Ухвала суду № 105242812, 14.07.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 липня 2022 року Справа № 480/3768/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області восьмого скликання вісімнадцятої сесії "Про надання відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 29.10.2021, яким відмовлено їй у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області;

- зобов`язати Попівську сільську раду Конотопського району Сумської області надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

Ухвалою від 06.06.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження у справі без виклику сторін.

28.06.2022 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому, крім заперечень проти позову, представник Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 9901/415/18, просив закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, оскільки рішення про передачу земельної ділянки у власність фізичній особі (як наслідок затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) стосується цивільного права, то спір щодо такого рішення належить до цивільної юрисдикції. Зазначає, що оскаржуване рішення вісімнадцятої сесії 8 скликання Попівської сільської ради від 29.10.2021 "Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою" прийняте колегіально сільськими депутатами Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області та стосувалось воно виключно позивачки - за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, відзиву відповідача в частині заявленого клопотання про закриття провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання, виходячи з наступного.

Нормами Земельного кодексу України встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання.

Згідно частин 9, 10 статті 118 Земельного кодексу України Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження .

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб`єктами відносно їх прав та обов`язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб`єктів.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі, представник відповідача зазначив, що цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а стосується воно виключно позивачки - за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії.

З таким висновком відповідача суд не погоджується, виходячи із наступного.

Предметом спору в цій справі є рішення Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області в частині відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованих на території Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

Питання, пов`язаного з визнанням права власності на земельну ділянку та оспорюванням права власності інших осіб, у позивачки не виникало.

Якщо ж особа звертається до відповідного органу із заявою про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю.

З огляду на те, що у третіх осіб в результаті реалізації рішення суб`єкта владних повноважень не виникло речового права на землю, Попівська сільська рада під час прийняття спірного рішення здійснювала владні управлінські функції, суд доходить висновку, що у цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, від 23 січня 2019 року у справі № 308/10112/16-а, та Верховним Судом у постанові від 06 серпня 2020 року у справі № 340/1999/19.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому у суду відсутні підстави враховувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.10.2018 у справі № 9901/415/18, оскільки вони стосуються інших спірних правовідносин, які не є аналогічними даній судовій справі.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що клопотання представника Попівської сільської ради про закриття провадження по справі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження по справі № 480/3768/22 за позовом ОСОБА_1 до Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Шаповал