Постанова № 10524708, 15.07.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 р. Справа № 2а-3406/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання-Нероди Г.М.,

прокурора - Таміліної Н.В.,

представника позивача - Кот Ю.Д.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського транспортного прокурора Сумської області в інтересах держави (Міністерство транспорту та звязку України) в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій ,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах держави (Міністерства транспорту та звязку України) в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Сумській області (далі по тексту позивач, територіальне управління Головавтотрансінспекція у Сумській області) звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач, ФОП ОСОБА_2) про стягнення 1700грн. фінансових санкцій. Свій позов мотивує тим, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт 01.02.2010року керівником територіального управління Головавтотрансінспекції у Сумській області відносно відповідача було винесено постанову про застосування фінансових санкцій в загальному розмірі 1700грн., які, станом на момент звернення з позовом до суду, залишились не сплаченими.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що постанова про застосування фінансових санкцій ним оскаржувалось, як до територіального управління Головавтотрансінспекції у Сумській області так і до органів Прокуратури, однак, під час перевірки порушень вимог чинного законодавства з боку позивача, не було встановлено. З такими рішеннями та постановою територіального управління Головавтотрансінспекції у Сумській області він не згоден та стверджує, що фінансові санкції за порушення вимог про автомобільний транспорт, зокрема, за не оформлення договору з замовником, до нього застосовані протиправно, оскільки на момент перевірки даний договір був укладений, квитанція на оплату наданих послуг була наявна, вказаний договір надавався під час розгляду матеріалів перевірки, однак, така його форма не влаштувала позивача. Крім того, в обґрунтування своєї позиції, зазначив, що в перевірці, всупереч вимог чинного законодавства, брав учать лише один інспектор. Власні дії відповідач розцінює як такі, що не порушують норми Закону України «Про автомобільний транспорт», просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові, підтримали у повному обсязі, факт наявності у відповідача на момент перевірки договору з замовником транспортних послуг заперечували, вважали, що до відповідача правомірно застосовані фінансові санкції за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, оскільки ФОП ОСОБА_2, були порушені вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вважав дії позивача під час складання акта перевірки та винесення постанови про застосування фінансових санкцій такими, що суперечать вимогам діючого законодавства. Доповнив, що під час складання акта перевірки з його змістом він не був згоден, мав можливість вказати свої заперечення, однак у звязку з тим, що був надто знервований, крім підпису в акті перевірки нічого не зазначив, але в усному порядку повідомляв, що буде оскаржувати дії інспектора. Просив у задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, повідомив, що йому та Корнєву М.І. було видано завдання на перевірку від 18.01.2010р. за №019151. За результатами перевірки транспортного засобу ОСОБА_2 за порушення ним вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, за не оформлення договору з замовником транспортних послуг був складений акт від 24.01.2010р. Акт писав саме він, так як чинним законодавством не передбачено, що даний документ заповнюється одночасно двома інспекторами, що здійснюють перевірку. Під час перевірки, відповідачу було запропоновано надати документи, на підставі яких здійснюються пасажирські перевезення, але ОСОБА_2 повідомив, що договору з замовником він надати не може, через те, що є вихідний день, договір - не заповнений, має вигляд чистого бланку без печатки замовника. Ніяких договорів відповідачем надано не було. Також свідок зазначив, що у випадку, якби відповідач надав хоча б такий договір, на який він, посилається в обґрунтування своїх вимог, не зважаючи на те, що його зміст і не відповідає вимогам чинного законодавства, акт перевірки не складався б.

Свідок ОСОБА_5, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що, відповідача знає по роботі. 24.01.2010р. він разом з ОСОБА_2 рухався по маршруту Суми-Глухів-Київ, при цьому сидів він від відповідача через одного пасажира (поряд з другим водієм) біля вікна. В м. Глухові вони були зупинені Головавтотрансінспекцією, якою за порушення вимог про автомобільний транспорт був складений акт. Він, як перевізник, знає які документи надаються в такому випадку, та, враховуючи гарний зір, бачив, що ОСОБА_2, на вимогу інспектора, було надано весь необхідний пакет документів, в тому числі ліцензійна картка, свідоцтво, договір-заявка. При цьому, зі свого місця він бачив, що договір-заявка заповнений у повному обсязі, є двостороннім - з однієї сторони він має печатку перевізника з іншої замовника, договір складений на чотирнадцять пасажирів, він був пятнадцятим пасажиром, однак, в договір не був вписаний, з причин так би мовити «пільгових». Він чув, що договір не влаштував інспектора, однак з яких підстав не знає, так як після цього ОСОБА_2 та інспектор пішли складати акт.

Заслухавши прокурора, повноважного представника позивача, відповідача, та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 19.05.2005р. виконавчим комітетом Сумської міської ради був зареєстрований як фізична особа підприємець (НОМЕР_1) (а.с.17).

Відповідно до п. 16, 17 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року за №1567 (далі Порядок №1567) рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Головавтотрансінспекція". Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

24.01.2010року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Сумській області на виконання завдання на перевірку за №019151 від 18.01.2010року (а.с.39) було здійснено перевірку транспортного засобу відповідача марки «Мерседес-Бенц 416 СDI», що використовувався для пасажирських перевезень, під керуванням водія ОСОБА_2, на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом. В ході перевірки було виявлено порушення відповідачем вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті Суми-Глухів-Київ-Суми без оформлення договору із замовником транспортних послуг. Факт порушення зазначених вище норм був зафіксований актом «Проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом» від 24.01.2010 року (а.с.6).

Суд, вирішуючи питання про стягнення фінансових санкцій на підставі рішення субєкта владних повноважень, згідно ст. 2 КАСУ, повинен перевірити, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси особи у разі задоволення адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, та чи прийняте вказане рішення з дотриманням вимог ч.3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до п.п. 25 - 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи субєкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи (а.с.6,7), справа про порушення суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_2 законодавства про автомобільний транспорт розглянуто територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Сумській області з дотриманням вказаних вимог Порядку №1567 в межах 2-місячного строку з дня виявлення порушення. Про час та місце розгляду відповідача повідомлено під розписку (а.с.8).

За надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений в ст.39,48 Закону України «Про автомобільний транспорт» згідно абзацу 3 ст. 60 вказаного Закону до автомобільних перевізників може бути застосована санкція у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, 01.02.2010 року повноважною особою територіального управління Головавтотрансінспекції у Сумській області відносно відповідача згідно вказаної вище ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесено постанову за №093046 від 01.02.2010 року про застосування 1700,00грн. фінансових санкцій (а.с.7).

Відповідач вважає, що до нього санкції були застосовані протиправно, оскільки на час перевірки ним надавався належним чином оформлений договір із замовником транспортних послуг, але він не влаштував інспектора.

Однак, суд не погоджується з такою позицією ОСОБА_2 та зазначає наступне.

Згідно ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник, в даному випадку відповідач, повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. При цьому документами для нерегулярних пасажирських перевезень для водія автобуса, в даному випадку ОСОБА_2, повинні були бути посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Варто зазначити, що відповідно до п. п. 56, 61 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997р. (з подальшими змінами та доповненнями) (далі Правила №176) договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу. Під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору перевізника із замовником послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

Згідно ч.1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.6), та пояснень ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3 під час складання акта перевірки, маючи таку можливість, відповідач, крім підпису, в акті перевірки не зазначив будь-яких заперечень стосовно змісту складеного акту, (а.с.5), договір, який ОСОБА_2 надав в обґрунтування своєї позиції (а.с.21), всупереч вимог вказаних вище Правил №176 не містить дати та часу здійснення перевезення, державного реєстраційного номеру транспортного засобу. Враховуючи дані обставини у суду не має підстав не довіряти поясненням свідка ОСОБА_3, який, зокрема, зазначив, що у випадку надання хоча б такого зразка оформленого договору з замовником, який міститься в матеріалах справи (а.с.21), акт перевірки міг не складатися, хоча, у Головавтотрансінспекції і мались такі підстави, з огляду на те, що договір не відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством.

Разом з тим, пояснення свідка ОСОБА_5 суд не може покласти в обґрунтування правомірності дій відповідача, оскільки, зокрема, у договорі (а.с.21) ОСОБА_5 не був зазначений з «пільгових» підстав як пасажир - дана обставина, на переконання суду, ставить під сумнів обєктивність пояснень даного свідка. Крім того, в його показання містяться деякі неточності та розбіжності, зокрема, свідок стверджує, що в нього гарний зір та він з того місця де сидів, бачив, що позивачем надавався договір-заявка, в якому містилось замовлення на 14 осіб, ( в той час як було 13 осіб), однак, чомусь не побачив, що в договорі, що надався ОСОБА_2., міститься по дві печатки на кожній стороні - замовника та перевізника. А тому, у суду виникає сумнів у достовірності показань свідка та сумнів у даті та часі оформлення договору з замовником транспортних послуг.

Твердження відповідача, що перевірка проводилась однією особою, спростовується поясненнями свідка ОСОБА_3 та письмовими матеріалами справи (а.с.6,39), в акті перевірки жодних заперечень з боку ОСОБА_2, в тому числі з даного питання, не було вказано, його пояснення з цього приводу «не зазначив нічого, тому що був знервований», суд вважає необґрунтованим та не приймає до уваги. Виходячи з викладеного в судовому засіданні не був спростовний факт вчинення відповідачем порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення договору із замовником транспортних послуг, на переконання суду, позивач - територіальне управління Головавтотрансінспекції у Сумській області, при винесенні постанови про застосування фінансових санкцій від 01.02.2010р. дійшов обґрунтованого висновку, дана постанова відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, санкції в розмірі 1700,00грн. застосовані у відповідності до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» та Постанови №1567.

В судовому засіданні встановлено, що постанова від 01.02.2010р. №093046 відповідачем після отримання її копії 03.02.2010р. (а.с.8), була оскаржена, як до Головавтотрансінспекції так і до органів Прокуратури (а.с.18,19), однак, як вбачається з пояснень представника позивача та відповідача, скарги ОСОБА_2 були залишені без задоволення.

Враховуючи, що станом на момент розгляду справи, відповідач, всупереч вимог п. 29 вказаного вище Порядку №1567, не перераховував 1700грн. фінансових санкцій на зазначений у постанові рахунок, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського транспортного прокурора Сумської області в інтересах держави (Міністерство транспорту та звязку України) в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (НОМЕР_1) на користь держави (р/р 31114106700007,УДКУ у м. Глухів, код платежу 21081100, код ОКПО 23635209, МФО 837013 ГУДКУ у Сумській області) заборгованість зі сплати фінансових санкцій в розмірі 1700,00грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 20 липня 2010 року