Рішення № 105223086, 27.06.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 694/1948/21

Провадження № 2/752/4396/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.06.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Гладибороди Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» про стягнення страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

у жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА», в якому просив стягнути суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 81 212,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 29.12.2020 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю водія автомобіля «Ваз» державний номер НОМЕР_1 та пішохода ОСОБА_1 , останній отримав тілесні ушкодження. 30.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 81 212,38 грн., що складається з витрат на лікування у розмірі 54 981,47 грн., відшкодування шкоди, пов?язаної з тимчасовою втратою працездатності, у розмірі 22 363,66 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 867,25 грн.

Листом від 15.09.2021 року ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування. Відмову обґрунтовано тим, що матеріальні та моральні збитки були повністю відшкодовані особою, винною у дорожньо-транспортній пригоді.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2021 року дану цивільну справу передано до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю (а.с. 63).

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 69-70).

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.01.2022 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження (а.с. 74).

21.01.2021 року до суду надійшов відзив на позов ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступні обставини (а.с. 78-80).

ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом № АР/0482411, забезпечено транспортний засіб «Ваз» державний номер НОМЕР_1 . 03.08.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 29.12.2020 року за участю забезпеченого транспортного засобу. Представник відповідача зазначає, що вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 14.07.2021 року встановлено відшкодування ОСОБА_2 , особою винною у дорожньо-транспортній пригоді, матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_1 у повному обсязі. Цивільний позов у межах кримінального провадження ОСОБА_1 заявлено не було. Відтак, представник відповідача вважає, що оскільки матеріальну та моральну шкоду відшкодовано ОСОБА_1 у повному обсязі, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

07.02.2022 року від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника (а.с. 85).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2022 року зобов?язано посадових осіб Лисянського районного суду Черкаської області надати в розпорядження суду копії доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження № 700/374/21 відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, щодо відшкодування ОСОБА_1 збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29.12.2020 року на вул. Центральна в с. Бужанка Звенигородського району Черкаської області, а саме 54 981,47 грн. витрат на лікування, 22 363,66 грн. відшкодування шкоди, пов?язаної з тимчасовою втратою працездатності, та 3 867,25 грн. моральної шкоди (а.с. 89).

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2022 року зобов"язано посадових осіб ПрАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" надати суду засвідчену належним чином копію полісу № АР482411 щодо транспортного засобу "ВАЗ 21093" номерний нак НОМЕР_1 .

Інші заяви процесуального характеру, клопотання до суду від учасників справи не надходили.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд надходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом положень ч.ч.1,2,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першої статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 29.12.2020 року близько 07.15 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Ваз» державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральній в с. Бужанка Звенигородського району Черкаської області, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, та у момент виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода, яку він об?єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , який рухався по правій частині смуги руху в попутному напрямку із автомобілем, відносно напрямку руху автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 відповідно до висновку експерта від 22.03.2021 року № 05-09-01/100 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а саме закритої травми органів грудної клітки у вигляді чисельних переломів ребер зліва 2,3,4,5,6,7,8, багатоуламкового перелому лівої лопатки, що ускладнилось лівобічним гематораксом та призвело до спадання лівої легені, закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, забійної рани м?яких тканин потиличної ділянки зліва, що спричинено дією тупого твердого предмету.

Закрита травма органів грудної клітки у вигляді чисельних переломів ребер зліва 2,3,4,5,6,7,8, багатоуламкового перелому лівої лопатки, що ускладнилось лівобічним гематораксом та призвело до спадання лівої легені відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень з ознакою небезпеки для життя. Закрита черепно-мозкова травма з струсом головного мозку, забійної рани м?яких тканин потиличної ділянки зліва відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.

Вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 14.07.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю один рік, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов?язки (а.с. 11-16).

Згідно даних довідки про тимчасову втрату працездатності ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Лисянська територіальна лікарня» Лисянської селищної ради у період з 29.12.2020 року по 11.01.2021 року (а.с. 56).

Відповідно до довідок про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді повний курс стаціонарного лікування ОСОБА_1 у ортопедично-травматологічному відділенні КНП «Черкаська обласна лікарня» становив з 11.01.2021 року до 22.02.2021 року; у торакальному відділенні КНП «Черкаська обласна лікарня» - з 12.01.2021 року по 12.01.2021 року (а.с. 46-47).

