ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-357/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря Дрижирук М.І.,
представника позивача - Піскун В.М.,
представника відповідача - Пришупа О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк"до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській областіпро часткове скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 30.10.2009 № 148, -
В С Т А Н О В И В:
27 січня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" /надалі по тексту - позивач/звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області /надалі по тексту - відповідач/про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 30.10.2009 № 148 в частині вилучення в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 9255,39 грн та штрафу в сумі 18510,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що задекларованою на момент перевірки позивача оптово-відпускною ціною на мясо яловичини слід вважати ціну 49,00 грн за один кілограм, а не ціну 42,00 грн, оскільки за останньою здійснювався відпуск мяса яловичини не субєктам підприємницької діяльності і не значними партіями /оптом/, а структурному підрозділу позивача фірмовому магазину для роздрібної торгівлі безпосередньо споживачам.
Також позивач зазначає, що відповідач неправильно застосував положення частини 2 розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.07.2008 № 229 “Про встановлення граничних торговельних (постачальницько-збутових) надбавок на продовольчі товари та про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 07.09.2007 № 353”, обмежуючи його застосування положенням частини 1 зазначеного розпорядження, хоча таке із приписів розпорядження не слідує.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що задекларованою ціною є ціна першого дня відпуску мяса яловичини після набрання чинності розпорядженням Голови ОДА від 13.12.2007 № 477, а відтак для позивача такою ціною була ціна в 42,00 грн за один кілограм, що підтверджується довідкою підприємства, а тому зміна цієї ціни в червні-серпні 2009 року до 49, 00 грн вимагала відповідного декларування з боку позивача.
Також відповідач вказав, що зі змісту положень розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.07.2008 № 229 “Про встановлення граничних торговельних (постачальницько-збутових) надбавок на продовольчі товари та про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 07.09.2007 № 353”слідує, що у разі придбання товарів (крупи, борошна, макаронних виробів, масла, олії, сметани тощо) у оптових постачальників торговельна надбавка на ці товари нараховується у розмірі 10 % до ціни придбання, чим забезпечується правильне застосування положення частини 1 зазначеного розпорядження, відповідно до якого гранична постачальницько-збутова надбавка до оптової ціни виробника встановлюється не вище 5 %, та положення частини 2 цього ж розпорядження, за яким граничні торговельні надбавки на перелічені товари встановлюються на рівні 15% до оптової ціни виробника. Позивач же застосовував торговельні надбавки у розмірі 10,7% - 31,3% до ціни постачальника.
В судовому процесі представники позивача та відповідача підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони відповідно представляють.
Заслухавши пояснення представників сторін, обєктивно, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у термін з 12.10.2009 по 27.10.2009 головним державним інспектором з контролю за цінами Лаптійчук Л.М. на підставі посвідчення від 07.10.2009 № 000355 проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Маяк”з питань дотримання порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства відповідно до вимог чинного законодавства.
За результатами перевірки складено акт від 27.10.2009 № 000254, в якому зафіксовано порушення позивачем:
- Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222, внаслідок підвищення ціни на мясо яловичини І ґатунку в період з 01.06.2009 по 14.08.2009 без попереднього декларування зміни оптово-відпускної ціни;
- розпорядження Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.07.2008 № 229 “Про встановлення граничних торговельних (постачальницько-збутових) надбавок на продовольчі товари та про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 07.09.2007 № 353”внаслідок застосування при формуванні цін в період з 16.01.2009 по 30.09.2009 торговельних надбавок в розмірі від 10,7 % до 39,7 % до ціни придбання продовольчих товарів (круп, борошна, олії, макаронних виробів, сметани, масла вершкового, молока) при встановленому граничному розмірі 15 % до ціни виробника з урахуванням 5 % постачальницько-збутової надбавки до оптової ціни виробника.
Згідно довідки до акту перевірки про додатково отриману виручку внаслідок підвищення ціни на мясо яловичини без попереднього декларування зміни оптово-відпускної ціни сума необґрунтовано отриманої виручки склала 5009,48 грн, а внаслідок завищення торговельних надбавок при формуванні цін на продовольчі товари (крупи, борошно, олію, макаронні вироби, сметану, масло вершкове, молоко) сума необґрунтовано отриманої виручки склала 6159,40 грн.
На підставі акту перевірки від 27.10.2009 Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області згідно зі статтею 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 30.10.2009 № 148, а саме: про вилучення у ТОВ “Агрофірма “Маяк”у дохід державного бюджету виручки в сумі 11168,88 грн та стягнення штрафу в сумі 22337,76 грн, а всього 33506,64 грн.
