Ухвала суду № 105191391, 12.07.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10987/21

2/357/1708/22

У Х В А Л А

"12" липня 2022 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О. І.

за участю секретаря - Сокур О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в підготовчому провадженні в залі суду № 5 в м. Біла Церква цивільну справу ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київсьткої області Дуднік Ірина Володимирівна, ОСОБА_5 про визнання договору удаваним, визнання права власності на частку у спільній сумісній власності подружжя та поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2021 року позивач ОСОБА_4 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київсьткої області Дуднік Ірина Володимирівна, ОСОБА_5 про визнання договору удаваним, визнання права власності на частку у спільній сумісній власності подружжя та поділ майна подружжя.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16 листопада 2021 року.

16 листопада 2021 року за вх. № 53424 судом отримано зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київсьткої області Дуднік Ірина Володимирівна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя та розподіл боргів. В якому останній просив суд здійснити поділ спільного майна подружжя:

- виділити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), в порядку поділу спільного майна подружжя в особисту приватну власність 59/100 частки будинку АДРЕСА_2 .

- виділити ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), в порядку поділу спільного майна подружжя , - у особисту приватну власність 41/100 частку будинку АДРЕСА_3 .

- поділити боргові зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перед ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_4 ) за договором позики у формі розписки від 28.03.2017 року в сумі на дату звернення до суду 766 806,00 грн. пропорційно до часток у спільному майні, а саме визначити, що 314 390,46 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_4 , а 452 415,54 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 .

В підготовчому засіданні 16 листопада 2021 року судом протокольно було ухвалено відмовити у задоволені клопотання представника відповідача про об`єднання зустрічного позову з первісним в одне провадження. Зустрічний позов повернути відповідачу.

Дана ухвала була оскаржена представником відповідача до апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено частково. Протокольну ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2021 року скасовано.

Підготовче засідання по справі неодноразово відкладалось за клопотаннями відповідача ОСОБА_2 , останній раз підготовче засідання було відкладено до 12 липня 2022 року.

В підготовчому засіданні представник відповідача адвокат Орлова О.В. та відповідач ОСОБА_2 просили прийняти подану 16 листопада 2021 року зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

Представник позивача адвокат Любченко Н.Ю. заперечувала щодо прийняття зустрічного позову.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення.

Заяв та клопотань від третіх осіб не надходило.

Суд, вислухавши пояснення відповідача та його представника, представника позивача приходить до наступного.

Відповідно до положень ч.2 ст.193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, також відповідно до ч.3 ст.193 ЦПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Встановлено, що зустрічна позовна заява ОСОБА_2 не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно до ч.4 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26 Національного стандарту «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Аналогічна правова позиція висвітлена в рішенні ВС/КГС у справі №904/8549/17 від 11 липня 2018 року, а саме що незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.

Всупереч вищевикладеному, в матеріалах справи міститься лише копія зустрічної позовної заяви, оскільки зустрічна позовна заява з додатками була повернута ОСОБА_2 16 листопада 2021 року.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що

Згідно ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Частиною другою ст. 133 ЦПК України, встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою у 2021 році, тому судовий збір повинен справлятись у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлений судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 908,00 грн.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогою майнового характеру та зазначив ціну позову у розмірі 1 287 690,46 грн.

Відбиття в позовній заяві ціни позову має значення в першу чергу для захисту прав самих позивачів, оскільки від визначеної ціни позову залежить і розмір судового збору. Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

Всупереч вищевикладеному, позивачем ОСОБА_2 судовий збір взагалі не сплачено, ціна позову не підтверджена належними доказами.

Відповідно ч. 2 ст. 194 ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 слід залишити без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, ОСОБА_2 необхідно надати суду:

- зустрічну позовну заяву з додатками для суду та всіх учасників справи;

- до примірника зустрічної позовної для суду додані додатки (письмові докази) повинні бути належним чином завірені;

- оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору в розмірі передбаченому чинним законодавством, виходячи з обґрунтованої та підтвердженої ціни позову.

Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *,101;____(код) Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ) Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175 і 177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 185, 193, 194, 259-261, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київсьткої області Дуднік Ірина Володимирівна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя та розподіл боргів, - залишити без руху.

Надати строк для усунення зазначених вище недоліків у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяО. І. Орєхов