Ухвала суду № 105200071, 08.07.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8111/22

Провадження № 1-кс/344/3151/22

У Х В А Л А

08 липня 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., з участю секретаря Герлан Н.В., прокурора Євчук М.М., слідчої Медвідь Н.П., захисника Саюк Н.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

в клопотанні вказано, що слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження №12022091010001086, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_1 , на фоні попередньо виниклих неприязних відносин через зроблене йому усне зауваження потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 , який працює на посаді бармена у барі «Beer Point», який розташований по вул. Є.Коновальця, 207, в м. Івано-Франківську, виник умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме літнього майданчика вказаного закладу, який згідно договору оренди нежитлових приміщень від 30.08.2019 орендує ОСОБА_4 , та який перебуває у правомірному користуванні потерпілого ОСОБА_2 . Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, ОСОБА_1 близько 01 год 30 хв 07.07.2022 прийшов до вказаного закладу, де діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до літнього майданчика бару «Beer Point» та за допомогою розпалювача для багаття, який останнім був заздалегідь підготовлений, шляхом облиття тентових вікон літнього майданчику вказаного закладу, підпалив їх. Унаслідок протиправних дій ОСОБА_1 було пошкоджено три тентових вікна літнього майданчику бару «Beer Point», що призвело до спричинення потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди у розмірі 13500 гривень. 07 липня 2022 року в порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше судимого за ч.3 ст.185 КК України. 08 липня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України. У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , раніше судимий за ч.3 ст.185 КК України. Підозра ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах огляду місця події, огляду відеозапису, допиту потерпілого, допиту свідка, протоколом проведення слідчого експерименту та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якої передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п.1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років; при цьому, підозрюваний усвідомлює неминучість покарання за його вчинення; п.3 - незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки підозрюваному з копій матеріалів кримінального провадження, які додані до клопотання про застосування запобіжного заходу стало відоме місце їх проживання. Враховуючи наведене, репутацію підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є недостатнім, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Неможливе ініціювання питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Інший вид запобіжного заходу заставу, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки він не працює, не має постійного джерела доходу та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Беручи до уваги викладене, застосування менш суворого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам. А тому, єдиним, дієвим та ефективним запобіжним заходом, що зможе забезпечити виконання необхідних слідчих та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні та запобігти вчиненню підозрюваним ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень може бути тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, якщо слідчий суддя, суд, згідно ч.3 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дійде до переконання про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, на підставі п.5 ст.182 КПК, беручи до уваги репутацію підозрюваного, його майновий стан, тяжкість інкримінованого йому злочину, то необхідний розмір застави пропонується призначити у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з підстав, що в ньому зазначені та просила задовольнити клопотання.

В судовому засіданні слідча підтримала клопотання з підстав, що в ньому зазначені та просила задовольнити клопотання.

В судовому засіданні адвокат заперечив клопотання. Просив про застосування щодо підозрюваного особистого зобов`язання або домашнього арешту. Підозрюваний повернувся і намагався гасити вогонь. Підозрюваний затриманий, а тому не може компенсувати завдану шкоду. Підозрюваний не зможе покинути територію країни. Визнав вину, намагається відшкодувати завдану шкоду власнику. Тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом. Підозрюваний має постійне місце проживання, є волонтером в Карітас. Просив про застосування більш м`якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні підозрюваний вказав, що був конфлікт. Його ображали. Після конфлікту випив пива зі знайомим. Шкодує, розкаюється, просив про більш легший запобіжний захід, щоб відшкодувати завдану шкоду. Гроші знайдуться. Має двох дітей. Вказав, що просив дві кави в борг, а іншим він дає в борг в рази більше.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 ,,Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 ,,Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 ,,Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 ,,Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-I, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

08.07.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Повідомлення про підозру обґрунтовується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколами огляду місця події, огляду відеозапису, допиту потерпілого, допиту свідка, протоколом проведення слідчого експерименту та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Частиною 1 ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України щодо можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Стороною захисту не спростовано ризиків доведених прокурором.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі запропонованого стороною захисту запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, чи домашнього арешту, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризиків і є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260,261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України вказано, що щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Застава в розмірі 124050 гривень буде достатнім стримуючим фактором, щоб запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного, суд -

П О С Т А Н О В И В :

клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів, до 01.09.2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному заставу 124050 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ГУ ДКС України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000002265).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 01.09.2022 року обов`язки:

- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Євчук М.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.О. Бородовський