 2018 року, точної дати не пам`ятає, біля 19-20 години, він та його знайомий на ім`я ОСОБА_5 , два раніше невідомі чоловіка та дві жінки, а також потерпілий ОСОБА_2 відпочивали на пляжі «Чкаловський» в м. Одесі. В процесі розмови жінка на ім`я ОСОБА_6 сказала, що чоловіки повинні за все платити, на що обвинувачений ОСОБА_1 відповів: «що Вам, жінки, тільки одне треба», у цей момент потерпілий ОСОБА_2 , який сидів на підстилці разом з обвинуваченим ОСОБА_1 , повернувся та вдарив рукою в обличчя ОСОБА_1 . Він, ОСОБА_1 , схватив в руку ніж, піднявся на коліна та махнув рукою, в якій був ніж, в сторону потерпілого. Після чого ОСОБА_2 перекинув ОСОБА_1 через себе та сів на нього та став наносити йому тілесні ушкодження, порізав йому, плече. Потім потерпілому ОСОБА_2 стало погано та він впав. Хтось крикнув, що у ОСОБА_2 текла кров з живота та викликав карету швидкої допомоги. В подальшому ОСОБА_1 та інші віднесли потерпілого до карети швидкої допомоги, яка відвезла потерпілого до лікарні. Обвинуваченого також було доставлено до медичного закладу, так як у нього були також поранення. Під час вказаної події, ОСОБА_1 не знаходився в стані алкогольного сп`яніння так як випив слабоалкогольні напої на протязі тривалого проміжку часу.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті, надав суду свідчення, відповідно до яких 21.08.2018 біля 18-19 години прийшов на пляж до ОСОБА_7 , яка відпочивала із своєю подругою. Поблизу жінок на підстилці сидів обвинувачений ОСОБА_1 із своїм другом. Під час розмови обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_7 з нецензурною лайкою, на що ОСОБА_2 зробив йому зауваження, після чого ОСОБА_1 почав і на адресу потерпілого говорити нецензурні слова, у зв`язку з чим ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1 встати та піти від них, штовхнувши при цьому обвинуваченого. ОСОБА_1 від поштовху впав на спину, після чого одразу встав та наніс потерпілому, який сидів, ножове поранення в область живота. Потерпілий ОСОБА_2 з метою припинення подальших неправомірних дій обвинуваченого схопив його за руку, відібрав ніж та декілька разів рукою вдарив ОСОБА_1 .

Через деякий час, потерпілий ОСОБА_2 почав себе погано почувати, у зв`язку з чим йому була викликана карета швидкої допомоги, яка відвезла його до лікарні.

В ході досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_1 було відшкодовано потерпілому 20000 гривень. Будь яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має. Просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 пояснив суду, що з обвинуваченим ОСОБА_1 має дружні стосунки, знайомі близько 5 років.

21.08.2018 він та обвинувачений ОСОБА_1 відпочивали на пляжі в м. Одесі, де вживали слабоалкогольні напої. Там вони познайомились з двома жінками та трьома чоловіками. В ході розмови обвинувачений ОСОБА_1 висловився, що усі жінки однакові і лише шукають вигоду. Потерпілий ОСОБА_2 сприйняв це як образу, після чого вдарив правою рукою в область обличчя обвинуваченому ОСОБА_1 , тоді обвинувачений вдарив потерпілого ножем в живіт, на що потерпілий став відбиватися від обвинуваченого, наносячи рукою тілесні ушкодження по тулубу обвинуваченого, а потім потерпілому стало зле і йому була викликана карета швидкої допомоги.

Як зазначив свідок, зазвичай ніж обвинувачений ОСОБА_1 носив з собою у рюкзаці, а 21.08.2018, під час відпочинку на морі, нарізав цим ножем фрукти.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 пояснив суду, що 21.08.2018 відпочивав на із знайомими на пляжі в м. Одесі. Біля 21:30 він знаходився в кафе, коли йому зателефонувала знайома ОСОБА_6 та повідомила, що в них відбувається бійка. Прийшовши до попереднього місця відпочинку, свідок побачив потерпілого, у якого було ножове поранення живота. Зі слів оточуючих, йому стало відомо, що тілесні ушкодження потерпілому наніс обвинувачений ОСОБА_1 , який також мав тілесні ушкодження. В подальшому обвинуваченого та потерпілого, каретою швидкої допомоги було доставлено до лікарні.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 пояснив суду, що 21.08.2018 відпочивав на пляжі «Чкаловський» в м. Одесі. Поблизу них відпочивала інша компанія. Після того, як у них стало голосно, свідок підійшов і побачив потерпілого, який лежав на підлозі з ножовим пораненням і погано себе почував. Обвинувачений ОСОБА_1 також був у крові, проте не скаржився на стан здоров`я, лише визнавав свою провину та жалкував про вчинені дії.

Також, суд дослідив письмові докази у кримінальному провадженні, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, а саме:

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.08.2018 (09:00) від ОСОБА_2 стосовно невідомої особи, яка 21.08.2010 близько 20:00, знаходячись на пляжі «Чкалова» в м. Одесі, нанесла йому тілесні ушкодження ножем в область живота;

-довідка МКЛ№1 від 21.08.2018 (23.10-23.20), відповідно до якої у ОСОБА_2 малися тілесні ушкодження у виді колото - різаного поранення черевної порожнини;

- протокол огляду місця події від 22.08.2018 (00:35), відповідно до якого огляд місця події відбувався на території пляжу «Чкаловський» в м. Одесі. В ході слідчої дії вилучено: ніж з речовиною бурого кольору, 4 змиви речовини бурого кольору;

- протокол затримання особи від 22.08.2018 (10:10) про затримання 22.08.2018 об 03:00 ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Під час обшуку затриманого ОСОБА_1 вилучено джинсові шорти синього кольору;

-висновок експерта №2220 від 08.10.2018, згідно якого при надходженні до медичного закладу у ОСОБА_2 були наступні тілесні ушкодження: колото різане поранення передньої черевної стінки, проникаюче в черевну порожнину, з ушкодженням великого сальнику, лінійні рубці лівого передпліччя, 5 пальця правої кисті та правого стегна. Не виключено, що дані ушкодження могли утворитися 21.08.2018 від ударів ножем.

Колото різане поранення передньої черевної стінки, проникаюче в черевну порожнину, з ушкодженням великого сальнику відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Лінійні рубці лівого передпліччя, 5 пальця правої кисті та правого стегна, відповідно до «Правил….» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я»;

- висновок експерта № 501 від 31.10.2018, відповідно до якого не виключається можливість спричинення колото різаних ушкоджень у ОСОБА_2 наданим на дослідження складним ножем;

- акт СМЕ № 1821 від 19.09.2018, відповідно до якого, у ОСОБА_1 були виявлені наступні тілесні ушкодження: різана рана та садна шиї, різані рани лівого передпліччя, 2 пальця лівої кисті, області правого кульшового суглобу, синець лобної області з переходом на спинку носа, садно грудної клітки справа.

Під час обстеження ОСОБА_1 на плечі та передпліччі були накладені бинтові пов`язки та призначено додатковий огляд на 29.08.2018, проте ОСОБА_1 в назначену дату та неодноразові письмові запити не з`явився.

-висновок експерта № 2338 від 18.10.2018, відповідно до якого у ОСОБА_1 були виявлені наступні тілесні ушкодження: різана рана та садна шиї, різані рани лівого передпліччя, 2 пальця лівої кисті, області правого кульшового суглобу, синець лобної області з переходом на спинку носа, садно грудної клітки справа.

Різана рана та садна шиї, різані рани лівого передпліччя, 2 пальця лівої кисті, області правого кульшового суглобу, садно грудної клітки справа утворилися від дії ріжучого предмета, яким могло бути лезо ножа.

Синець лобної області з переходом на спинку носа утворився від дії тупого твердого предмету, яким могла бути рука (стиснута в кулак кисть) або інший предмет.

Дані ушкодження можуть відноситись до 21.08.2018.

Різана рана та садна шиї, різані рани лівого передпліччя, 2 пальця лівої кисті, області правого кульшового суглобу за критеріями відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Синець лобної області з переходом на спинку носа, садно грудної клітки справа за критеріями, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

-висновок експерта №848 від 25.11.2018 відповідно до якого, на ножі (об.1-4), двох фрагментах марлі зі змивами з місця події (об.5,6), фрагменті марлі зі змивами рушника (об.8), вилучених на місці події виявлена кров людини, в об`єктах 1-4 з домішкою потових виділень, які можливо походять від ОСОБА_1 ;

-постанова про визнання предметів речовими доказами, а саме: складного ножа коричневого кольору, 4 змиви речовини бурого кольору, джинсові шорти синього кольору, залишки змивів з ножа;

-вимога ГУОІ ГУ МВС України в Одеській області, ГУОІ МВС України: відсутні відомості шодо притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності та наявності судимостей;

-відповідно до відповіді КУ ООМЦПЗ від 27.08.2018 ОСОБА_1 в архіві та картотеці не значиться;

- ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 23.08.2018 про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

- ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 23.08.2018 про накладення арешту на майно, вилучене у ОСОБА_1 та під час огляду місця події, а саме: складний ніж, 4 змиви речовини бурого кольору, чоловічі шорти синього кольору;

- довідка ДУ «Одеський слідчий ізолятор» від 15.03.2019, відповідно до якої 13.03.2019 ОСОБА_1 звільнений з під варти під заставу в сумі 38420 гривень, відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2019.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні викладені вище докази вчинення злочину ОСОБА_1 за ч. 1 ст.121 КК України, суд, керуючись законом, оцінив їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд прийшов до висновку, що вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_1 .

Так, окрім частково визнання обвинуваченим ОСОБА_1 факту нанесення 21.08.2018 ножового поранення потерпілому ОСОБА_2 , його провина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України підтверджується: показаннями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які повідомили, що 21.08.2018 мав місце випадок застосування ножа обвинуваченим стосовно потерпілого та заподіяння ним тілесних ушкоджень потерпілому, проти чого, обвинувачений не заперечував в суді.

Допит вказаних вище свідків суд здійснював безпосередньо з дотриманням вимог ст. 352 КПК, забезпечив стороні захисту можливість здійснення перехресного допиту свідків сторони обвинувачення, за наслідком чого надає їм належну оцінку в сукупності з іншими доказами у провадженні за правилами ст. 94 КПК України.

Висновки суд обґрунтовує не лише показаннями свідків та потерпілого, а й показаннями самого обвинуваченого та письмовими доказами у провадженні:

-даних, що містяться в протоколі огляду місця події, висновку судово-медичної експертизи, зміст яких детально відображено у вироку; висновком експерта № 501 від 31.10.2018, відповідно до якого не виключається можливість спричинення колото різаних ушкоджень у ОСОБА_2 наданим на дослідження складним ножем, тощо.

На підставі викладеного суд не має підстав піддавати сумніву достатність доказів для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з огляду на відсутність підстав для твердження про їх недопустимість.

Наявність об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, яку складають діяння, суспільно небезпечні наслідки у виді тяжкого тілесного ушкодження, а також причинний зв`язок між діянням і такими наслідками, підтверджено сукупністю досліджених судом належно оцінених доказів.

Доказування суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, досить часто ґрунтується не на одному чи кількох прямих доказах, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, за якими встановлено характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку його вчинення тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) таких елементів суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, як умисел щодо заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.

До правил встановлення правомірності необхідної оборони належать: оцінка ознак посягання, яке має бути суспільно небезпечним, наявним і реальним. Стан необхідної оборони існує з початку суспільного небезпечного посягання і до його закінчення. Отже, право на необхідну оборону виникає з моменту створення особою, яка здійснює посягання, реальної загрози (небезпеки) заподіяння істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам (життю і здоров`ю), де його кінцевим моментом є припинення (відвернення) таких дій і усвідомлення (реальна можливість усвідомлення) особою, яка здійснює захист, факту остаточного припинення особою, яка здійснює посягання, суспільно небезпечних дій.

Заподіяння шкоди особі, яка здійснює посягання, обумовлено необхідністю негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільного небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди нападнику, загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.02.2022 (справа № 662/729/19 провадження № 51-3422км21).

Доводи сторони захисту про те, що потерпілим ОСОБА_2 обвинуваченому ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження, що свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 елементів необхідної оборони, спростовуються зокрема наявним в матеріалах справи протоколом затримання ОСОБА_1 від 22.08.2018, з якого вбачається, що обвинуваченим, жодних таких обставин не зазначалось та жодного клопотання з приводу їх фіксації ним не заявлялось.

Крім того, відповідно до показань обвинуваченого ОСОБА_1 , які підтвердив свідок ОСОБА_8 , потерпілий до отримання ножового поранення, наніс обвинуваченому лише один удар в область обличчя. Усі інші тілесні ушкодження потерпілий йому наносив після отримання ножового поранення. При цьому, суд відмічає, що обвинувачений мають однакову статуру.

Суд вважає, що висновком експерта № 2338 від 18.10.2018 також спростовуються показання обвинуваченого про те, що він захищався від активних дій потерпілого. Так, наявність лише одного синця в лобній області з переходом на спинку носа, який виник від дії тупого твердого предмету, яким могла бути рука (стиснута в кулак кисть), на думку суду, не доводить факт суспільно небезпечного посягання достатньої інтенсивності з боку потерпілого ОСОБА_2 , яке б створювало реальну загрозу заподіяння шкоди життю та здоров`ю обвинуваченого, що в свою чергу могло викликати у останнього невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілому, оскільки заподіяння обвинуваченим ОСОБА_1 удару ножем у живіт потерпілого ОСОБА_2 , в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, в той час як у обвинуваченого виявлено лише легке тілесне ушкодження, яке має незначні скороминущі наслідки, свідчить про те, що визначальним у поведінці обвинуваченого було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому, розправитися з ним, а отже такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до висновку експерта № 2338 від 18.10.2018 у ОСОБА_1 були також встановлені тілесні ушкодження у виді різаної рани та садна шиї, різані рани лівого передпліччя, 2 пальця лівої кисті, області правого кульшового суглобу, садно грудної клітки справа, які утворилися від дії ріжучого предмета, яким могло бути лезо ножа. З урахуванням походження зазначених тілесних ушкоджень, а також показань обвинуваченого, потерпілого та свідка ОСОБА_8 вбачається, що вказані поранення потерпілий наніс обвинуваченому вже після отримання ним ножового поранення з боку обвинуваченого, тобто потерпілий захищався від подальших неправомірних дій обвинуваченого.

Крім того, відповідно до показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що обвинувачений після інциденту вів себе звичайно, лише жалкував про вчинене, а також відповідно до акту СМЕ № 1821 від 19.09.2018, що під час обстеження ОСОБА_1 на плечі та передпліччі були накладені бинтові пов`язки та призначено додатковий огляд на 29.08.2018, проте ОСОБА_1 в назначену дату та неодноразові письмові запити не з`явився.

Вказані дії обвинуваченого та його бездіяльність після отримання тілесних ушкоджень дає суду можливість дійти до висновку, що тілесні ушкодження, отримані обвинуваченим ОСОБА_1 , ним особисто не сприймалися як небезпечні для його життя та здоров`я, що в свою чергу не підтверджує факт самозахисту ОСОБА_1 від дій потерпілого ОСОБА_2 .

При цьому суд вважає, що ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій та діяв з відповідним умислом, передбачав можливість настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров`ю потерпілого, хоча й не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Його протиправні дії знаходяться у прямому причинному зв`язку з отриманими потерпілим тілесними ушкодженнями, а незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, настає відповідальність за фактично спричинену шкоду, у даному випадку - за умисне заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, небезпечне для життя в момент заподіяння.

За таких обставин позицію обвинуваченого суд розцінює як захисну, яка має на меті уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, та є неправдивою.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 містять склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до постанови пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» №3 від 07.02.2003р. у справах про злочини даного виду суди зобов`язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 Кримінального кодексу України суди мають ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, добровільне відшкодування збитків потерпілому, думку потерпілого ОСОБА_2 про призначення обвинуваченому покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України суд відносить- добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, відсутність у потерпілого претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, прохання потерпілого не призначати обвинуваченому покарання пов`язане з позбавленням волі, клопотання обвинуваченого звернути суму застави, внесену ним на рахунок ТУ ДСА, перерахувавши її на користь ЗСУ задля необхідності протидії військовій агресії Збройних Сил Російської Федерації проти нашої Держави.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, - не встановлено.

Суд вважає, що з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, добровільне відшкодування потерпілому матеріальних збитків шляхом сплати грошових коштів в сумі 20000 гривень, заяви потерпілого щодо відсутності до обвинуваченого матеріальних та моральних претензій, прохання потерпілого про призначення судом покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , не пов`язаного з позбавленням волі, клопотання обвинуваченого звернути суму застави, внесену ним на рахунок ТУ ДСА, перерахувавши її на користь ЗСУ задля необхідності протидії військовій агресії Збройних Сил Російської Федерації проти нашої Держави, дають підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і для попередження вчинення ОСОБА_1 нових злочинів.

Позовна заява,- відсутня.

Судові витрати,- відсутні.

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532 КПК України /в редакції 2012 року/, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням - іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою із обранням застави, відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2019 року до дня набрання вироку чинності залишити без змін, після чого скасувати.

Після вступу вироку до законної сили заставу внесену 13.03.2019 року ОСОБА_11 через ОСОБА_12 на рахунок ТУ ДСУ,- перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами:

Банк: Національний Банк України

МФО 300001

Рахунок № НОМЕР_1

Код ЄДРПОУ 00032106

Отримувач: Національний банк України.

Арешт, накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.08.2018 про накладення арешту на майно, вилучене у ОСОБА_1 та під час огляду місця події, а саме: складний ніж, 4 змиви речовини бурого кольору, чоловічі шорти синього кольору,- скасувати.

Речові докази: складний ніж, 4 змиви речовини бурого кольору, чоловічі шорти синього кольору,- знищити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Головуючий суддя: В.В. Іванов

24.06.2022