Рішення № 105242804, 13.07.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2022 р. Справа №480/14410/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, мотивуючи позовні вимоги тим, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Після досягнення 61 року 22.10.2021 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про переведення його з пільгової пенсії за віком за Списком № 2 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак листами від 04.11.2021 та від 14.12.2021 відповідач повідомив про відсутність підстав для переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної зі зниженням пенсійного віку. Вважає відмову відповідача перевести його з пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на пенсію за віком на загальних умовах протиправною та такою, що порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просив позов задовольнити та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути його заяву про перехід з пільгової пенсії за віком за Списком № 2 на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та перевести його з пільгової пенсії за віком за Списком № 2 на пенсію за віком на загальних умовах та виплачувати її з 22.10.2021.

Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач з 13.03.2015 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

22.10.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою, а якій просив перевести його з пільгової пенсії за віком за Списком № 2 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак листами від 04.11.2021 та від 14.12.2021 відповідач повідомив про відсутність підстав для переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної зі зниженням пенсійного віку (а.с.5,6).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській перевести позивача з пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення", який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

На підставі ст. 13 цього Закону з 13.03.2015 позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1 ст. 10 Закону).

Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону.

Так, за цією статтею особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Як встановлено судом, позивач з березня 2015 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Разом з тим, у розумінні Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" після досягнення віку 60 років за наявності необхідного страхового стажу він має право на пенсію за віком. У даному випадку, досягнувши 61 року, позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за віком в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак відповідач відмовив позивачеві у переведенні на пенсію за віком, мотивувавши відмову тим, що позивачеві вже призначена пенсія за віком за Списком № 2.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що отримувана позивачем пільгова пенсія зі зниженням пенсійного віку - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком.

Враховуючи той факт, що позивач жодним із видів загальної пенсії відповідно норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не користувався раніше, то право на пенсію за віком виникло у нього вперше.

У спірних правовідносинах на час звернення до відповідача з відповідною заявою позивач досяг віку, що дає право на призначення пенсії за віком. Цей факт підтверджено належними та допустимими доказами, не заперечується відповідачем, що доводить протиправність дій відповідача щодо відмови в переведенні його з пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У свою чергу, відповідач доводів позовної заяви не спростував, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України правомірності свого рішення про відмову у переведенні позивача з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не довів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, відмовивши позивачу в переведенні з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не дотримався вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У свою чергу, що стосується вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області виплачувати надалі пенсію з 22.10.2021, суд зазначає, що суд не вирішує вимоги на майбутнє. Суд вирішує спори щодо вже порушених прав, тому дана вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 908,00 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.8).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в переведенні ОСОБА_1 з пільгової пенсії за віком за Списком № 2 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", викладену в листах № 9237-11167/К-02/8-1800/21 від 04.11.2021 та № 10268-12654/Т-02/8-1800/21 від 14.12.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 з пільгової пенсії за віком за Списком № 2 на пенсію за віком на загальних умовах відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення 22.10.2021.

В задоволенні решт позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 908,00 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах