Рішення № 105228359, 11.07.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 липня 2022 року Справа № 280/3151/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ПрудивусаО.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до:Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б)

про:визнання протиправними бездіяльності та дій суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії щодо обчислення розміру пенсії позивача без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки;

зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки з 25.04.2022 із урахуванням різниці, що вже була виплачена;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки;

зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.

Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Вельможко А.І., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1088097 від 29.04.2022.

Представник позивача обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивачу з 26.08.2009 призначена пенсія за вислугу років як працівнику освіти відповідно до ст. 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», однак фактично позивач вказану пенсію не отримувала у зв`язку з подальшим працевлаштуванням за професією. Набувши право на пенсію на загальних підставах, позивач 25.04.2022 звернулась до відповідача з заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду вказаної заяви відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, однак при розрахунку її розміру був застосований показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки. Представник позивача звертає увагу, що відповідач протиправно не застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії. Крім того, на думку представника позивача, відповідач на виконання положень п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повинен був виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, однак безпідставно цього не зробив. З огляду на викладені обставини, представник позивача просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

22.06.2022 судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№22874 від 22.06.2022), в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідно до п. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на 13.09.2010) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення». З огляду на це, додатково посилаючись на п. 16 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», представник відповідача робить висновок, що пільги дострокового виходу на пенсію за вислугу років визначаються п. «е» ст.55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», а розмір пенсії визначається відповідно до ст.ст. 27-28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що оскільки первинно позивачу була призначена пенсія за вислугу років з 26.08.2009, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки при переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки показник середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки застосовується лише при первинному призначенні пенсій у 2022 році. Стосовно позовної вимоги позивача щодо виплатити грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, представник відповідача зауважив, що вона також не підлягає задоволенню, оскільки позивач перебувала на обліку в пенсійному органі та їй було призначено пенсію за вислугу років з 2009 року. З огляду на викладені вище обставини, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

17.06.2022 судом отримано відповідь на відзив (вх.№ 22424 від 17.06.2022), в якому представник позивача зазначила, що відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловленої у постанові від 18.06.2021 по справі №328/1620/17, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з: наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2); виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності; неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії. Отже, представник позивача зауважила, що предметом доказування в цій справі є обставини, які підтверджують факт безпосередньо отримання позивачем будь-якої пенсії до призначення пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив таке.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу орган державної влади 27.06.2002.

Відповідно до Протоколу від 01.09.2009 № 14600 позивачу з 26.08.2009 була призначена пенсія за вислугу років як працівнику освіти відповідно до ст. 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII) (а.с.14). Незважаючи на це, позивач продовжила працювати за професією, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

У зв`язку з досягненням шістдесятирічного віку, враховуючи наявність необхідної кількості років загального трудового стажу, позивач 25.04.2022 звернулась до відповідача з заявою про перехід на інший вид пенсії за віком.

Рішенням від 26.04.2022 № 923030178951 відповідач перевів позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV) (а.с.15).

При визначенні належного до сплати позивачу розміру пенсії відповідач застосував показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (3764,40 грн.).

На відповідне звернення позивача щодо розрахунку розміру пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідач надав відповідачу відповідь, оформлену листом від 03.05.2022 № 0800-0205-8/19972 «Про надання інформації» (а.с.22-23).

Зокрема, у листі від 03.05.2022 № 0800-0205-8/19972 «Про надання інформації» відповідач зазначив, що з 26.08.2009 позивачу на підставі її особистої заяви була призначена пенсія за вислугу років. Оскільки після призначення пенсії, а саме з 01.09.2009, позивач почала працювати за спеціальністю, виплата пенсії була призупинена. Пенсія за період з 26.08.2009 по 31.08.2009 у розмірі 210,34 грн. була перерахована позивачу у жовтні 2009 року через поштове відділення № 69006. Також, відповідач повідомив, що 25.04.2022 позивач звернулась до нього з заявою щодо переходу на інший вид пенсії. Отже, оскільки у даному випадку проводився перерахунок на інший вид пенсії, а не первинне призначення пенсії, відповідно, при такому перерахунку застосовується показник середньої заробітної плати, який враховувався під час перерахунку попереднього виду пенсії. Законних підстав для обчислення позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, що передують року звернення, на думку відповідача, немає.