На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Ваз» державний номер НОМЕР_1 було забезпечено ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» на підставі договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/0482411 від 03.07.2020 р., за умовами якого ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану здоров?ю становить 260 000 грн., франшиза дорівнює 2 000 грн.

30.07.2021 року ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» в інтересах ОСОБА_1 подано до ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» заяву про виплату страхового відшкодування на загальну суму 81 212,38 грн. (а.с. 9).

24.09.2021 року ТОВ «Юридична компанія «Відшкодування» в інтересах ОСОБА_1 подано до ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» довідку про тимчасову втрату працездатності за період з 29.12.2021 року по 11.01.2021 року (а.с. 55).

Листом ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» від 15.09.2021 року № 924/1-ЮР відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування за заявою від 03.08.2021 року, з посиланням на обставини, встановлені вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 14.07.2021 року, зокрема про повне відшкодування збитків ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 у повному обсязі та відсутність матеріальних претензій останнього (а.с. 57-58).

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно положень статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом - Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі Закон № 1961-IV).

Положеннями Закону визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-ІV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У Законі № 1961-IV детально регламентовано дії водія, транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, потерпілого, так і страховика.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього закону, МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відмова у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) охоплена положеннями ст. 37 Закону № 1961-IV.

Так, перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування наведено у положеннях п. 37.1 ст. 37 Закону, до яких віднесено:

- 37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- 37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

- 37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

- 37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

Вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Крім того, наведена у листі ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» від 15.09.2021 року № 924/1-ЮР підстава для відмови у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 29.12.2020 року, не передбачена положеннями ст. 37 Закону № 1961-IV.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 23 цього Закону встановлено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (пункт 24.1 статті 24 Закону).

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Як вбачається з матеріалів справи потерпілий ОСОБА_1 внаслідок отримання в результаті дорожньо-транспортної пригоди травм перебував на стаціонарному лікуванні:

- у хірургічному відділенні КНП «Лисянська територіальна лікарня» Лисянської селищної ради у період з 29.12.2020 року по 11.01.2021 року (а.с. 56).

- у ортопедично-травматологічному відділенні КНП «Черкаська обласна лікарня» становив з 11.01.2021 року до 22.02.2021 року; у торакальному відділенні КНП «Черкаська обласна лікарня» - з 12.01.2021 року по 12.01.2021 року (а.с. 46-47).

Наведене стверджується, окрім довідок про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді (а.с. 56, 46-47), також виписками із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 (а.с. 18-24).

Крім того, ОСОБА_1 відповідно до наданих квитанцій було придбано ліків на загальну суму в розмірі 54 981,47 грн., які знайшли своє обґрунтування та підлягають задоволенню в цій частині. (а.с. 25-41).

Відповідно до ст.25 Закону № 1961-IV, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

З довідок про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді вбачається, що ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатною особою у період з 29.12.2020 року по 22.02.2021 року (а.с. 46-47, 56), тобто 56 календарних днів.

Згідно довідки від 15.06.2021 року № С3600000067 ОСОБА_1 працював у ТОВ «АГРОНИВА-ЧЕРКАСИ» з 10.03.2020 року по 27.12.2020 року.

Даних щодо працевлаштування ОСОБА_1 після 27.12.2020 року матеріали справи не містять.

Отже, страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності позивача, складає 17 000 грн., яка розраховується за період з 29.12.2020 року по 22.02.2021 року включно, виходячи з відповідних розмірів мінімальної заробітної плати у вказаний період.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст.26-1 Закону № 1961-IV страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

З урахуванням вказаної вимоги закону, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 867,25 грн. підлягають задоволенню.

Суд відхиляє доводи представника відповідача, викладені у відповіді на відзив, що повного відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_1 особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки жодних допустимих та належних доказів на ствердження вказаних обставин в розпорядження суду представником відповідача надано не було та матеріали справи таких доказів не містять.

За вказаних обставин, суд надходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 75 848,72 грн., що складається з наступного 54 981,47 грн. на відшкодування витрат на лікування, 17 000 грн. на відшкодування шкоди, пов?язаної з тимчасовою втратою працездатності, та 3 867,25 грн. на відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 102, ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) страхове відшкодування у розмірі 75 848 (сімдесят п?ять тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 72 копійки.

У іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС УКРАЇНА» (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 102, ЄДРПОУ 22868348) в дохід держави судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя