Постанова № 1051993, 15.10.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2007 р. Справа № АС-53/212-07

вх. № 7083/1-53

Суддя господарського суду Харківської області Прохоров С.А.

за участю секретаря судового засідання Рудяк Т.О.

представників сторін :

позивача -Січна-Литвинова Л.О.

відповідача - Чернова О.А.

3-ї особи - Кобилінська О.К.

по справі за позовом ТОВ БПВКП "СВ", м. Харків

до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків 3-я особа ДПА у Харківській області

про визнання недійсної перевірки

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому проситьсуд визнати неправомірними перевірку відповідача та акти перевірки № 20403862/2380 від 30.11.2006 року та № 20320574/2380 від 07.12.2006 року; визнати нечинним рішення № 002532380/0 від 14.11.2006 року про застосування фінансових санкцій; визнати у позивача відсутність податкового зобов’язання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог відповідача заперечує в повному обсязі з мотивів викладених у відзиві.

Представник 3-ї особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.

Відповідно до ст. ст.8, 9, 10 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509) визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 ст. 11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема:

здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку;

наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Разом з тим, пунктом 1 статті 11 Закону № 509 визначені права органів державної податкової служби щодо здійснення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Отже, документальні невиїзні та планові і позапланові виїзні перевірки діяльності суб'єктів підприємницької діяльності стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Водночас статтею 11-1 Закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Зокрема, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з наведених цією статтею Закону обставин .

Що стосується умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, визначених статтею 11-2 Закону № 509, то вони стосуються також перевірок проведення розрахункових операцій за товари (послуги), визначеним Законом України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Крім того, ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів" ст. 11-1 Закону № 509 доповнено частиною сьомою такого змісту: "Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг". "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду".

Законами, не пов'язаними з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), є ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 1776), який регулює правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481), який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Статтями 15 та 16 Закону № 1776 визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Планові або позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки, книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Таким чином, поняття позапланових виїзних перевірок, визначених статтею 11 Закону України № 509, не поширюються на перевірки по дотриманню вимог Закону № 1776.

У межах повноважень, визначених Законом № 1776 та до Наказу ДНА № 441 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку складання плану графіку перевірок суб"єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні від 10.11.2005 р. (наказ ДПА №441), органи державної податкової служби проводять планові перевірки стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), інших вимог Закону № 1776 згідно з затвердженими керівництвом податкових органів планами-графіками проведення перевірок. Перевірки, які не передбачені в планах-графіках органів державної податкової служби, але виникають за інших обставин, зокрема за дорученнями Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, вважаються позаплановими.

Відповідно до п. 2 порядку взаємодії підрозділів оперативного контролю при проведенні перевірок щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу вказано, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок

Перевірки проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

За результатами проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу складається типовий акт.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків, а саме Закону № 1776 проводять перевірки на підставі Закону № 509 у межах повноважень, наданих зазначеними законами.

Фахівцями управління аудиту юридичних осіб відділу оперативного контролю ДПА у Харківській області-головним податковим ревізором-інспектором Бойко О.М., головним податковим ревізором-інспектором Якубовським С.О. була проведена перевірка позивача з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб"єктами підприємницької діяльності (акт перевірки № 20403862/2380 від 30.11.2006 р.) торгівельного павільйону, розташованого за адресою: с. Пісочин, авторинок ПВКФ "Лоск", що належить ТОВ БВКП "СВ".

Перевірка була здійснена на підставі ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. № 1776-ІІІ, "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності від 23.03.1996р. № 98/96-ВР, "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами від 19.12.1995р. та інших нормативно правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, проведена перевірка з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та керуючись положеннями Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Проведеною перевіркою було встановлено наступні порушення:

- не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на 588,79 гри.

На підставі акту перевірки та відповідно до вищенаведеного порушення було винесено рішення про застосування штрафних санкцій №0002532380/0 від 14 грудня 2006 р. на суму 2943,955,05 грн.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. №1776-111:

- Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

п. 13 - забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В акті перевірки №0002532380/0 від 14 грудня 2006 р. в п.22 п.п.10-сума готівкових коштів на місці проведення розрахунку зазначена 6265,80 грн.

Під час перевірки встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті РРО у розмірі 588,79 грн.

Під час перевірки касир ніяких пояснень щодо розбіжності грошових коштів на місці проведення розрахункових перевірок сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО не надала.

За порушення п.13 ст.3 ЗУ №265/95-ВР ВІД 06.07.1995 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. № 1776-ІІІ, передбачена фінансова санкція згідно ст.22 вищенаведеного Закону.

Відповідно до ст. 22 ЗУ №265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Доказами вчинення порушень є:

І. Акт перевірки, який був складений у присутності касира Усаніної Н.П. Вказана особа підписала акт перевірки без будь-який зауважень та заперечень.

2. Опис наявних купюр та монет. В описі вказано, що ці гроші отримані за реалізований товар, знаходяться в магазині Позивача і належать Позивачу. Опис складений та підписаний касиром Усаніною Н.П.

3. Пояснення касира Усаніної Н.П. від 30.11.2006 р., в яких вона підтверджує факт порушень, виявлених при проведенні перевірки та зафіксованих актом.

4. Акт перевірки був підписаний також керівником (гл.бухгалтером)-Козирєвою І.В.- ніяких зауважень до нього не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання відсутності компетенції ДПА в Харківській області та визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 002532380/0 від 14.11.2006 року такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 17 КАС України встановлено компетенцію адміністративних судів, а саме:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процессом чи процесом референдуму.

На вирішення адміністративного суду може бути переданий спір, який виник між двома конкретними суб"єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов"язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб"єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб"єктів, а ці суб"єкти відповідно зобов"язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб"єкта.

У випадку, якщо суб"єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб"єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, а тому відповідно не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Стаття 17 КАСУ встановлює категорії спорів,на які поширюється компетенція адміністративних судів щод вирішення адміністративних справ.

Що стосується позовних вимог в частині визнання неправомірною вищевказаної перевірки та визнання відсутності у ДПА України в Харківській області права на проведення позопланової перевірки, а також визнання акту перевірки № 20403862/2380 від 30.11.2006 року та № 20320574/2380 від 07.12.2006 року такими, що не відповідають чинному законодавству України, та визнання відсутності податкового зобов"язання, суд вважає за потрібне провадження у справі закрити в цій частині позовних вимог у зв"язку з тим, що дані вимоги не підлягають розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки саме проведення перевірки та відсутність або наявність прав на проведення перевірки не створюють для позивача певних прав та обов'язків, а акти перевірки не є актом ненормативного характеру.

На підставі актів перевірки складено повідомлення-рішення, яке оскаржується позивачем, та яке є актом ненормативного характеру.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати суд залишає на позивача.

Керуючись статтями 4, 8, 17, 86, 94, п.1 ч.1 ст.157, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

В частині визнання відсутності компетенції ДПА в Харківській області та визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 002532380/0 від 14.11.2006 року відмовити.

В решті позовних вимог провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 22.10.2007 р. о 16:00.

Суддя Прохоров С.А.