Постанова № 10524505, 09.07.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3584/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Руденко І.В.

за участю:

-представника позивача Кіркеян Н.А. (довіреність від 14.12.09 №7873/04),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна виробничо-сільськогосподарська фірма «Аліс»про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, фінансовим санкціям та пені у розмірі 4783,86 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Комінтернівського району Одеської області звернулась до суду в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна виробничо-сільськогосподарська фірма «Аліс»в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4783,86 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області, зазначивши що відповідач зареєстрований в УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. ТОВ «Багатопрофільна виробничо-сільськогосподарська фірма «Аліс»має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 4484,24 грн., яка виникла за період з серпня по листопад 2009 року. Відповідач у добровільному порядку не сплатив вказану заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, але його представник в судове засідання не з`явився, а тому, на підставі положень ст.128 КАС України справа розглядалась за його відсутності за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III, передбачено, що установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які здійснюють перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України, отже, спір за участю управління Пенсійного фонду та суб'єкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, а саме - органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до фонду, та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Частиною 3 ст. 20 вказаного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно ч.3 зазначеної статті територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 ЗаконуУкраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, штраф та одночасно на суми своєчасно несплачених (не перерерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, разрахована за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою ст.106 ЗаконуУкраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Згідно ч.14,15 ст. 106 ЗаконуУкраїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків. Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та знаходиться на обліку у позивача.

Відповідачем за період липень-жовтень 2009 року самостійно були нараховані страхові внески у сумі 5506, 37 грн., про що свідчать копії розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2009 року в розмірі 1372,31 грн.(а.с.14), за серпень 2009 року в розмірі 1372,31 грн.(а.с.16), за вересень 2009 року в розмірі 1372,31 грн.(а.с.18), за жовтень 2009 року в розмірі 1389,44 грн.(а.с.20) складені відповідачем, які частково сплачені відповідачем та складають 4484,24 грн.

На зазначену суму за несвоєчасну сплату відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»позивачем нараховано штрафні санкції на загальну суму 239,02 грн. ( рішення УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області №388 від 13.08.2009 101,62 грн., №493 від 06.10.2009 137,40 грн.) та пеня на загальну суму 60,60 грн. ( рішення УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області №388 від 13.08.2009 24,97 грн., №493 від 06.10.2009 35,63 грн.).

УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області було складено вимоги про сплату боргу: №Ю65 від 04.09.2009 по страховим внескам в розмірі 350,18 грн., яку відповідач отримав 18.09.2009, №Ю90 від 05.10.2009 по страховим внескам в розмірі 1372,31 грн., яку відповідач отримав 17.10.2009, №Ю90 від 05.11.2009 по страховим внескам в розмірі 1372,31 грн., яку відповідач отримав 19.11.2009, №Ю90 від 04.12.2009 по страховим внескам в розмірі 1389,44 грн., яку відповідач отримав 11.12.2009, але не сплатив.

Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів; у розмірі 50 відсотків своєчасно не сплачених сум у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів .

Одночасно на суми своєчасно несплачених (не перерерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, разрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до картки особового рахунку страхувальника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна виробничо-сільськогосподарська фірма «Аліс»заборгованість була частково покрита за рахунок коштів, що надійшли від боржника в розмірі 1022,13 грн. і складає 4783,86 грн. (а.с. 6-9)

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем доведено, що ТОВ «Багатопрофільна виробничо-сільськогосподарська фірма «Аліс»має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та фінансовим санкціям на загальну суму 4783,86 грн., суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами, та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) та державне мито стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області до ТОВ «Багатопрофільна виробничо-сільськогосподарська фірма «Аліс»задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Багатопрофільна виробничо-сільськогосподарська фірма «Аліс» код ЄДРПОУ 13904571, на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області заборгованість у розмірі 4783,86 (чотири тисячі сімсот вісімдесят три гривні вісімдесят шість копійок) грн. на р/р 256003124444 в Комінтернівському відділенні ВАТ «Ощадбанк» МФО 388391.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача судових витрат та державного мита відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання в повному обсязі, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 09.07.2010

Суддя К.О. Танцюра

09 липня 2010 року