Рішення № 105222927, 13.07.2022, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/282/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2022 року

Корецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Загородько Н.А.,

секретар судових засідань Дулюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Просить суд також стягнути судові витрати по справі, що пов`язані зі сплатою судового збору, та 3000 грн. пов`язаних із витратами на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивує тим, що між нею, як позичальником, та ТОВ "ІНФІНАНС» було укладено кредитний договір.

07 січня 2022 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис №413 про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 29261,43 грн. з яких: 3250,00 грн. - тіло кредиту, 25511,43 грн.- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією.

На виконання напису нотаріуса приватним виконавцем Папроцьким А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 68490447 від 03.02.22 р.), про арешт майна від 04.02.2022 р., про арешт коштів від 04.02.2022 р..

Стягувачем, згідно даного виконавчого напису, є ТОВ "Вердикт Капітал", яке, нібито на підставі Договору факторингу №18-10\21 від 28 жовтня 2021 року, набуло право Нового кредитора до Позичальника за Кредитним договором.

Позивач вважає, що виконавчий напис №413 від 07 січня 2022 року було вчинено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. із порушенням вимог закону, а саме: відповідачем не надано та нотаріусом не витребувано належних документів, що підтверджують безспірність кредитної заборгованості, а у відповідача не виникло права на звернення до нотаріуса із такою заявою, а відтак виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись із позовними вимогами від відповідача ТОВ "Вердикт Капітал" до суду надійшов відзив на позов. У задоволенні позову відповідач просить суд відмовити. Зазначає, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем було надано документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену у виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне.

Свої заперечення щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу представником відповідача викладено у клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу. Відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу. На підставу заперечень, зазначає, що до позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату в сумі 3000 грн..

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Щербяк Ю.В. в судове засідання не з"явились, але до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ "Вердикт Капітал", відповідач приватний нотаріус Личук Т.В. та третя особа приватний виконавець Папроцький А.А. у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Заяв, заперечень чи письмових пояснень від приватного нотаріуса та приватного виконавця до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд, дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

07 січня 2022 року Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 413, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Вердикт Капітал" заборгованості в розмірі 29261,43 грн..

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 68490447 від 03.02.2022 р. з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Вердикт Капітал" стягнуто заборгованості в розмірі 29261, 43 грн..

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України № 3425-XII від 02.09.1993 «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений у пп. 2.3 п. 2 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на те, що до суду не подано доказів безспірності заборгованості позивача перед відповідачем і позивач таку заборгованість оспорює, суд дійшов висновку, що вказана у виконавчому написі заборгованість не є безспірною.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що виконавчий напис був виданий неправомірно, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З врахуванням даної вимоги процесуального кодексу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, а саме 992, 40 грн. судового збору за подання позовної заяви та 496, 20 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Щодо витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Так, на підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. представником позивача надано: Акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 10.02.2022 року, рахунок № 02 та ордер№ 1016238.

Таким чином, судом встановлено, що позивач користувалася правовою допомогою, понесла витрати на правничу допомогу, при цьому суд зазначає про відсутність обов`язку присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд бере до уваги, що позов задоволено, а також на переконання суду, дії щодо підготовки позову, заяви про забезпечення позову у справі не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

А тому, суд дійшов висновку про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 2500 грн. що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості.

Слід зазначити, що відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст.137 та ч. 8 ст.141 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.10,12,81,89,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем, від 07.01.2022 року, зареєстрований в реєстрі за № 413, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Вердикт Капітал» 29 261, 43 грн. заборгованості, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 60 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», 04053 м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, 5Б ЄДРПОУ 36799749.

Відповідач: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, м.Івано-Франківськ, вул. Є.Коновальця, 433, кім.28-29.

Третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, м.Рівне вул.Гетьмана Мазепи 4а/6а оф.304.

Суддя