Вирок № 105235870, 14.07.2022, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2176/21

Провадження № 1-кп/163/48/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2022 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

прокурора Зубаня О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Руденка В.Р.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль кримінальне провадження №22021030000000067 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Локачі Володимир-Волинського району Волинської області, що проживає по АДРЕСА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, середньої освіти, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він близько 02:55 години 05 вересня 2021 року, їдучи з України в Республіку Польща пасажиром рейсового автобуса "Неоплан", номерний знак НОМЕР_1 , сполученням "Павлоград-Щецин", першочергово автобусною смугою руху, а в подальшому смугою руху "червоний коридор" пункту пропуску "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби, що в селі Старовойтове Ковельського району Волинської області, намагався перемістити з приховуванням від митного контролю в полімерному пакетику, який помістив до лівої кишені одягненої на ньому кофти, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс масою 0,5409 грама (в перерахунку на висушену речовину), однак свій намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки наркотичний засіб був виявлений під час митного контролю.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України.

У суд обвинувальний акт надійшов з угодою між обвинуваченим та прокурором Волинської обласної прокуратури про визнання винуватості.

Згідно із цією угодою ОСОБА_1 повністю визнає вчинення інкримінованого йому злочину за фактичними обставинами.

Сторони уклали угоду на умовах визнання сукупності пом`якшуючих обставин (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину) такими обставинами, що істотно знижують тяжкість вчиненого злочину і в сукупності з відомостями про особу обвинуваченого дають підстави для призначення покарання більш м`якого виду, ніж передбачено ч.2 ст.305 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання на підставі ст.69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1030 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 17510 гривень без конфіскації майна.

В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд бере до уваги таке.

За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_1 в підготовчому засіданні визнав себе винуватим повністю.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до категорії тяжких.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, більш м`якого виду, ніж передбачено санкцією ч.2 ст.305 КК України, однак достатньо обґрунтована наявністю підстав для застосування ч.1 ст.69 КК України, в тому числі з огляду на фактичні обставини інкримінованого злочину, відсутність обтяжуючих обставин, а також на особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.

Корисливого мотиву в діях обвинуваченого не встановлено, через що на підставі ч.2 ст.59 КК України конфіскація його майна як додаткове покарання призначена бути не може.

Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним. Про це заявили в судовому засіданні обвинувачений та його захисник. Скарги на дії прокурора чи слідчого під час досудового розслідування не подавались.

Отже, суд встановив, що умови угоди відповідають положенням ст.472 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України та КК України, зокрема ст.ст.65, 69 КК України, а також інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

В підготовчому засіданні прокурор вважав за необхідне затвердити угоду, обвинувачений та його захисник проти цього не заперечили і погодились на призначення узгодженого покарання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди.

Долю речових доказів та документів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати на проведення експертизи згідно із ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався, клопотання про застосування такого заходу не заявлено і суд не вбачає підстав для його застосування з власної ініціативи.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 20 вересня 2021 року в кримінальному провадженні №22021030000000067, укладену прокурором Волинської обласної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_1 , затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України, і на підставі ч.2 ст.59, ч.1 ст.69 КК України призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1030 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17510 (сімнадцять тисяч п`ятсот десять) гривень.

Долю речових доказів та документів вирішити таким чином:

- 0,5409 грама канабісу (в перерахунку на висушену речовину), поліетиленовий пакет, які зберігаються в кімнаті речових доказів СВ УСБУ у Волинській області, знищити, знявши накладений 07 вересня 2021 року слідчим суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області арешт;

- спортивну кофту, яка зберігається в кімнаті речових доказів СВ УСБУ у Волинській області, повернути ОСОБА_1 , знявши накладений 07 вересня 2021 року слідчим суддею Луцького міськрайонного суду Волинської області арешт;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон із серійним номером НОМЕР_2 , який передано на зберігання ОСОБА_1 , надати йому в повне розпорядження;

- квиток на міжнародні перевезення пасажирів серії АР № 386180, митну декларацію ОСОБА_1 , акт про проведення огляду № 205020/2021/600638, копії контрольних талонів для проходження митного контролю по "зеленому" та по "червоному" коридору, оптичний диск з вмістом записів з камер системи відеоспостереження МАПП "Ягодин", витяг з АСМО "Інспектор", копію Технологічної схеми, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 копійок судових витрат на проведення експертизи наркотичних засобів.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя С.С.Чишій