Постанова № 10524905, 21.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.07.10Справа №2а-1773/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

Головуючого судді Дудкіної Т.М.,

при секретарі Носатові М.С.,

за участю:

представників позивача Горшкова Д.К., Ніколаєнка В.М.,

представника відповідача Ксенз О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000052340/0 від 19.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 225683,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість лише з тієї підстави, що контролюючий орган не може провести перевірки по ланцюгу від контрагентів позивача до виробників товарів.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав, з тих мотивів, що неможливо провести зустрічні перевірки по ланцюгу від постачальників позивача до виробників, а наявна інформація щодо контрагентів позивача ставить під сумнів, що операції, на оформлення яких платник отримав від них податкові накладні, відповідають цілям господарського обороту, а не направлені на безпідставне отримання податкової вигоди у вигляді бюджетного відшкодування податку на додану вартість /а.с.131-133/.

У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву та проти адміністративного позову.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Працівниками Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя 16.04.2010 проведена невиїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за періоди: червень-серпень, грудень 2009 року за результатами отриманих матеріалів щодо ТОВ «Агротек», ТОВ «Ватан», ПП «НВП «Морська зірка».

За результатами перевірки складений акт №1187/10/23-423/24865093/53 від 16.04.2010 (далі за текстом Акт перевірки) /а.с.11-16/.

Відповідно до акту в ході перевірки, встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: у ланцюзі постачальників позивача не встановлені кінцеві виробники й відсутній факт надходження податку на додану вартість у Державний бюджет України, у що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок на загальну суму 225683,00 грн., у тому числі: за червень 2009 року на 12920,00 грн., за липень 2009 року на суму 118267,00 грн., за серпень 2009 року на 70000,00 грн., за грудень 2009 року на 24496,00 грн. /а.с.16, - оборотна сторінка/.

На підставі акта перевірки №1187/10/23-423/24865093/53 від 16.04.2010 відносно Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000052340/0 від 19.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 225683,00 грн., у тому числі у періодах: червень 2009 року на 12920,00 грн., липень 2009 року на суму 118267,00 грн., серпень 2009 року на 70000,00 грн., грудень 2009 року на 24496,00 грн. /а.с.10/.

Вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку позивачем не оскаржене.

Порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначений пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядком бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 02.07.1997 №209/72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.1997 за N 263/2067 (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Такі ж положення містить пункт 2.1 Порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в редакції Наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 №200/86.

З положень вказаних нормативних актів вбачається, що надмірно сплаченою до Державного бюджету України сумою податку на додану вартість є різниця між загальною сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту звітного періоду платника податків.

За даними податкових декларацій позивача за червень-серпень, грудень 2009 року різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має відємне значення /а.с.17-44/.

Пунктом 2.2 Порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначено, що для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі № 08/158 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегро-Сервіс" до ДПІ (за участю третьої особи - Відділення державного казначейства у Солом'янському районі міста Києва) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання надати органу державного казначейства висновку про відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

У серпні, вересні, жовтні 2009 року та лютому 2010 року працівниками відповідача були проведені перевірки показників податкових декларацій позивача. Зі змісту довідок, складених за результатами перевірок, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування з урахуванням направлених запитів на проведення зустрічних перевірок підтверджені /а.с.45-87/.

Висновки акта перевірки №1187/10/23-423/24865093/53 від 16.04.2010 засновані на тому, що у ланцюзі постачальників позивача не встановлені кінцеві виробники й відсутній факт надходження податку на додану вартість у Державний бюджет України.

Проте, під час проведення перевірки відповідачем не взяті до уваги документи, що підтверджують взаємовідносини позивача з безпосередніми контрагентами - ТОВ «Агротек», ТОВ «Ватан», ПП «НВП «Морська зірка», - податкові накладні /а.с.90-94/, рахунки-фактури /а.с.1087-109/, рахунки /а.с.105-107/, видаткові накладні /а.с.95-98/, банківські виписки /а.с.99-104/, вантажні митні декларації /а.с.110-114/, акт приймання-передачі виконаних робіт /а.с.115/.

Зауважень щодо не належності оформлення перелічених документів чи щодо їх достовірності у Акті перевірки №1187/10/23-423/24865093/53 від 16.04.2010 не міститься, відповідних доказів під час судового розгляду справи відповідачем не надано.

Надані позивачем належним чином завірені копії прибуткових ордерів /а.с.177-186, 196, 198, 201, 203, 205, 207/, накладних /а.с.187-189, 197, 199, 200, 202, 204, 206, 208/, вантажних митних накладних /а.с.190-195/, свідчать про те, що придбані ним у безпосередніх контрагентів - ТОВ «Агротек», ТОВ «Ватан», ПП «НВП «Морська зірка», за договорами №2 від 28.02.2008, №04-022/09 від 23.02.2009, №06-02/09 від 27.02.2009, №14/07/09 від 14.07.2009 /а.с.153-176/, товари, оприбутковані, та у подальшому використані у господарській діяльності.

Таким чином висновок відповідача, викладений у Акті перевірки №1187/10/23-423/24865093/53 від 16.04.2010 є передчасним та заснований лише на неможливості встановлення кінцевих виробників товарів. Доказів того, що ТОВ «Агротек», ТОВ «Ватан», ПП «НВП «Морська зірка»станом на час укладення господарських договорів з позивачем, їх виконання, виписки податкових накладних, не були зареєстрованими у встановленому законом прядку платниками податку на додану вартість, відповідач суду не надав.

З огляду на викладене висновки відповідача про завищення позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок на загальну суму 225683,00 грн., у тому числі: за червень 2009 року на 12920,00 грн., за липень 2009 року на суму 118267,00 грн., за серпень 2009 року на 70000,00 грн., за грудень 2009 року на 24496,00 грн., суперечать чинному законодавству України, оскільки ним не покладений на покупця обовязок сплачувати до бюджету податок на додану вартість, якщо такий податок не буде сплачений контрагентом продавцем, або постачальником продавця, у тому числі виробником товару.

За правилами Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товарів (робіт, послуг) та саме на нього покладений обовязок з нарахування та сплати податку до бюджету. Якщо ж контрагент продавець не виконав свій обовязок зі сплати податку, негативні наслідки настають саме для такого контрагента, а не покупця товарів (робіт, послуг), який належним чином виконав свої господарські зобовязання перед продавцем, зокрема, сплатив у повному обсязі вартість придбаного товару (робіт, послуг).

Такі ж висновки викладені у Довідці Вищого адміністративного суду України «Про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету»(Надруковано: "Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 12, 2006 р.).

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з вимог частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Зовнішекономсервіс»- фірма маркетингу і зовнішньо-економічних звязків відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» є обґрунтованими, в свою чергу, відповідачем не доведений факт порушення податкового законодавства саме позивачем, у звязку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Постанова складена у повному обсязі 26 липня 2010 року.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя №0000052340/0 від 19 квітня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 225683,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Т.М. Дудкіна