Позивач не згоден із зазначеним рішенням в частині застосування до нього економічних санкцій у вигляді вилучення в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 9255,39 грн та штрафу в сумі 18510,78 грн, у звязку з чим оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку рішенню Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області від 30.10.2009 № 148 у спірній частині /позивач визнав за собою необґрунтоване отримання виручки в сумі 1913,49 грн внаслідок завищення торговельних надбавок більше ніж на 15 % до ціни виробника, а відтак і обовязок по сплаті штрафу в сумі 3826,98 грн/ , суд виходить з наступного.
Статтею 192 Господарського кодексу України встановлено, що політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворення визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення”державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції /частина 1/; контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України /частина 2/.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, пунктом 4 якого передбачено, що Державна інспекція з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін і тарифів здійснюється як шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів, так і шляхом введення Урядом України інших методів державного регулювання цін і тарифів.
В свою чергу частиною 5 статті 191 ГК України передбачено, що державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.
Відповідно до пункту 1 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222, цей Порядок визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.
Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток, а пунктом 9 цього ж Порядку - що оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими на день набрання чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу щодо здійснення повноважень, наданих абзацом 38 пункту 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”.
Так, відповідно до статті 4 Закону України “Про ціни і ціноутворення” Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також контролю за цінами (тарифами).
Пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”( із змінами згідно постанови КМУ від 19.09.2007 №1161) визначено, що обласні державні адміністрації регулюють (встановлюють), зокрема, оптово-відпускні ціни на яловичину шляхом декларування їх зміни.
Розпорядженням Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 13.12.2007 № 477 (набрало чинності 28.12.2007 дата оприлюднення в газеті “Село Полтавське”) було внесено зміни до розпорядження Голови облдержадміністрації від 19.02.2004 № 46, яким затверджено Порядок державного регулювання цін (тарифів) на окремі види продукції, що реалізуються в області, та встановлено, що державне регулювання цін (тарифів) в області здійснювати шляхом обов'язкового декларування зміни цін (тарифів), зокрема, на яловичину.
Таким чином, оптово-відпускна ціна на яловичину вважається задекларованою на день набрання чинності цим розпорядженням /28.12.2007/. Після цього зміна суб'єктом господарювання, який провадить діяльність з виробництва яловичини, у разі зміни її оптово-відпускної ціни подає необхідні документи до територіальних органів Держцінінспекції не пізніше ніж за 10 днів до запровадження нової оптово-відпускної ціни на продовольчий товар (яловичину).
За визначенням пункту 2 Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 № 373, оптово-відпускна ціна це фактична ціна, що застосовується у розрахунках за товари, які поставляються (реалізуються) субєктами господарювання з метою їх використання у підприємницькій діяльності, з урахуванням податку на додану вартість і транспортних витрат.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що задекларованою станом на 28.12.2007 є та ціна, за якою здійснюється поставка (реалізація) товару субєктом господарювання-виробником іншим субєктам господарювання з метою використання цього товару у їх підприємницькій діяльності (переробці, продажу).
З акту перевірки від 27.10.2009 № 000254 не вбачається, що відповідачем досліджувалася оптово-відпускна ціна позивача на яловичину станом на 28.12.2007 (момент набрання чинності розпорядженням Полтавської облдержадміністрації від 13.12.2007 № 477).
Першим днем відпуску яловичини після 28.12.2007, на думку інспекції, був день відпуску позивачем цього товару у торгову мережу в січні 2009 року. До такого висновку контролюючий орган дійшов, виходячи з довідки ТОВ “Агрофірма “Маяк”від 26.10.2009 № 425, наданої на запит інспекції у жовтні 2009 року, та накладної від 12.01.2009 № 8/т. 1, а.с. 23, 24/. А оскільки цей відпуск був проведений підприємством по ціні 42,00 грн за один кілограм мяса яловичини, то така ціна і є, за висновком перевіряючих, задекларованою. А відтак, наступне збільшення ціни протягом місяця більш як на 1 відсоток потребувало від позивача декларування у встановленому чинним законодавством порядку.
На противагу такому висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області позивачем зазначено, що у вказаній довідці від 29.10.2009 № 425 йшла мова про роздрібну торгівлю і посилання в цій довідці на перший відпуск мяса стосувався виключно відпуску у роздрібну торгівлю (торгову мережу, до фірмового магазину позивача з метою продажу безпосередньо споживачам), а тому безпідставним є висновок інспекції про те, що задекларованою ціною є ціна в 42,00 грн.
