Постанова № 10523852, 26.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.07.10Справа №2а-2038/10/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський Автомобільний Дім»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача Данілічева Г.В., довіреність № б/н від 05.01.2010 року ;

відповідача Гайдамака О.О., довіреність № 30/10-0 від 22.07.2010 року;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський Автомобільний Дім» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0011012301/0 від 21.08.2009 року, № 0011012301/1 від 30.10.2009 року, № 0011012301/2 від 10.12.2009 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.02.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Позивачем 17.02.2010 року до суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим № 0011012301/0 від 21.08.2009 року, № 0011012301/1 від 30.10.2009 року, податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим № 0011012301/2 від 10.12.2009 року.

Позивачем 11.05.2010 року до суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд , окрім заявлених раніше позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим № 0011012301/3 від 15.02.2010 року.

Ухвалою суду від 12.07.2010 року первинного відповідача по справі замінено на належного - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим.

У судовому засіданні, яке відбулось 26.07.2010 року, представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд частково визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим № 0011012301/0 від 21.08.2009 року, № 0011012301/1 від 30.10.2009 року, податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим № 0011012301/2 від 10.12.2009 року, № 0011012301/3 від 15.02.2010 року та відмовився від позовних вимог щодо визначення податку на додану вартість у податкових повідомленнях-рішеннях в сумі 405,33 грн. та нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою суду від 26.07.2010 року провадження по справі закрито в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим № 0011012301/0 від 21.08.2009 року, № 0011012301/1 від 30.10.2009 року, податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим № 0011012301/2 від 10.12.2009 року, № 0011012301/3 від 15.02.2010 року в частині визначення податку на додану вартість в сумі 405,33 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 202,67 грн.

Представник позивача наполягав на уточнених позовних вимогах у повному обсязі з підстав, наведених до адміністративному позові та уточненнях до нього.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем було порушені норми Закону України «Про податок на додану вартість» в частині нарахування податкового кредиту, у звязку з чим і були прийняті податкові повідомлення-рішення. Враховуючи зазначене вище, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський Автомобільний Дім» 16.10.2006 року 16.10.2006 року зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 439795 від 16.10.2006 року (а.с.67).

Згідно з довідкою № 05/3-6-25/300 від 18.10.2006 року головного управління статистики в АР Крим основними видами діяльності товариства за КВЕД є роздрібна торгівля автомобілями, оптова торгівля автомобілями, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, посередництво в торгівлі автомобілями (а.с.69).

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим в період з 20.07.2009 року по 07.08.2009 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 7622/23-7/34636673 від 14.08.2009 року (а.с.8-48), в якому зафіксовано порушення позивачем, у тому числі п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 100296,00 грн., у тому числі за жовтень 2007 року на суму 14444,00 грн., листопаді 2007 року 902,00 грн., грудень 2007 року 4116,00 грн., січень 2008 року 80429,00 грн., лютий 2008 року 405,00 грн.

Висновки відповідача щодо заниження податку на додану вартість на суму 99890,67 грн. ґрунтуються на тому, що позивачем до складу податкового кредиту необґрунтовано включено податкові накладні перевіреного періоду на загальну суму 99890,67 грн. Податкові накладні віднесені підприємством до реєстру отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди (з жовтня 2007 року по січень 2008 року). Факт отримання податкових накладних у вищенаведених податкових періодах не підтверджується поштовими повідомленнями. До податкових декларацій за звітні періоди (січень 2007 року, березень 2007 року, квітень 2007 року, травень 2007 року, серпень 2007 року, вересень 2007 року)позивачем не додавалися заяви зі скаргою на постачальників за несвоєчасне надання податкових накладних.

Що стосується завищення позивачем у лютому 2008 року суми податкового кредиту на суму 405,33 грн., то таке завищення виникло у звязку з необґрунтованим включенням позивачем до складу валових витрат на придбання жалюзі вертикальних від ПП «Реал Сервіс», що не підтверджуються звязком з фінансово-господарською діяльністю підприємства.У зазначеній частині позивач відмовився від позовних вимог.

Перевірку ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» було проведено в присутності його представників, з актом перевірки вони ознайомлені, один примірник акту перевірки ними отриманий.

На підставі акту перевірки № 7622/23-7/34636673 від 14.08.2009 року позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011012301/0 від 21.08.2009 року (а.с.49), в якому визначено суму податкового зобовязання позивача з податку на додану вартість у сумі 150444,00 грн., у тому числі 100296,00 грн. за основним платежем та 50148,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивачем було подано скаргу до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим, Державної податкової адміністрації АР Крим, Державної податкової адміністрації України. У задоволенні скарги позивачу було відмовлено, податкове повідомлення-рішення № 0011012301/0 від 21.08.2009 року залишено без змін. За результатами розгляду скарг були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0011012301/1 від 30.10.2009 року, 0011012301/2 від 10.12.2009 року, № 0011012301/3 від 15.02.2010 року.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правове обґрунтування донарахування позивачу податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій і встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість» (далі Закон).

Вказаним Законом передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені Наказом державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону)

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Що стосується дати виникнення права на податковий кредит, то законодавцем передбачено альтернативний варіант: це або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), якщо при цьому використовуються кредитні дебетові картки чи комерційні чеки; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що відповідно до п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у платника виникає саме право на податковий кредит з наступом однієї з подій. Таким чином, це право позивача відобразити у податковій декларації податковий кредит. Закон не передбачає обовязку платника податку взагалі вказувати у податковій декларації податковий кредит, у тому числі з наступом однієї з подій, вказаних у п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону. Тому визначення податкового кредиту у відповідному податковому періоді цілком є правом платника податку.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 статуту ТОВ «Кримський Автомобільний Дім», затвердженого протоколом Загальних зборів учасників від 08.01.2008 року, зареєстрованого 16.01.2008 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, товариство від свого імені має право вчиняти правочини (договори, контракти), в тому числі договори купівлі-продажу, міни (бартеру), підряду, оренди, схову, доручення, застави тощо, набувати майнові, особисті немайнові права.

