Постанова № 10524459, 22.07.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 год. 15 хв.

м. Миколаїв

22.07.2010 Справа № 2а-3328/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіної В.В. при секретарі судового засідання Котенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Миколаївський домобудівельний комбінат",

вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54031 доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2009 № 0004631530/0, №0004641530/0, № 0004651530/0, за участю представника позивача: Щедрова Є.В.

представника відповідача:Віляйкіної А.В.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Миколаївський домобудівельний комбінат»(позивач) звернулось до суду з позовною заявою про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0004631530/0, № 0004641530/0, № 0004651530/0. , що були складені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва (відповідач) 14.12.2009.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач, на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон № 2181), застосував до позивача штрафні санкції в загальній сумі 108937,29 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань по орендній платі за землю державної та комунальної власності. На думку позивача, оскільки строки сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності визначені Законом України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю»(надалі Закон № 2535), у відповідача не було підстав застосовувати санкцію, що встановлена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181. Як стверджує позивач, Законом № 2535 (який в даному випадку є спеціальним) встановлена відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати за землю лише у вигляді пені (стаття 25 Закону № 2535), тому вимоги позивача про сплату штрафу є незаконними.

В судовому засіданні представник позивача надав суду додаткові пояснення (ар. с. 52-54); позовні вимоги підтримав.

Відповідач надав суду заперечення проти адміністративного позову (ар. с. 45-46), в яких вказав, що доводи позивача про те, що пріоритетними в даному випадку є норму Закону № 2535, а не Закону № 2181, є помилковими. Оскільки орендна плата за землю є податковим зобовязанням, за його несвоєчасну сплату мають застосовуються санкції, що передбачені Законом № 2181.

В судовому засіданні представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд встановив таке.

07.12.2009 відповідач здійснив невиїзну документальну перевірку позивача щодо своєчасності сплати до бюджету орендної плати за землю, нарахованої на 2009 рік. За результатами перевірки відповідач склав акт № 7540/15-340/01273160/446 від 07.12.2009 (надалі акт перевірки, ар. с. 33-35). Як вказано в акті перевірки, позивач несвоєчасно сплатив узгоджені суми податкового зобовязання по орендній платі за землю, чим порушив пункт 1 статті 17 Закону № 2535, підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181.

Заперечень щодо фактичних обставин, викладених в акті перевірки (суми сплаченого боргу, дати нарахування, дати сплати, кількість днів затримки) позовна заява не містить.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 встановлено таке. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

На підставі акта перевірки відповідач 14.12.2009, з посиланням на підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, застосував до відповідача штрафні санкції:

-податковим повідомленням-рішенням № 0004631530/0 в сумі 89043,49 грн.;

-податковим повідомленням-рішенням № 0004641530/0 в сумі 15915,04 грн.;

-податковим повідомленням-рішенням № 0004651430/0 в сумі 3978,76 грн.

Заперечень щодо правильності визначення відповідачем сум штрафів позовна заява не містить.

На думку суду, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 25 Закону № 2535 встановлено, що за прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законом. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 2535 за порушення норм цього Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

У преамбулі Закону № 2181 вказано, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Враховуючи межі застосування Закону № 2535 та згідно з принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону № 2181 є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон № 2535 є загальним з цих питань.

Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань, які не врегульовані спеціальною нормою права.

Таким чином, відповідач правомірно застосував до позивача штрафи за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення постанови, якщо протягом цього часу не буде подано заяви про апеляційне оскарження постанови. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанову складено в повному обсязі 26 липня 2010 року