Постанова № 10524871, 20.07.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-278/10/2470

12:35 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання Левчуку Д.С..

за участю представників сторін:

від позивача - Лютікова Н.О., за довіреністю;

від відповідача - Ткач Д.Б., Швець О.Р., Воленюк Р.А., Дереторська М.В., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Мелауда"доДержавної податкової інспекції у м. Чернівціпро визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Мелауда" (надалі - позивач) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (надалі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 30.04.2009 р. № 0000680231/0, від 29.05.2009 р., № 0000680231/1 від 14.07.2009 р., № 0000680231/2, від 23.09.2009 р., № 0000680231/3, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 55264,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 27632,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що нарахування позивачу податкового зобовязання з ПДВ та штрафної санкції не відповідає механізму сплати податку, визначеного Законом України «Про податок на додану вартість». Вважає, що здійснені за наведеними вище податковими повідомленнями-рішеннями нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій проведено відповідачем з порушенням вимог Наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997 р., ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування в Україні», Закону України «Про податок на додану вартість», що суперечить ст.19 Конституції України та є підставою для визнання їх нечинними і скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачем подано письмові пояснення на адміністративний позов, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими і безпідставними та просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства за допущені позивачем порушення вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.12, 5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили суд у його задоволенні відмовити та дали пояснення, аналогічні викладених у письмовому запереченні.

За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 22.01.2010 р. в адміністративній справі призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено товариству з обмеженою відповідальністю «Західно-Український експертно-консультаційний центр». На вирішення перед експертом було винесено наступні питання:

- чи підтверджується нормативно та документально завищення ПП «Мелауда» суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 55289,00 грн. за період березень-грудень 2008 р. зазначений в акті ДПІ у м. Чернівці за № 1614/32-1/31561392 від 16.04.2009 р.?

-чи підтверджується нормативно та документально здійснене за податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Чернівці від 30.04.2009 р. № 0000680231/0, від 29.05.2009 р. № 0000680231/1, від 14.07.2009 р. № 0000680231/2 та від 23.09.2009 р. № 0000680231/3 донарахування ПП «Мелауда» податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 55264,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 27632,00 грн.?

20.04.2010 р. судовим експертом зроблено Висновок № 512 судово-економічної експертизи по матеріалам адміністративної справи № 2а-278/10/2470. Експертом-бухгалтером по поставлених питаннях встановлено:

- завищення ПП «Мелауда» суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 55289,00 грн. за період березень-грудень 2008 р. не підтверджується нормативно та документально;

-здійснене за податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Чернівці від 30.04.2009 р. № 0000680231/0, від 29.05.2009 р. № 0000680231/1, від 14.07.2009 р. № 0000680231/2 та від 23.09.2009 р. № 0000680231/3 донарахування ПП «Мелауда» податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 55264,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 27632,00 грн. не підтверджується нормативно та документально.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Приватне підприємство „Мелауда" (58018, м. Чернівці, вул. Чкалова, 17, ідентифікаційний код 31561392) зареєстроване Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 20.07.2001 р. та взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 26.07.2001 р. за № 41335. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.08.2001 р. № 33031527 позивач зареєстрований платником ПДВ.

За період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. позивачем задекларовано податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 1335275,00 грн. (з врахуванням зменшення суми бюджетного відшкодування за березень 2008 р. на 69172,00 грн. за результатами невиїзної документальної перевірки), у тому числі за січень 2008 р. 102682,00 грн., лютий 2008 р. 212671,00 грн., березень 2008 р. 109197,00 грн. (з врахуванням зменшення суми бюджетного відшкодування за результатами невиїзної документальної перевірки на суму 69172,00 грн.), квітень 2008 р.- 83135,00 грн., травень 2008 р. - 258964,00 грн., червень 2008 р. - 223959,00 грн., липень 2008 р. - 57188,00 грн., серпень 2008 р. - 67944,00 грн., вересень 2008 р. - 29196,00 грн., жовтень 2008 р. - 79022,00 грн., листопад 2008 р. - 76114,00 грн. та грудень 2008 р. - 35203,00 грн. Позивач не заперечував, що протягом березня 2008 - 2009 р. на його розрахунковий рахунок було перераховано податок на додану вартість (з врахуванням зменшення за даними невиїзної документальної перевірки за березень 2008 р. в сумі 69172,00 грн.), що підлягав бюджетному відшкодуванню.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, за результатами документальної невиїзної перевірки (акт № 1790/15-206 від 07.05.2008 р.) зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2008 р. на 69172,00 грн. податковим повідомленням-рішенням № 298464152/0 від 07.05.2008 р. та збільшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 69172,00 грн. Податкове зобовязання визначене вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем узгоджено. Сума бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2008 р., яка підтверджена документальною перевіркою слала 109197,00 грн. (в т.ч. січень 2008 р. 27816,00 грн., лютий 2008 р. 81381,00 грн.)

