Рішення № 105235093, 13.07.2022, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/755/22

Провадження №2-а/157/41/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Вавдіюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Неведюка Бориса Анатолійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 23 червня 2022 року звернувся у суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Неведюка Б.А., в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 846369 від 13 червня 2022 року, провадження у справі закрити, стягнути з відповідача понесені судові витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що постановою старшого інспектора СРПП ВП №1(сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Неведюка Б.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 846369 від 13 червня 2022 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КпАП України) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. У цій постанові зазначається, що він 13 червня 2022 року о 22 год. 18 хв. в смт. Маневичі Камінь-Каширського району, керуючи автомобілем «RENAULT KANGOO», н.з. НОМЕР_1 , не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3 «в» Правил дорожнього руху. Постанова є незаконною і необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню. Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 175/1982/16-а (постанова від 18 травня 2018 року) притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Він правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КпАП України 13 червня 2022 року о 22 год. 18 хв. у смт. Маневичі Камінь-Каширського району не вчиняв, транспортним засобом «RENAULT KANGOO», н.з. НОМЕР_1 , не керував. Будь-яких доказів на підтвердження керування ним автомобілем та його вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення працівниками поліції йому не пред`являлось; передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України права не роз`яснювались, у тому числі і право користуватись правовою допомогою адвоката. Розгляду справи в розумінні вимог ст. 280 КпАП України 13 червня 2022 року не відбувалось, постанова на місці не вручалась. В порушення вимог закону в оскаржуваній не міститься посилання як на будь-який відеозапис, так і на технічний засіб, яким здійснено такий запис. Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо правових наслідків відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, висловлена у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а. Зокрема, судом зазначено, що приписами ч. 3 ст. 283 КпАП України чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Також сформовано правовий висновок про те, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Аналогічна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №524/1284/17. З огляду на викладене вважає, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення підлягає скасуванню як незаконна, а справа про адміністративне правопорушення закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Оскаржувана постанова винесена 13 червня 2022 року, отже строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Ухвалою судді від 4 липня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кучер А.А. подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області та відповідач, старший інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області Неведюк Б.А. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, відзив на позовну заяву не подали.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України в разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 13 червня 2022 року старшим інспектором СРПП ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Неведюком Б.А. було винесено постанову серії БАБ № 846369 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

У вказаній постанові зазначається, що ОСОБА_1 13 червня 2022 року о 22 год. 18 хв. на автодорозі Р-14 сел. Маневичі, керуючи автомобілем «RENAULT KANGOO», н.з. НОМЕР_1 , не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КпАП України.

Частиною 6 ст. 121 КпАП України (в редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення) встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн., за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатацію без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Адміністративна відповідальність у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 510 грн., за порушення користування ременями безпеки або мотошоломами встановлена частиною 5 ст. 121 КпАП України, а не частиною 6 цієї статті, як про це зазначено в оскаржуваній постанові.

Згідно з пунктом 2.3 «в» Правил дорожнього рух для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КпАП України посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Частиною 3, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідачі, які у встановленому законом порядку були повідомлені про час дату, та місце розгляду справи, не надали суду жодних доказів на підтвердження керування позивачем автомобілем, вчинення ним адміністративного правопорушення, про яке зазначається в оскаржуваній постанові і правомірності притягнення останнього до адміністративної відповідальності, та не повідомили причин неможливості їх подання.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).

Окрім того, суб`єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачами позову.

Крім того, із змісту оскаржуваної постанови вбачається те, що у ній відсутнє посилання на будь-який доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у графі «До постанови додаються» жодних відомостей не зазначено.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КпАП України (така частина ст. 121 КпАП України зазначена у цій постанові) та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. належить скасувати, і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки вимоги позивача задоволені повністю, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 496 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 159, 242-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Неведюка Бориса Анатолійовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.

Постанову серії БАБ № 846369 від 13 червня 2022 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень скасувати, і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області (місцезнаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, ЄДРПОУ - 40108604) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суд протягом десяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення 13 липня 2022 року.

Головуючий:О. В. Антонюк