Рішення № 1052407, 09.10.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2007 р. Справа № 07/47-07

вх. № 8247/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Коваль О.В., дов. № 38/ю від 08.10.07р.; відповідача - Контаренко О.М. - директор;

розглянувши справу за позовом ТОВ "ВКФ Профіт", м. Нікополь

до ТОВ "Зміївський агрошляхбуд", м. Зміїв

про стягнення 5826,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ТОВ „ВКФ Профіт” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ТОВ „Зміївський агрошляхбуд” 5826,33 грн., в тому числі, 5694,26 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції по оплаті щебеню, 132,07 грн. – з% річних та відшкодування судових витрат по справі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, зокрема, посилаючись на не укладання правочину з позивачем на постачання щебеню, на неотримання від позивача щебеню та ненадання йому жодних заявок на його постачання. Надана позивачем до матеріалів справи заявка є підробкою бо виконана на застарілому бланку, яким товариство давно не користується і підписана невідомою особою від імені директора О.Н. Контаренко та завірена неналежною печаткою.

У задоволення узгодженого сторонами клопотання, ухвалою від 06.08.07 р. строк розгляду справи було продовжено, згідно ст. 69 ГПК України, до 31.12.07 р.

У судовому засіданні було оголошено перерву з 25.09.07р. по 09.10.07р.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, на підставі замовлення відповідача б\н від 30.08.06 р. (а.с.10), ТОВ „ВКФ Профіт”, на його адресу було здійснено поставку щебеня фракції 20-40 мм в кількості 4 вагонів на станцію Зміїв, Під. Залізниці, код станції 444303. Вартість поставленого щебеню складає 6186,00 грн. Оплата відповідачем здійснена частково, в сумі 1000,00 грн. Борг склав 5186,00 грн.

Факт постачання щебеню та отримання його відповідачем позивач підтверджує дорожніми відомостями № 48707452, № 48707398, № 48707397, № 48707369 ( а.с.44-47) та видатковими накладними № РН-00697 від 07.09.06 р. і № РН-00698 від 08.09.06 р. (а.с. 11, 14).

Спираючись на норми Цивільного кодексу України, а саме, ст.ст. 202, 205, 509, 549, 611, 625, 638, позивач вважає відповідача таким, що прострочив виконання зобов*язання, що стало підставою позовної вимоги про примусове стягнення з відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції 5694,26 грн. та 132,07 грн. - 3% річних.

До матеріалів справи позивачем було додано копію замовлення ТОВ „Зміївський автошляхбуд” від 30.08.06 р. до ТОВ „ВКФ Профіт” на постачання з 05.09.06 р. по 10.09.06 р. щебеня фракції 20-40 ТУ У В.2.7-14.2-00186520-121:2006 в кількості 4-х з/д піввагонів.

Доказів виконання належним чином замовлення відповідача позивачем не надано. Так, згідно дорожніх відомостей № 48707452, № 48707398, № 48707397, № 48707369, відповідачем отримано (про що свідчить підпис одержувача та підтверджує представник відповідача) 11.09.06 р. та 12.09.06 р. від ВАТ металургійний комбінат „Азовсталь” шлаки доменні фракції 0-40 мм ГОСТ – 3344-83, загальною вагою 278000 кг.

Доказів узгодження між відповідачем та позивачем про зарахування останнім зазначених поставок шлаків доменних ВАТ металургійним комбінатом „Азовсталь” в рахунок виконання замовлення відповідача про поставку щебеня фракції 20-40 мм, суду не надано.

До того ж, надані позивачем видаткові накладні № РН-00697 від 07.09.06 р. та № РН-00698 від 08.09.06 р., в зв*язку з відсутністю в них підпису одержувача продукції, також не є належним доказом виконання позивачем замовлення відповідача.

Крім того, в судовому засіданні директор ТОВ „Зміївський агрошляхбуд” О.Н. Контаренко підтвердила, що підпис на замовленні від 30.08.06 р. вчинений не нею та на бланку, зразок якого було давно вилучено з використання.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на буття, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків. Позивачем не підтверджено належними доказами будь-які дії відповідача, які б свідчили про його намір укладання певного правочину з позивачем, що порушує вимоги ст. 205 ЦК України, згідно якої, правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Посилання позивача на, нібито, часткову оплату відповідачем вартості щебеню 20.10.06 р. (а.с.16) в сумі 1000 грн., в підтвердження укладання з ним певного правочину, судом не приймаються, так як, згідно ч.2 ст. 206 ЦК України, юридичній особі, що сплатила за товари на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Вимоги даної норми, як свідчать матеріали справи, позивачем не додержані, навіть вимога про оплату решти вартості продукції, відповідно до ст. 530 ЦК України, на адресу відповідача не направлялась.

Таким чином, наявність грошового зобов*язання відповідача перед позивачем суду не доведена, так як, згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов*язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги позивача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства у зв*язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ст. 33 ГПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Заявлене позивачем 02.10.07 р. клопотання про витребування від дирекції Південної Залізниці довіреності № 633394 від 11.09.06 р. задоволенню не підлягає, так як представник відповідача не заперечувала в судовому засіданні проти отримання від ВАТ металургійний комбінат „Азовсталь” шлаків доменних за наданими позивачем до справи дорожніми відомостями.

Відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, в разі відмови у позові, сплачені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 46, 49, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 11, 202, 205, 206, 530 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання позивача відмовити.

В позові відмовити.

Рішення підписано 11 жовтня 2007 року.

Суддя Інте Т.В.

підпис з оригіналом згідно

Секретар с/з Федорова К.О.