Рішення № 1051952, 20.08.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2007 р. Справа № 47/295-07

вх. № 6965/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Найдіс Н.С. за довіреністю від 16.04.2007р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства "НЕКСИ", м. Харків

до Малого підприємства "Радуга", м. Харків 3-я особа '

про стягнення 21935,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 21935,89грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору №09/02-2001 від 01.10.2001р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 219,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 21.06.2007р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до - 21.08.2007р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 09/02-2001 від 01.10.2001р. Відповідно до умов даного договору позивач передав у власність відповідачу майно, яке розташоване по пров. Центральному, 1, с. Гусарівка, Балаклійського району, Харківської області, а саме нежиле приміщення АЗС-10, кирпичне, загальною площею 9,1кв.м, битовка №1 залізобетонна, загальною площею 4,5кв.м., замощення №2, асбоасфальт загальна вартість якого склала 21935,89грн. з урахування ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи відповідне майно було передано відповідачу на підставі акту-приймайння передачі від 01.10.2001р.

У відповідності до п.8 вищезазначеного договору відповідач повинен був оплатити суму у розмірі 21935,89грн. до 21.09.2004р., але цього не зробив.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 21935,89грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 219,36грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого підприємства "Радуга" (61051, м. Харків, вул. Гордиєнівська, 23, р/р 26006301570 в АКІБ "Золоті Ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 14099746) на користь Дочірнього підприємства "Некси" (61140, м. Харків, вул. Чугуєвська, 76, р/р 26003035921600 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 30751680) заборгованості у розмірі 21935,89грн., держмита у розмірі 219,36грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 20.08.2007р.

Суддя Светлічний Ю.В.