Крім того, у листі від 03.05.2022 № 0800-0205-8/19972 «Про надання інформації» відповідачем зазначено, що оскільки позивачу з 26.08.2009 була призначена пенсія за вислугу років, відтак, для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, підстав також немає. Письмове рішення про відмову у здійсненні даної виплати не приймалось (а.с.22-23).

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивача без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, суд виходить із такого.

Частиною другою ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 ст. 2 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV перший рівень у системи пенсійного забезпечення в Україні складає солідарна система загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 10 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Отже, Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV визначений чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за ним, а також закріплене право вибору виду пенсії.

За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У ч. 2 ст. 40 досліджуваного нормативно-правового акту законодавець регламентував, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

За змістом Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV (у редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що в ч. 3 ст. 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV законодавець регламентував порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV.

Так, судом встановлено, що позивачу з 26.08.2009 була призначена пенсія за вислугу років як працівнику освіти відповідно до ст. 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Протоколу від 01.09.2009 № 14600 (а.с.14). Поряд із цим, позивач продовжила працювати за професією, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Після досягнення шістдесятирічного віку, враховуючи наявність необхідної кількості років загального трудового стажу, позивач 25.04.2022 звернулась до відповідача з заявою про перехід на інший вид пенсії за віком.

Отже, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII, починаючи з 01.01.2004, здійснюється на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на той факт, що призначення пенсії за вислугу років зумовлено саме положеннями Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII.

Крім того, суд враховує, що положення ст. 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV не передбачають такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Натомість, у ч. 3 ст. 45 досліджуваного нормативно-правового акту законодавець закріпив порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права з подібних правовідносин викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 213/1226/16-а (позов ОСОБА_1 до Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов`язання вчинити певні дії, № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 84195888).

Крім того, відповідний правовий висновок міститься також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 по справі № 876/5312/17, в якій зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV (позов (ОСОБА_3 до Конотопського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 77654163).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи, що позивачу первинно була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV позивач 25.04.2022 звернувся вперше, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо обчислення розміру пенсії при її призначенню позивачу без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки. Належних та достатніх доказів зворотнього представником відповідача не надано.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо обчислення розміру пенсії при її призначенні позивачу без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, є обґрунтованими, а відтак, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Крім того, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки діям відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивача без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки з 25.04.2022 із урахуванням різниці, що вже була виплачена.

Оцінюючи наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, суд виходить із такого.

За приписами п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

За змістом даної норми отримання грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

Зокрема, умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.п. «е» «ж» ст. 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до п. 7 Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Суд виходить із того, що наявний у позивача страховий стаж становить 42 роки 1 місяць 20 днів (а.с.15). При цьому, після призначення пенсії за вислугу років позивач фактично не отримувала відповідний вид пенсії, оскільки виявила бажання працювати далі. Документального підтвердження зворотнього (а саме отримання призначеної за вислугу років пенсії) відповідачем не надано. Відтак, позивач має право на одержання грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, на переконання суду є обґрунтованими, а відтак, в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Отже, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, суд з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити на користь позивача відповідну виплату. Відтак, у зазначеній частині позов також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 77КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, обґрунтована протиправність дій відповідача щодо обчислення розміру пенсії при її призначенні позивачу без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, а також вмотивована протиправність бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.

У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 11.05.2022 № 0.0.2540569756.1 (а.с.8) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1984,80 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 10, 14, 90, 139, 143, 241 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б) про визнання протиправними бездіяльності та дій суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки з 25.04.2022 із урахуванням різниці, що вже була виплачена.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.

Судовий збір у розмірі 1 984,80 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 11 липня 2022 року.

Суддя О.В. Прудивус