На підставі зазначено вище, позивачем було укладено договори з наступними контрагентами: Підприємство «Союз СД», ТОВ «КІА Моторс Україна», підприємством «Югтранс», ТОВ «Санаторно-курортне обєднання ЮБК», ПП «Інтеркреденс», ТОВ «Світ клімату», ЗАТ ТРК «Срібна хвиля», Кримський ІНДИЦЕ, ТОВ «Автомобільний Дім», ПП «АТ Автоінвестстрой».

За результатами виконання договорів контрагентами позивача було складено податкові накладні (а.с.93-111) :

№ 3242 від 30.11.2007 року на суму 45180, 00 грн., з них сума ПДВ 7530,00 грн.;

№ 2184 від 31.08.2007 року на суму 195940, 00 грн., з них сума ПДВ 32656,67 грн.; № 656 від 31.03.2007 року на суму 97900,00 грн., з них сума ПДВ - 16316,67 грн.;

№ 416 від 28.02.2007 року на суму 188740,00 грн., з них сума ПДВ 31456,67 грн.; № 184 від 31.01.2007 року на суму 8500,00 грн.. з них сума ПДВ 1416,67 грн.;

№ 0009522 від 28.09.2007 року на суму 615,84 грн.. з них сума ПДВ 102,64 грн.; № 0009495 від 27.09.2007 року на суму 7912,11 грн., з них сума ПДВ 1318,68 грн.; № 0009454 від 25.09.2007 року на суму 9287,16 грн., з них сума ПДВ 1547,86 грн.; № 0009382 від 19.09.2007 року на суму 1511,28 грн.. з них сума ПДВ 251,88 грн.; № 0009381 від 19.09.2007 року на суму 2849,16 грн., з них сума ПДВ 474,86 грн.;

№ 0009344 від 18.09.2007 року на суму 3504,60 грн., з них сума ПДВ 584,10 грн.;

№ 0009303 від 17.09.2007 року на суму 13995,96, з них сума ПДВ 2332,66 грн.;

№ 0009262 від 14.09.2007 року на суму 17912,88 грн., з них сума ПДВ-2985,48 грн.;

№ 0009223 від 13.09.2007 року на суму 1911,60 грн., з них сума ПДВ 1911,60 грн.;

№ 0009103 від 10.09.2007 року на суму 13743,00 грн., з них сума ПДВ-2290,50 грн.;

№ 0009032 від 06.09.2007 року на суму 337,08 грн., з них сума ПДВ 56.18 грн.;

№0009031 від 06.09.2007 року на суму 129,96 грн., з них сума ПДВ 21,66 грн.;

№0008937 від 04.09.2007 року на суму 5240,16 грн., з них сума ПДВ 873,36 грн.;

№0008908 від 03.09.2007 року на суму 3998,28 грн., з них сума ПДВ 666,38 грн.

В судовому засіданні судом було перевірено надані податкові накладні на відповідність вимогам чинного законодавства та було встановлено їх повну відповідність вимогам п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.2009 року № 165.

Відповідачем у судовому засіданні було зазначено про те, що позивачем неправомірно до складу податкового кредиту у жовтні 2007 року січні 2008 року було включено суму податку на додану вартість за переліченими вище податковими накладними, оскільки вони були виписані контрагентами позивача в інші податкові періоди.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з наступних підстав.

Як було зазначено судом вище, формування податкового кредиту є правом платника податку на додану вартість, яке виникає з наступом однієї з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій у разі не підтвердження суми податкового кредиту відповідними податковими накладними.

В даному випадку, позивачем суми податку на додану вартість за переліченими вище податковими накладними були включені до складу податкового кредиту в той період, в якому вони були отримані. Факт отримання позивачем податкових накладних підтверджується наявними в матеріалах справи копіями конвертів про отримання податкових накладних від контрагентів (а.с.52-53), а також вхідними штампами позивача з датою отримання на копіях податкових накладних, наявних в матеріалах справи.

За таких умов, суд вважає неправомірними доводи відповідача про те, що факт отримання податкових накладних позивачем саме у ті податкові періоди, коли було сформовано податковий кредит, не підтверджується поштовими повідомленнями, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено того, що факт отримання податкових накладних має бути обовязково підтверджений поштовими повідомленнями.

Відтак, суд вважає неправомірним донарахуванню позивачу податковим органом податку на додану вартість в сумі 99890,67 грн.

У податковому повідомленні-рішенні № 0011012301/0 від 21.08.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим також було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій, що підлягають застосуванню до позивача за порушення вимог податкового законодавства, в загальній сумі 50148,00 грн.

Відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17. 1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням зазначеного, відповідачем було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій, що підлягає сплаті позивачем, у розмірі 50% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання).

Приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи було встановлено неправомірність висновків відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість на суму 99890,67 грн. та донарахування у звязку з цим податку у відповідній сумі, суд також вважає неправомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49945,33 грн. (99890,67 грн.х50%).

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 27.07.2010 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим № 0011012301/0 від 21.08.2009 року, № 0011012301/1 від 30.10.2009 року, податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим № 0011012301/2 від 10.12.2009 року, № 0011012301/3 від 15.02.2010 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 99890,67 грн. грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49945,33 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Цикуренко А.С.