Рішення № 105197703, 08.07.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 липня 2022 року Справа № 280/1866/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізкої міської ради по Комунарському району (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати відмову відповідача у вигляді листа від 12.01.2022 №С-803 протиправною;

стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену суму разової грошової допомоги за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум, а саме 7354,00 грн.

Крім того, просить ухвалити рішення, в порядку письмового провадження про звернення даного рішення до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він має статус учасникабойових дійта має право на одержання пільг встановлених для даної категорії осіб, у тому числі на отриманняразової грошової допомогидо 5 травня. Позивач зазначає, що у2021році йому була виплачена грошова допомога до 5 травня, проте врозміріменшому ніж передбачено чинним законодавством України, що на думкупозивачане відповідає статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18). Позивач вказує на те, що він звертався довідповідача зпитання перерахункуразової допомогидо 5 травня, проте отримав безпідставну відмову у нарахуванні та виплатідопомогиу належномурозмірі.Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 07.02.2022 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі. Розгляд справи призначено без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строкздня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи.

Після повторного перерозподілу справи, проведеного в порядку КАС України, справу передано судді Запорізького окружного адміністративного суду Черновій Ж.М. на розгляд. Ухвалою від 08.06.2022 прийнято адміністративну справу №280/1866/22 до провадження.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, матеріали справи містять докази того, що 11.02.2022Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району отримало копію позовної заявиздоданими до неї документами та ухвалу суду про відкриття провадження у справі.

На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справузанаявними матеріалами.

У зв`язкузрозглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засіданнязадопомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

Зматеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасникабойових дій,що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 14.05.2020.

Судом встановлено та не спростовано учасниками справи, що позивачу до 5 травня відповідачем була виплачена разова допомога врозмірі1491,00 грн.

На відповідне звернення позивача, листом від 12.01.2022 №С-803 Управління повідомило позивача, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році здійснена у розмірі, встановленому Постановою №325. Також повідомлено відсутність повноважень щодо здійснення перерахунку розміру щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році.

Позивач не погодившисьзрозміром виплаченоїдопомоги,звернувсязданим адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті суд виходитьзнаступного.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень,дійчи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)звикористанням повноваженнязметою,зякою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобтоз урахуваннямусіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7)здотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокремаздотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуваннямправа особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згіднозч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносинзметою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушеньзбоку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттязнезалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Заприписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносинизприводу соціального захисту ветеранів війни,якособливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пільги учасникамбойових дійта особам, прирівняним до них встановлені статтею 12 вказаного Закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникамбойових дійвиплачується разова грошова допомога урозмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік»згадану вище норму права викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникамбойових дійвиплачується разова грошова допомога урозмірі,який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рікта про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинністьздня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але неранішедня його ухвалення.

Таким чином, на момент нарахування і виплати у2021році позивачу одноразовоїгрошової допомоги,діяла стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998, яка передбачала розмірдопомогидо 5 травня для учасниківбойових дій- п`ятьмінімальних пенсій за віком.

Крім того, 09.04.2021набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2021№325 «Деякі питання виплатиразової грошової допомоги,передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічноїразової грошової допомогиветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та Розміри виплати у2021роціразової грошової допомогидо 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України разова грошова допомога до 5 травня у2021році виплачується в таких розмірах: учасникамбойових дій,постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) «встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту» (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року №12-р/2018).

Конституційний Суд України звернув увагу, що предмет регулювання Кодексу, так самоякі предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожнийрік,є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 наголошував на тому, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскількизоб`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, іякнаслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони» (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Таким чином, виходячизтого, що предмет регулювання Кодексу, так самоякі предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожнийрік,є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Конституційний Суд України дійшов також висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону №3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 18 грудня 2018 року №12-р/2018 уже наголошував, що «забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згіднозчастиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднаннізчастиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави» (абзац дев`ятий пункту 6 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судузправ людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського судузправ людини та Європейської комісіїзправ людиниякджерело права.

Разова грошова допомога учасникамбойових дійє доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №11 та №14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакшеякв інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського судузправ людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви №68385/10 та №71378/10) від 26.06.2014 Європейський судзправ людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальноїдопомогиможе становити втручання у право власності (параграф 52).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Таким чином, суд зазначає, щоз27.02.2020 позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмірдопомогидо 5 травня для учасниківбойових дій- 5мінімальних пенсій за віком.

При цьому, суд при вирішенні спірних правовідносин застосовує положення нормативно-правового акту вищої юридичної сили, асамеЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, а не постанови Кабінету Міністрів України, якою фактично зменшено розміриразової грошової допомогиу порівняннізположеннями Закону.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу урозміріменшому ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Під час ухвалення судового рішення у даній справі суд враховує правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, які викладені в судових рішеннях по зразковій справі №440/2722/20.

В даному випадку відповідач помилково надав перевагу положенням постанови Кабінету Міністрів України, а не положенням Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу.

Разомзтим, суд зауважує, що вимога про безпосереднє стягнення коштів задоволенню не підлягає, оскількистягнутиможливо лише ті кошти, які нараховані, проте безпідставно не виплачуються. Однак, в даному випадку, грошові кошти врозмірі 7354,00 грн.,які позивач просить судстягнути з відповідача,Управлінням не нараховувались, а відповідно і підстави для їх стягнення відсутні.

Отже, належним способом порушеного права є зобов`язаннявідповідачанарахувати та виплатити позивачунедоплаченугрошову допомогу до 5 травняза 2021 рікурозмірі 7354,00 грн.

Щодо вимоги позивача стосовногонегайного виконання рішеннясуду, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 371 КАС Українинегайно виконуютьсярішеннясуду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

У відповідностідопункту 1 частини 2 статті 371 КАС Українисуд, який ухваливрішення,за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернутидо негайного виконання рішенняу разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Однак, суд звертає увагу на те, що перерахунок одноразовоїгрошової допомогиучаснику бойових дій з урахуванням висновків зроблених судом у цій справі, відповідачу належить здійснити за результатамивиконання рішеннясуду.

Разом з тим, предметданогоспору не стосується присудження виплати пенсій та інших періодичних платежів, оскільки допомогадо 5 травняє разовою грошовою допомогою. Відтак, враховуючи положення вищевказаних норм статті 371 КАС України, суд не вбачає підстав длязвернення до негайного виконання рішення,оскільки такі вимоги є безпідставними.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,дійчи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається навідповідача.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки позивачем, в силу положень Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачувався, то відповідно розподіл судових витрат в частині судового збору не проводиться.

Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд.32, код ЄДРПОУ 37573838) про визнання протиправними дій та стягнення разової грошової допомоги, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо виплати ОСОБА_1 щорічноїразової грошової допомогидо 5 травняза 2021 рікурозміріменшому, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV,з урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008).

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічноїразової грошової допомогидо 5 травняза 2021 рік з урахуваннямрозміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV,з урахуваннямрішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008) урозмірі п`яти мінімальних пенсій за віком,та здійснити її виплату,з урахуванням ранішевиплаченої суми.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова