Ухвала суду № 105233425, 11.07.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.07.2022 Справа № 914/4117/21

м. Львів

За позовом: Фізичної особи підприємця Шоломович Стефанії Михайлівни, смт. Куликів Жовківського району Львівської області

до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів

про визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС

Суддя Щигельська О.І.

За участю секретаря Зарицької О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Бердар С.В. адвокат,

від відповідача: Трухим С.В. адвокат.

Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Фізичної особи підприємця Шоломович Стефанії Михайлівни до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС щодо задоволення Акту про порушення №008060 від 29.03.2021 року.

Рух справи висвітлено в попередніх ухвалах суду. В судовому засіданні 13.06.2022 оголошено перерву до 20.06.2022.

20.06.2022 в системі документообігу суду зареєстровано заяву позивача про відмову від позову (вх.№ 1818/22) та клопотання про долучення доказів (вх.№13039/22).

20.06.2022 в системі документообігу суду за вх.№ 13127/22 зареєстровано клопотання відповідача про долучення доказів.

В судовому засіданні 20.06.2022 оголошено перерву до 11.07.2020 року.

06.07.2022 в системі документообігу суду за вх.№14442/22 зареєстровано клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.

В судове засідання 11.07.2022 з`явилися представники сторін, надали пояснення щодо заявлених клопотань.

У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Розглянувши заяву представника позивача (вх.№1818/22 від 20.06.2022) про відмову від позову та закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ст.191 ГПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмові заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Предметом позову в цій справі є визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС щодо задоволення Акту про порушення №008060 від 29.03.2021 року.

Заява про відмову від позову обґрунтована тим, що в ході розгляду даної справи відповідач змінив свою позицію та самостійно скасував Акт про порушення №008060 від 29.03.2022 року. Даний факт підтверджується витягом з протоколу засідання Комісії з розгляду актів про порушення споживачами вимог кодексу ГРМ №61/04 від 28.04.2022, а також листом РГК Львівгаз №790007.2-Ск-9033-0622 від 17.06.2022. Відповідно Комісією вирішено скасувати Акт про порушення №008060 від 29.03.2022 та виключено здійснене донарахування необлікового донарахованого обсягу природного газу на суму 373838,25 грн споживачу ФОП Шоломович С.М.

Дослідивши заяву позивача про відмову від позову, суд встановив, що вона подана через підсистему Електронний Суд та підписана повноважним представником позивача адвокатом Бердаром Сергієм Васильовичем, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1118601 від 10.01.2022 року виданого на підставі договору про надання правової допомоги №28/12 від 28.12.2021, згідно якого права адвоката не обмежуються.

Таким чином, оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана повноважним представником позивача, за таких підстав відмова позивача від позовних вимог підлягає прийняттю судом.

Згідно п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Враховуючи, те що позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю.

Частиною 3 ст.231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Також суд зазначає, що ухвалою суду від 31.12.2021 року задоволено заяву Фізичної особи підприємця Шоломович Стефанії Михайлівни про забезпечення позову до подання позовної заяви. До вирішення справи по суті заборонено Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (адреса реєстрації: 79039 м. Львів, вул. Золота 42, ідентифікаційний код 03349039) вчиняти будь-які дії щодо припинення та обмеження у примусовому порядку газопостачання Фізичній особі підприємцю Шоломович Стефанії Михайлівні ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №61199661 від 20.12.2021 року.

За нормами ч.ч. 1, 5 ст.145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Скасування відповідних заходів допускається у випадках, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на закриття провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.12.2021 року.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 зазначеної ст. передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки відповідачем в ході розгляду справи самостійно скасовано оспорюваний Акт про порушення, позивач просить покласти на відповідача понесені ним судові витрати в розмірі 2481,00 грн судового збору та 10000,00 грн на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено 1135,00 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову (квитанція № 8018-0703-0375-7651 від 30.12.2021 року) та 2481,00 грн судового збору за подання позовної заяви (платіжне доручення №797 від 10.01.2022 року).

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача судовий збір в розмірі 1135,00 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову та 2481,00 грн судового збору за подання позовної заяви покладається на АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в повному обсязі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України, представником позивача разом з першою заявою по суті зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в тому числі 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем долучено Договір №28/12 від 28.12.2021 про надання правової допомоги укладений між Адвокатським об`єднанням «Форсеті» (виконавець за договором) та Фізичною особою-підприємцем Шоломович Стефанією Михайлівною (замовник за договором) за яким, замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання надати замовнику правничу допомогу з метою захисту його прав та інтересів у справі про визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС щодо задоволення Акту про порушення № 008060 від 29 березня 2021 року в судовому порядку, а також падання заяви про забезпечення позову щодо заборони вчиняти будь-які дії AT «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» пов`язані з припиненням чи обмеженням у примусовому порядку газопостачання до вирішення судом спору по суті (п. 1.1.).

Відповідно до п. 2.1. Договору виконавець бере на себе зобов`язання: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Замовника у зазначеній в п. 1.1. Договору справі; надання замовнику правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту його інтересів з питань предмету цього Договору; складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів замовника, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відношенню в разі порушення з питань предмету цього Договору; представництво у встановленому порядку інтересів замовника в судах усіх ланок та спеціалізацій, в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах установах, організаціях незалежно від їх форм власності з питань предмету цього Договору та перед третіми особами; інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням договору.

Пунктами 4.1.- 4.3. Договору встановлено, що за результатами надання правничої допомоги складається Акт, що підписується сторонами. В Акті вказується вартість правничої допомоги. Оплата за цим Договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отриманий замовником рахунку та підписання Акту про надання правничої, допомоги. Вартість правничої допомоги встановлена в фіксованій сумі та не залежить від часу, витраченого виконавцем, його партнерами, адвокатами та співробітниками.

15.06.2022 року АО «Форсеті» та ФОП Шоломович С.М. складено та підписано Акт про надання правничої допомоги №1, згідно якого виконавець надав замовнику правничу допомогу у справі про визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС щодо задоволення Акту про порушення № 008060 від 29 березня 2021 року.

Серед послуг наданих виконавцем зазначено:

-Написання та подання заяви про забезпечення позову щодо заборони вчиняти будь-які дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» пов`язані з припиненням чи обмеженням у примусовому порядку газопостачання до вирішення судом справи по суті;

-Подання адвокатських запитів та збір доказів для подання позову;

-Написання та подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви про визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС щодо задоволення Акту про порушення Ха 008060 від 29.03.2021;

-Написання процесуальних заяв: заява про долучення доказів, заява про усунення недоліків позовної заяви;

-Представництво інтересів ФОП Шоломович С.М. в судових засіданнях у справі №914/4117/21.

Відповідно до Акту виконавець надав замовнику правничі послуги, передбачені Договором про надання правничої допомоги №28/12 від 28.12.2021. Загальна сума наданих послуг складає 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. Сторони претензій один до одного не мають.

Акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Крім того позивачем долучено копію Рахунку №01 від 15.06.2022 на суму 10000,0 грн та копію квитанції №0.0.2576928385.1 від 15.06.2022 року згідно якої позивачем здійснено платіж на користь АО Форсеті в сумі 10000,00 грн, призначення платежу «платіж за реквізитами рах 01 від 15.06.2022р. оплата правничої допомоги зг дог « 28/12 від 28.12.2021 р.».

Суд звертає увагу на те, що у ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Водночас, розмір витрат на оплату послуг адвоката, у відповідності до ч.4 ст.126 ГПК України, має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд також звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

06.07.2022 відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх.№14442/22).

Зокрема відповідач вказує, що заявлені представником позивача до стягнення витрати на правову допомогу не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат. Позивачем не конкретизовано, які послуги і в яку ціну він оцінює, а просто перераховано усі такі послуги. Таким чином, неможливо встановити точну ціну кожного виду наданої послуги, об`єм витраченого адвокатом часу на надання такої послуги.

Крім того, виникає сумнів в необхідності надання таких послуг як подання заяви про долучення доказів, оскільки всі докази, відповідно до ст.80 ГПК України, повинні подаватися позивачем разом із позовною заявою.

Також на переконання відповідача безпідставним є зазначення в Акті про надання послуг (і як наслідок, врахування в ціні наданих послуг) заяви про усунення недоліків позовної заяви, оскільки такі недоліки були допущені представником позивача при поданні позову без дотримання вимог ГПК України, що і спричинило залишення позову без руху та необхідність вчинення представником позивача додаткових дій.

Окремо відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що була відсутня необхідність подання заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, який є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у даній справі, з урахуванням доказів наданих представником позивача послуг, не може перевищувати 3000,00 грн., а тому просить зменшити розмір витрат на правову допомогу до цієї суми.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Оцінивши надані позивачем докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/4117/21, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе задовольнити заяву про їх стягнення частково, на суму 7000,00 грн, оскільки саме такі витрати позивача суд вважає необхідними, співмірними до складності справи, підтвердженими та обґрунтованими долученими доказами, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст.42, 46, 129, 130, 145, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Прийняти відмову від позову позивача Фізичної особи підприємця Шоломович Стефанії Михайлівни.

2. Провадження у справі №914/4117/21 за позовом Фізичної особи підприємця Шоломович Стефанії Михайлівни до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання недійсним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС - закрити.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.12.2021 по справі №914/4117/21.

4. Заяву позивача викладену в клопотанні від 17.06.2022 (вх.№1818/22 від 20.06.2022) про покладення на відповідача суми судового збору та витрат на професійну правничу задовольнити частково.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ.ЗОЛОТА, будинок 42; ідентифікаційний код 03349039) на користь Фізичної особи-підприємця Шоломович Стефанії Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 1135,00 грн судового збору сплаченого за подання заяви про забезпечення позову, 2481,00 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви та 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у справі № 914/4117/21.

6. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Щигельська О.І.