Ухвала суду № 105223246, 08.06.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6159/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Остапчук Т.В

секретар судового засідання Тіняковій Д.Ю

справа № 757/6159/19-ц

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні питання щодо заявлення самовідводу у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції у м. Києві про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

02.06.2022 року на електрону адресу суду надійшло звернення позивача, в якому він зазначає, що суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В вчиняє протиправні дії щодо нього і він має намір заявити відвід, чи щоб суддя особисто заявила самовідвід. Сторони в судове засідання не зявились, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. Згідно ч.1 ст 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про самовідвід заявлена до початку з`ясування обставин у справі, а тому відповідає вимогам ст. 39 ЦПК України. Відповідно до ст. ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Те, що заявник не погоджується з процесуальними рішеннями судді, не може слугувати підставами для безумовного відводу судді, оскільки у відводі не зазначено підстав, які могли б виключити будь-які об`єктивно виправдані та обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді у процесі судового розгляду, тому посилання заявника є необґрунтованими та безпідставними, та є припущеннями суб`єктивного характеру. Разом з тим, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватись з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до пункту 1 статті 6 в якій зазначено, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. У відповідності до пункту 46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдта (Hauschildt Case)», номер 11/1987/134/188, зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (серед інших прецедентів, рішення у справі «Де Каббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26 жовтня 1984 року). Таким чином, процесуальний закон не наділяє повноваженнями сам суд встановлювати обставини, які б свідчили про його упередженість, та оцінювати ці обставини за своїм внутрішнім переконанням. Не уповноважений суд і надавати оцінку сумніву заявника. Сам факт наявності цих «інших» обставин, поєднаний із сумнівом, і заява про це у судовому засіданні є безумовною підставою для задоволення заявленого відводу. З метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженому розгляді позовної заяви ОСОБА_1 , забезпечення довіри учасників справи до суду, а також, з метою подальшого уникнення питань, пов`язаних з сумнівами в об`єктивності та упередженості розгляду справи і дотримання норм закону, вважаю необхідним заявити самовідвід. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи № 757/6159/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції у м. Києві про відшкодування моральної шкоди.

Передати матеріали справи для повторного авторозподілу в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Т.В.Остапчук