Водночас позивач зазначив, що перший відпуск яловичини субєктам господарювання, зокрема ДОЦ “Орлятко”, Машівському та Котелевському відділам освіти, стався 01 червня 2009 року за ціною 49,00 грн за один кілограм мяса яловичини, а відтак цю ціну і слід вважати задекларованою. В подальшому, на момент перевірки позивача, зазначена ціна позивачем не змінювалася і відповідно не потребувала декларування.
Перевіривши доводи позивача та відповідача щодо того, яка ціна є задекларованою (42,00 грн чи 49,00 грн), судом досліджені: по-перше, акт перевірки від 27.10.2009, в якому на стор. 6 зазначено, що “підприємством здійснювалась реалізація яловичини 1 гатунку з початку 2009 року за ціною 42 грн за 1 кг, а в червні-серпні 2009 року проводився відпуск ДОЦ “Орлятко”та відділам освіти Машівської РДА та Колетелевської РДА за ціною 49 грн замість 44,14 грн в червні, 44,58 грн в липні та 45,03 грн за 1 кг в серпні поточного року”; по друге, накладна від 12.01.2009 № 8; по-третє, довідка ТОВ “Агрофірма “Маяк”від 26.10.2009 № 425.
Так, зі змісту накладної від 12.01.2009 № 8 судом зясовано, що відпуск мяса яловичини за ціною 42,00 грн за 1 кг в січні 2009 року здійснювався позивачем до фірмового магазину, а зі змісту довідки ТОВ “Агрофірма “Маяк”від 26.10.2009 № 425 - що у 2008 році відпуск мяса у роздрібну торгівлю не проводився та що перший відпуск мяса яловичини першого ґатунку у торгову мережу був проведений у січні 2009 року по ціні 42,00 грн за 1 кг.
Отже, як свідчить зміст зазначених доказів, у січні 2009 року позивачем здійснено відпуск мяса яловичини за ціною 42,00 грн за 1 кг у торгову мережу (до фірмового магазину позивача) з метою роздрібної торгівлі безпосередньо споживачам. А відтак, Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області на підставі цих доказів дійшла помилкового висновку про те, що ціна 42,00 грн є оптово-відпускною ціною позивача, тобто такою, по якій здійснюється поставка (реалізація) товару субєктом господарювання-виробником (ТОВ “Агрофірма “Маяк”) іншим субєктам господарювання з метою використання цього товару у їх підприємницькій діяльності, а отже, задекларованою, зміна якої у червні-серпні 2009 року до 49,00 грн потребувала декларування.
Наведеним спростовуються доводи відповідача та фактично підтверджуються доводи позивача про те, що перша оптова поставка мяса яловичини 1 гатунку іншим субєктам господарювання / ДОЦ “Орлятко”, Машівському та Котелевському відділам освіти / розпочалася в червні 2009 року і за ціною 49,00 грн за 1 кг мяса та що саме цю ціну слід вважати задекларованою, яка в подальшому /у разі її зміни/ буде потребувати відповідного декларування.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач неправомірно прийняв спірне рішення в частині вилучення з ТОВ “Агрофірма “Маяк” у дохід державного бюджету виручки у сумі 5009,48 грн та штрафу у сумі 10018,96 грн.
Щодо наступного порушення, виявленого перевіркою позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 29 пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”від 25.12.1996 № 1548 Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють): граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі не вище 15 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні.
Розпорядженням Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.07.2008 № 229 “Про встановлення граничних торговельних (постачальницько-збутових) надбавок на продовольчі товари та про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 07.09.2007 №353”, зареєстрованим у Головному управлінні юстиції у Полтавській області 18.07.2008 за № 39/1402, встановлено граничну постачальницько-збутову надбавку до оптової ціни виробника (митної вартості) не вище 5 відсотків без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі /частина 1/; гранично торговельну надбавку на рівні 15 відсотків на борошно, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі та 10 відсотків на хліб до оптової ціни виробника (митної вартості) без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні /частина 2/.
Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047, встановлено, що застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір належить до порушень порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції.
В акті перевірки від 27.10.2009 № 000254 зафіксовано порушення позивачем розпорядження Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.07.2008 № 229 при формуванні цін за період з 16.01.2009 по 30.09.2009, а саме: застосування торговельних надбавок в розмірі від 10,7 до 39,7 відсотків до ціни придбання окремих видів продовольчих товарів (круп, борошна, олії, макаронних виробів, сметани, масла вершкового, молока) у оптових постачальників при встановленому граничному розмірі на рівні 15 відсотків до оптової ціни виробника з урахуванням 5 відсотків граничної постачальницько- збутової надбавки до оптової ціни виробника.
Детальний розрахунок завищення надбавки по відповідним видам продукції із посиланням на первинні бухгалтерські документи (накладні) відповідачем відображено у довідці про додатково отриману виручку внаслідок завищення торговельних надбавок при формуванні оптових цін.
Із змісту зазначеної довідки вбачається, що при розрахунку суми необґрунтовано отриманої виручки відповідачем проведений порівняльний аналіз оптових цін позивача на крупи, борошно, олію, макаронні вироби, сметану, масло вершкове, молоко і цін придбання цих товарів у оптових постачальників та встановлено завищення торговельної надбавки понад 10 відсотків /різниця між граничною торговельною надбавкою на рівні 15 відсотків до оптової ціни виробника та граничною постачальницько-збутової надбавки до оптової ціни виробника - 5 відсотків/.
Пунктом 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами встановлено, що в актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.
Судом встановлено, що відповідач, не встановивши в ході перевірки оптові ціни виробників, які є базовими для обчислення граничної торговельної надбавки на рівні 15 відсотків та перевірки дотримання позивачем цієї надбавки відповідно до вимоги частини 2 розпорядження Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.07.2008 № 229, зробив припущення, що постачальники позивача /ПП “Полтавська дистрибюторська компанія”, ТОВ “КФ “Крок”, ФОП ОСОБА_4, ТОВ “Маслосирпостач”, ПП “Український продукт”/ використали своє право на застосування постачальницько-збутової надбавки до оптових цін виробників у максимальному розмірі- 5 %, а відтак позивачу, наступному покупцю товарів, залишилось право на застосування вже торговельної надбавки в межах 10 відсотків від цін придбання у своїх постачальників. При цьому на припущенні ґрунтувався і висновок інспекції про те, що постачальники позивача є першими покупцями товарів у виробників і тому саме на них поширювалося право на застосування граничної постачальницько-збутової надбавки /не вище 5 %/.
В судовому процесі представник відповідача підтвердив, що, дійсно, для перевірки дотримання позивачем положення частини 2 розпорядження Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.07.2008 № 229 щодо дотримання граничної торговельної надбавки до оптової ціни виробника на рівні 15 % до порівняння бралися оптові ціни позивача та оптові ціни постачальників позивача, а не оптові ціни виробників.
Отже, при визначенні розміру перевищення позивачем граничного рівня торговельної надбавки при формуванні цін на вищеперелічені продукти Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області не досліджувалися та не враховувалися оптові ціни виробників цих продуктів, хоча правильне застосування положення частини 2 розпорядження Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.07.2008 № 229 передбачає порівняння цін субєкта господарювання з оптовими цінами виробників на відповідні види продуктів.
З огляду на те, що висновок перевірки ґрунтується на припущеннях, суд доходить висновку про те, що акт перевірки від 27.10.2009 із доданою до нього довідкою про додатково отриману виручку не містить документально обґрунтованих даних про порушення позивачем розпорядження Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.07.2009№ 229 у зв'язку із застосуванням торговельних надбавок з перевищенням граничного рівня та про розмір отриманої у зв'язку з цим виручки у сумі 4245,91 грн.
Крім того, суд зауважує, що відповідач при встановленні розглядаємого порушення неправильно застосував положення частини 2 розпорядження Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.07.2008 № 229 “Про встановлення граничних торговельних (постачальницько-збутових) надбавок на продовольчі товари та про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 07.09.2007 №353”, а саме: застосував положення частини 2 в поєднанні з положенням частини 1 зазначеного розпорядження, хоча такого правила ні розпорядження Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.07.2008 № 229, ані абзац 29 пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”від 25.12.1996 № 1548 не містить.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що відповідач неправомірно виніс рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 30.10.2009 № 148 в частині вилучення з позивача у дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки у сумі 4245,91 грн та штрафу у сумі 8491,82 грн.
Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Зважаючи на те, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 30.10.2009 № 148 є правовим актом індивідуальної дії, який згідно з частиною 2 статті 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 11 КАС України вийти за межі позовних вимог ТОВ “Агрофірма “Маяк”про скасування цього рішення /в оспорюваній частині/, та визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення /в оспорюваній частині/.
Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 3,40 грн, які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маяк" до Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області про часткове скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 30.10.2009 № 148 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області від 30.10.2009 № 148 в частині вилучення в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 9 255,39 грн та штрафу в сумі 18 510,78 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маяк" (вул. Жовтнева, 320, смт. Котельва, Полтавська область, 38600, ідентифікаційний код 32460293) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 21 липня 2010 року.
СуддяН.І. Слободянюк
Судове рішення № 10524600, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 16.07.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-357/10/1670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: