Ухвала суду № 105233438, 13.07.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.07.2022 Справа№914/1341/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув заяву (вх.№2013/22 від 30.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕ ОПТІМА», м. Львів

про: забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕ ОПТІМА», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМБУД», с. Галичани Городоцького району Львівської області

про стягнення 5398210,92 грн за Договором купівлі-продажу №513 від 28.01.2022

За участю представників сторін:

від позивача: Фещук С.Ю., Цибак О.В.

від відповідача: не з`явився

30.06.2022 після звернення з позовною заявою до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕ ОПТІМА» подано заяву вх.№2013/22 про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на усіх розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМБУД» (код ЄДРПОУ 31829585), включаючи розрахункові рахунки IBAN НОМЕР_1 в АТ «ОЩАДБАНК» та НОМЕР_2 в АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» та усе майно відповідача, у межах розміру сум позовних вимог (5398211,92 грн (п`ять мільйонів триста дев`яносто вісім тисяч двісті одинадцять гривень 92 копійки), сплаченого судового збору 80973,16 гривень та можливих судових витрат на правову допомогу 100000 гривень.

Подана заява обґрунтовується тим, що ТОВ «КЕРАМБУД», порушуючи вимоги ст. 193 ГК України та ст.ст. 655, 526, 527 ЦК України, не передав оплачений Товар та ухиляється від виконання своїх обов`язків про повернення сплачених грошових коштів згідно договору купівлі-продажу, а відтак, невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ТОВ «КЕРАМБУД» може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Враховуючи значну ціну позову та збитки, що ТОВ «ЛЕ ОПТІМА» зазнала та може зазнати внаслідок неможливості виконання рішення суду, на думку позивача, необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Розглянувши заяву (вх.№2013/22 від 30.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕ ОПТІМА» про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (постанова Верховного суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16).

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 15.01.2019 у справі №915/870/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в постанові №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Перевіривши зазначені позивачем фактичні обставини, дослідивши долучені до заяви докази, суд не вважає доведеною та належним чином підтвердженою необхідність вжиття заходів забезпечення позову у зазначений позивачем спосіб, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також забезпечення можливості реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Частиною 4 статті 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Всупереч зазначеному, Заявником не наведено будь-яких фактичних обставин, які свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Факт виникнення заборгованості за укладеним сторонами договором та її непогашення не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 ГПК України.

Несплата боргу не підтверджує необхідності вжиття зазначеного заходу забезпечення позову, а його наявність та розмір будуть предметом дослідження у процесі розгляду справи.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість виведення коштів та активів боржника без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, наведені Заявником обставини, як підстави для застосування заходів забезпечення позову, не відповідають принципам обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також не доводять імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належить відповідачу, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності особи, яка в подальшому може набути статусу відповідача у справі.

Заявник не надав суду доказів, які б підтверджували припущення позивача щодо того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заява (вх.№2013/22 від 30.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕ ОПТІМА» про забезпечення позову містить лише посилання на те, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, проте, жодного обґрунтування, в тому числі доказів, наявності підстав для таких висновків, заявником не наведено.

Враховуючи наведене, у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

У задоволенні заяви (вх.№2013/22 від 30.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕ ОПТІМА» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 14.07.2021.

Суддя Кидисюк Р.А.