Ухвала суду № 105205297, 11.07.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.07.2022 Справа № 643/18947/21

Провадження № 1-кп/554/544/2022

У Х В А Л А

08 липня 2022 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

за участі:

секретаря судового засідання Кононенко А. С.

прокурора Баштенка А. С.

захисника Авілової О. М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Полтаві кримінальне провадження № 12021221170002062 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, освіта середня, розлученого, судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження № 12021221170002062 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити матеріали кримінального провадження до судового розгляду.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що ризики, зазначені в ст. 177 КПК України, які існували як під час досудового розслідування, так і на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, на цей час не зникли та не зменшилися. Посилався на характер вчиненого злочинного діяння, спосіб його скоєння, поведінку та особу обвинуваченого, та вважав, що є всі підстави, що він може ухилитися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, незаконно впливати на свідків, іншим чином впливати на хід судового розгляду та продовжити злочинну діяльність.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення матеріалів кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Однак, щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу захисник обвинуваченого заперечувала, зазначивши, що ризики, на які посилається прокурор ним не доведені. Крім того, зазначила, що відносно ОСОБА_1 обраний розмір застави 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є завідомо непомірним для обвинуваченого та носить каральний характер, у зв`язку з чим просила зменшити розмір застави відносно останнього.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Октябрському районному суду м. Полтави. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Підстави для закриття провадження чи його зупинення відсутні. Відсутні також інші перешкоди для призначення судового розгляду, а відтак, наявні достатні підстави для призначення матеріалів кримінального провадження до судового розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені вище дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані в ст. 178 КПК України.

Зокрема,необхідно провестиоцінку всукупності всіхобставин,а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризику переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання за вчинене, враховуючи, що судовий розгляд в цьому кримінальному провадженні не завершено.

Серед іншого, суд враховує характеристику особи обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, а також офіційних джерел доходу, у зв`язку з чим наявні достатні підстави вважати, що в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 з мотивів, наведених прокурором, зважаючи при цьому, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу щодо останнього не зникли та продовжують існувати й на цей час, так як сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції, на думку суду, не міг змінити його настільки, що зникла суспільна небезпечність вчиненого діяння або змінились обставини, які б виключали можливість повторення вчинення ним аналогічних дій.

При цьому, суд враховує положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, суд враховує практику ЄСПЛ, яка є джерелом права в Україні, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі Мангурас проти Іспанії Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставінаведеного,враховуючи характеристикуособи обвинуваченого,наявність ризиків,передбачених ст.177КПК Українита тяжкістьвчиненого,суд приймаєдо увагидоводи захисникащодо зменшеннярозміру застави,визначеного відноснообвинуваченого тавважає занеобхідне визначити ОСОБА_1 заставу урозмірі двадцятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб (із розрахунку 2 481,00 гривень), вважаючи, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З оглядуна викладене,суд вважаєза необхіднезадовольнити клопотанняпрокурора пропродовження строкутримання підвартою обвинуваченого ОСОБА_1 з визначенням розміру застави.

Крім того, суд вважає за необхідне призначити

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 314, 331, 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Призначити судовий розгляд матеріалів кримінального провадження №12021221170002062 по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави одноособово у відкритому судовому засіданні 03 серпня 2022 року о 15 год 00 хв.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, її законного представника та свідків.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, а саме до 06 вересня 2022 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 грн.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, обвинуваченого з-під варти - звільнити.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обовязки: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі України без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 вересня 2022 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до вимог ст. 182 КПК України, в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде внесена в дохід держави та зарахована до Державного бюджету України.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій службовійособі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Повний текст ухвали складено та оголошено 11 липня 2022 року о 09 годині.

Суддя Анатолій САВЧЕНКО