На підставі направлення від 31.03.2009 р. за № 018147 та плану-графіка перевірок працівниками ДПІ у м. Чернівці проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої 16.04.2009 р. складено акт за № 1614/23-1/31561392 (а.с. 34-72).

Перевіркою правильності визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. встановлено наступне:

- при складанні додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року в гр. 4 додатку 2 «Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р. 2 розрахунку бюджетного відшкодування)» підприємством включено податок на додану вартість в сумі 887,00 грн., сплачений КЕВ м. Чернівці, в складі вартості придбаної у грудні 2007 року електроенергії та послуг водопостачання, згідно платіжних доручень № 23 від 17.01.2008 року на загальну суму 3000,00 грн., в т.ч. ПДВ -500,00 грн. та № 24 від 17.01.2008 року на загальну суму 2324,56 грн., в т.ч. ПДВ - 387,43 грн. Податок на додану вартість по КЕВ м. Чернівці був включений підприємством до складу податкового кредиту за грудень 2007 року на підставі податкових накладних № 938 від 29.12.2007 року на загальну суму 14058,14 грн., в т.ч. ПДВ -2343,02 грн. та № 935 від 29.12.2007 року на загальну суму 2324,56 грн., в т.ч. ПДВ - 387,43 грн. та не відшкодований з бюджету в січні 2008 року, у зв'язку із відсутністю оплати його у грудні 2007 року. В зв'язку із оплатою КЕВ м. Чернівці податку на додану вартість в сумі 887,00 грн. у січні 2008 року, дана сума підлягає відшкодуванню у лютому 2008 року. Виходячи з вищевикладеного, податок на додану вартість в сумі 887,00 грн. за грудень 2007 року підлягає відшкодуванню у лютому 2008 року, а не в березні 2008 року, як зазначено підприємством;

- при складанні додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року в гр. 4 додатку 2 підприємством включено податок на додану вартість в сумі 2051,00 грн., сплачений КЕВ м. Чернівці, в складі вартості придбаної у січні 2008 року електроенергії та послуг водопостачання, згідно платіжних доручень № 74 від 04.02.2008 року на електроенергії та послуг водопостачання, згідно платіжних доручень № 74 від 04.02.2008 року на загальну суму 2105,15 грн., в т.ч. ПДВ - 350,86 грн. та № 75 від 04.02.2008 року на загальну суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1700,00 грн. Податок на додану вартість по КЕВ м. Чернівці був включений підприємством до складу податкового кредиту за січень 2008 року на підставі податкових накладних № 69 від 30.01.2008 року на загальну суму 2105,15 грн., в т.ч. ПДВ - 350,86 грн. та № 70 від 31.01.2008 року на загальну суму 17891,50 грн., в т.ч. ПДВ - 2981,92 грн. та не відшкодований з бюджету в лютому 2008 року, у зв'язку із відсутністю оплати його у січні 2008 року. Проте, перевіркою встановлено, що залишок від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, що не відшкодований підприємству за січень 2008 року складає 1878,00 грн. Виходячи з вищевикладеного, у березні 2008 року підлягає відшкодуванню залишок від'ємного значення за січень 2008 року в сумі 1878,00 грн., а не в сумі 2051,00 грн., як зазначено підприємством;

- при складанні додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року в гр. 4 додатку 2 підприємством включено суму 24213,00 грн., сплачену Вадул-Сіретській митниці, як попередня оплата за митне оформлення, згідно платіжних доручень № 48 від 23.01.2008 року в сумі 103000,00 грн. ( з них - 80787,00 грн. зараховано в рахунок сплати ПДВ при імпорті обладнання для обробки деревини у січні 2008 року та включено до складу податкового кредиту за січень 2008 року і, відповідно, заявлено підприємством до відшкодування з бюджету у лютому 2008 року) та № 20 від 16.01.2008 року в сумі 2000,00 грн. Перевіркою встановлено, що імпортування товарів у лютому 2008 року підприємством не проводилося, ВМД на імпорт не оформлялися. Крім того, при аналізі рахунку 377 по контрагенту «Вадул-Сіретська митниця» за січень 2008 року перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2008р. перед Вадул-Сіретською митницею рахується дебіторська заборгованість в сумі 2265,45 грн. (Д-т сальдо), перераховано митниці за митне оформлення в січні 2008 року (Д-т рахунку 377 та К-т рахунку 311)- 105000,00 грн., отримано від митниці у січні 2008 року (Д-т рахунку 231 та Кт рахунку 377 - 3585,58 грн. (мито та митні збори), Д-т рахунку 644 та К-т рахунку -80786,53 грн. (ПДВ), Д-т рахунку 152 та К-т рахунку 377 - 13921,05 грн. (мито)) -98293,16 грн., станом на 01.02.2008р. перед Вадул-Сіретською митницею рахується дебіторська заборгованість в сумі 8972,29 грн. (Д-т сальдо). Виходячи з вищевикладеного, у березні 2008 року підприємством зайво включено до відшкодування з бюджету 24213,00 грн., які сплачені Вадул-Сіретській митниці;

- при складанні додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року в гр. 4 додатку 2 підприємством включено ПДВ, сплачений іншим постачальникам в сумі 82046,00 грн. За даними перевірки фактично сплачено ПДВ, постачальникам товарів (послуг), які придбані в лютому 2008 року та ПДВ по яких включено до складу податкового кредиту за лютий 2008 року - 84600,00 грн. Від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом за лютий 2008 року становить 83563,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, у березні 2008 року за даними перевірки підлягає відшкодуванню з бюджету податок на додану вартість в сумі 85441,00 грн. (в т.ч. за січень 2008 року в сумі 1878,00 грн. та за лютий 2008 року в сумі 83563,00 грн.). Фактично підприємству відшкодовано за березень 2008 року (з врахуванням результату документальної невиїзної перевірки) 109197,00 грн. В результаті чого перевіркою зменшено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2008 року на 23756,00 грн.

При складанні додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за наступні звітні періоди (квітень-грудень 2008 року) підприємством невірно визначалася сума залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (ряд.24 податкової декларації звітного податкового періоду) та звітний період, у якому виникла сума залишку (гр.2 та гр.З додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість), що призвело до неправильного заповнення гр. 4 та гр. 5 додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Так, наприклад, при складанні додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року в гр. 3 додатку наведена сума 223681,00 грн., із зазначенням в гр. 2 цього ж додатку звітного періоду, у якому виникла сума залишку від'ємного значення - травень 2008 р. Перевіркою встановлено, що рядок 18.2 розділу III податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року складає 218724,0 грн. Розбіжність між даними підприємства та перевірки становить 4957,00 грн. Крім того, при складанні додатку 2 за липень 2008 року підприємством в гр. 3 додатку внесена сума 2222,0 грн. за травень 2008 року, а за даними перевірки залишок від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом за травень 2008 року відшкодовано підприємству повністю у червні 2008 року.

За результатами перевірки перевіряючими зроблено висновки про порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.12, 5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 та затвердженого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. № 250/2054 в результаті чого:

- завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього у сумі 55289,00 грн. у тому числі: завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2008 р. на 23756,00 грн., квітень 2008 р. на 1307,00 грн., травень 2008 р. на 275,00 грн., червень 2008 р. на 4957,00 грн., липень 2008 р. на 4935,00 грн., серпень 2008 р. на 14112,00 грн., вересень 2008 р. на 2000,00 грн., жовтень 2008 р. на 3004,00 грн., листопад 2008 р. на 1533,00 грн., грудень 2008 р. на 297,00 грн. та занижено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2008 р. на 887,00 грн.;

- занижено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2008 р. на 55289,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач подав до відповідача заперечення до акту перевірки, які відповідачем враховані не були (а.с.158-159).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2009 р. № 0000680231/0, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 55264,00 грн. (за березень 2008 р. на 23756,00 грн., квітень 2008 р. на 1307,00 грн., травень 2008 р. на 275,00 грн., червень 2008 р. на 4957,00 грн., липень 2008 р. на 4935,00 грн., серпень 2008 р. на 14112,00 грн., вересень 2008 р. на 2000,00 грн., жовтень 2008 р. на 3004,00 грн., листопад 2008 р. на 1533,00 грн., грудень 2008 р. на 297,00 грн.) та застосовано згідно п.п. 17.1.3 п. 17 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань пральників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафну (фінансову) санкцію у сумі 27632,00 грн. (55264х50%).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся в адміністративному порядку до ДПІ у м. Чернівці, ДПА в Чернівецькій області та ДПА України із апеляційними скаргами, за результатами розгляду яких вони були залишені без задоволення. По наслідках розгляду апеляцій були ухвалені податкові повідомлення-рішення від 29.05.2009 р., № 0000680231/1, від 14.07.2009 р. № 0000680231/2 та від 23.09.2009 р. № 0000680231/3, які є тотожними за змістом первинному податковому повідомленню рішенню.

Позивач з прийнятими рішеннями не погодився, у звязку з чим оскаржив їх до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону № 168.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В розумінні п. 1.5 ст. 1 цього Закону звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Згідно п.п. 7.8.1 п. 7.8. ст. 7 Закону № 168 податковим періодом є один календарний місяць.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 установлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, законодавцем передбачено два шляхи отримання бюджетного відшкодування:

-зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку в наступних звітних періодах;

-повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника.

При цьому, платником в кожному податковому звітному періоді (календарному місяці) може застосовуватися тільки один із цих шляхів, а зміна задекларованого напрямку відшкодування сум податку на додану вартість Законом не передбачена.

Пунктом 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 17.03.2008 № 159) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 р. за № 250/2054 визначено, що якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Судовим розглядом встановлено, що за результатами перевірки відповідачем виявлено завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 55289,00 грн., в т.ч. за березень 2008 р. 23756,00 грн., за квітень 2008 р. 1307,00 грн., за травень 2008 р. 275,00 грн., за червень 2008 р. 4957,00 грн., за липень 2008 р. 4935,00 грн., за серпень 2008 р. 14112,00 грн., за вересень 2008 р. 2000,00 грн., за жовтень 2008 р. 3004,00 грн., за листопад 2008 р. 1533,00 грн., за грудень 2008 р. 297,00 грн. та занижено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2008 р. в сумі 887,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, вказані порушення виявлені відповідачем в ході перевірки, виникли в наслідок того, що позивачем при складанні додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень грудень 2008 р. невірно визначалась сума залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (ряд. 24 податкової декларації звітного податкового періоду) та звітний період, у якому виникла сума залишку (гр. 2 та гр. 3 додатку до 2 до податкової декларації з податку на додану вартість), що призвело до неправильного заповнення гр. 4 та гр.5 додатку 2 податкової декларації з податку на додану вартість.

Представники відповідача стверджували, що встановлені в ході перевірки розбіжності між даними позивача та даними перевірки ґрунтуються на співставленні показника графи 3 додатку до декларації ПДВ звітного періоду - даними рядка 18.2 декларації з ПДВ попереднього звітного періоду.

Таке порівняння, на думку суду, не відповідає вимогам п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 5.12, 5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, оскільки ні вказаним Законом ні Порядком не передбачено, що сума податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати наявної різниці значень податкового кредиту і податкових зобовязань кожного окремого звітного періоду.

Також судовим розглядом встановлено, що при заповненні декларації за січень та лютий 2008 р. позивач дотримувався вимог наказу ДПА № 166 від 30.05.18997 р. У звязку із внесенням змін 17.03.2008 р. до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість та форми самої декларації, позивач отримав право включати до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість сплачені у попередніх періодах за наявності відповідних документів, які не включені до бюджетного відшкодування у раніше поданих деклараціях.

Представники відповідача не заперечували проти того, що позивач має право включати до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість сплачені у попередніх періодах, однак наполягали на тому, що при складанні декларації з ПДВ за березень - грудень 2008 р., позивачем у додатку 2 до декларацій було невірно вказано періоди виникнення залишку відємного значення та їх суми з ПДВ, що відображаються у рядку 24 декларації з ПДВ, у звязку з чим останнім завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванні та занижено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду.

За таких обставин, суд вважає, що вказані помилки носять методологічний характер та в цілому не впливають на результати декларацій.

Так, при заповненні декларації з ПДВ за березень 2008 року у додатку 2 до декларації зазначені наступні періоди виникнення залишку від'ємного значення: січень 2008 р. у сумі 96988 грн.; лютий 2008 р. в сумі 83563 грн.

На думку суду такими періодами являються: 2007 в сумі 93601 грн.; січень 2008 р. в сумі 3387,00 грн.; лютий 2008 р. в сумі 83563,00 грн. Дане припущення базується на тому, що можливість включення 93601,00 грн. за 2007 р. підтверджується даними рядка 26 декларації за січень 2008 р., в якому вказана сума 95110,00 грн. Сума січня 3387,00 грн. підтверджується даними декларацій за січень 2008 p., згідно якої сума податкового кредиту (рядок 17 декларації) становить 216058,00 грн. та за лютий 2008 p., в якій підтверджено сума бюджетного відшкодування (рядок 25 декларації) 212671,00 грн. (216058 - 212671 = 3387).

Таким чином загальна сума рядка 24 декларації за березень 2008 р. 180551,00 грн. визначена вірно, а помилка допущена лише при визначенні залишку по періодам виникнення та їх відображенні у додатку 2 до декларації з ПДВ.

Решта помилок пов'язані з неправильним перенесенням показників попередніх місяців до додатку 2 поточних декларацій, в результаті чого виникли розбіжності пов'язані із періодом виникнення від'ємного значення та сумами, відображеними у додатку. Так, у додатку 2 до декларації за травень 2008 р. серед періодів у яких виникло від'ємне значення вказаний квітень 2008 р. в сумі 257226,00 грн. Проте показник рядка 22 декларації за квітень 2008 р. (враховуючи специфіку діяльності підприємства значення цього рядка переноситься до додатку 2 декларації з ПДВ наступного періоду в повному обсязі) становить 258911,00 грн. У додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за червень 2008 р. в гр. 3 вказана сума 223681,00 грн. із зазначенням у гр. 2 цього ж додатку звітного періоду у якому виникла сума залишку від'ємного значення - травень 2008 р. При цьому встановлено, що рядок 18.2 декларації з ПДВ за травень 2008 р. складає 218724,00 грн. Тобто, саме 218724,00 грн. можна було відобразити у додатку 2 за червень 2008 р.. Проте рядок "Усього" додатку 2 до Декларації з ПДВ за червень згідно якої загальна сума вказана вірно і відповідає рядку 24 Декларації. При цьому позивачем допущено методологічну помилку згідно якої зазначені помилкові суми травня та інших періодів, проте ці помилки не вплинули за загальну суму.

Таку саму методологічну помилку допущено позивачем при заповненні додатку 2 до Декларації з ПДВ за липень, проте загальна сума визначена правильно і відповідає даним рядка 24 Декларації.

З метою зясування обставин зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відповідності акту перевірки, на підставі якого такі рішення були прийняті, фактичним даним бухгалтерського та податкового обліку, суд згідно ст. 81 КАС України ухвалою від 22.01.2010 р. призначив по справі судово-бухгалтерську експертизу.

Згідно Висновку № 512 від 20.04.2010 р. судово-бухгалтерської експертизи нормативно та документально не підтверджено завищення ПП «Мелауда» суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 55289,00 грн. за період березень-грудень 2008 р. Також не підтверджено нормативно та документально здійснене за податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Чернівці від 30.04.2009 р. № 0000680231/0, від 29.05.2009 р. № 0000680231/1, від 14.07.2009 р. № 0000680231/2 та від 23.09.2009 р. № 0000680231/3 донарахування ПП «Мелауда» податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 55264,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 27632,00 грн.

Суд, оцінюючи вказаний висновок проведеної експертизи вважає, що він відповідно до ст. 70 КАС України є належним та допустимим доказом, так як стосується самого предмету доказування та відповідає встановленим в ході судового розгляду обставинам спору. Тому суд погоджується з міркуваннями експерта та вважає, що зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу в розмірі 55264,00 грн., а також застосована штрафна (фінансова) санкції у сумі 27632,00 грн. є безпідставними.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися субєкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено порушення відповідачем зазначених критеріїв, а тому суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та доводи, наведені податковим органом у власних запереченням та поясненнях, не дають підстав для постановлення висновків, які б спростували доводи позивача та встановлені у справі обставини правомірності включення до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість сплачених у попередніх періодах.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в звязку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 ст. 94 КАС України визначає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Тому судові витрати понесені позивачем у розмірі 3,40 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 та 129 Конституції України, ст. ст. 2, 70, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 30.04.2009 р. № 0000680231/0, від 29.05.2009 р., № 0000680231/1 від 14.07.2009 р., № 0000680231/2, від 23.09.2009 р., № 0000680231/3 щодо нарахування Приватному підприємству "Мелауда" податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 55264,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 27632,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Мелауда" судові витрати в сумі 3,40 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.К. Левицький