Рішення № 105191377, 12.07.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1451/22

2/357/1566/22

Категорія 36

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Кравченко О. Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до: 1) Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», 2) ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

09 лютого 2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Тарасюк А.В. до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» та ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 квітня 2021 року о 09 год. 20 хв. по вул.Сквирське шосе, 214/2 в м.Біла Церква Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю а автомобіля «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 з автомобілем «КІА SPOTRTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної автомобіль «КІА SPOTRTAGE» отримав механічні пошкодження, власнику завдано матеріальні збитки.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до Полісу № 200141600 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», строк дії поліса до 02 червня 2021 року. Відповідно до Полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн., розмір франшизи складає 2 000,00 грн.

На замовлення фізичної особи-підприємця « ОСОБА_3 » складено висновок експертного дослідження № 53 від 22 квітня 2021 року про визначення матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу «КІА SPOTRTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 завданого власнику складає 108 026,06 грн. Оскільки загальний матеріальний збиток спричинений позивачу становить 108 026,06 грн. та складається з вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу пошкодженого транспорту в розмірі 93 877,24 грн., та втрати товарної вартості пошкодженого в ДТП автомобіля в розмірі 14 148,82 грн., то з урахуванням розміру франшизи (2 000,00 грн.) та законодавчих обмежень щодо стягнення із страховика такої шкоди, як втрата товарної вартості автомобіля, відповідач -1 повинен сплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 91 877,24 грн. (108 026,06 грн. 14 148,82 грн. 2 000,00 грн.).

25 травня 2021 року позивачем засобами електронної пошти на адресу відповідача було подано заяву про виплату страхового відшкодування. Однак, станом на момент подання позовної заяви відповідач -1 не здійснив виплати страхового відшкодування.

При цьому, зазначав, що майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, тому саме з ОСОБА_2 необхідно стягнути майнову шкоду у розмірі 14 148,82 грн.

Крім того, зазначав, що ним за проведення експертного дослідження № 53 від 22 квітня 2021 року ФОП « ОСОБА_3 » понесено витрати у розмірі 4 500,00 грн. Тому, відповідач -2 повинен сплатити позивачу завдану матеріальну шкоду у розмірі 20 648,82 грн.

Зазначав, що позивачем понесено судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1 125,26 грн. та очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини просив суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 91 877,24 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 20 648.82 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди. Судові витрати покласти на відповідачів.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу 09 лютого 2022 року передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 20 квітня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання 16 червня 2022 року о 14:00 год.

16 червня 2022 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою учасників справи на 12 липня 2022 року 14:00 год.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

16 червня 2022 року до канцелярії суду від представника позивача адвоката А.В.Тарасюк надійшла заява з проханням проводити розгляд справи за його відсутності та позивача, позовні вимоги підтримав повністю, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ТзОВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про розгляд справи повідомлялися належним чином, однак рекомендовані повідомлення повернулися до суду не врученими з відміткою засобів поштового зв`язку «причина повернення «адресат відсутній за вказаною адресою»», у зв`язку з чим, виклик ТзОВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» як відповідача у справі було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на електрону адресу

Відповідач ОСОБА_2 причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не з`явились, в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить транспортний засіб марки «КІА SPOTRTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

09 квітня 2021 року о 09 год. 20 хв. по вул.Сквирське шосе, 214/2 в м.Біла Церква Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю а автомобіля «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 з автомобілем «КІА SPOTRTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної автомобіль «КІА SPOTRTAGE» отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КІА SPOTRTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена в Приватному акціонерному товаристві "Страхова група "ТАС" на підставі полісу № АР/9780025, відповідно до якого страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн. Розмір франшизи становить 2 500,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КІА SPOTRTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена в Приватному акціонерному товаристві "Страхова група "ТАС" на підставі полісу № АР/9780025, відповідно до якого страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн. Розмір франшизи становить 2 500,00 грн.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до Полісу № 200141600 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», строк дії поліса до 02 червня 2021 року. Відповідно до Полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн., розмір франшизи складає 2 000,00 грн.

25 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТзДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» з заявою про страхове відшкодування та просив здійснити страхове відшкодування.

Вимога ОСОБА_1 про здійснення страхового відшкодування залишена ТзДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» не виконана.

Згідно висновку експертного дослідження від 22 квітня 2021 року № 53 вартість матеріальної шкоди завданої власнику «КІА SPOTRTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 09 квітня 2021 року з вини ОСОБА_2 , складає 108 026,06 грн., з яких вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу становить 93 877,24 грн., а втрата товарної вартості 14 148,82 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт № 53 від 22 квітня 2021 року та квитанції позивачем за проведення експертного дослідження понесено витрати у розмірі 4 500,00 грн.

Станом на час звернення до суду з позовом у цій справі збитки, завдані позивачу внаслідок ДТП, відповідачами не відшкодовано.

У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Таким чином, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з пунктом 22.1. якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.

Статтею 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі статтями 29, 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6. Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Враховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Відповідно до пункту 8.6.1. Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Пунктом 8.6.2. Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт "е").

Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли проводиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Системний аналіз пункту 32.7. частини першої статті 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6., 8.6., 8.6.1., 8.6.2. Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.

При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода в вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Подібні правові висновки висловлено у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 420/998/18 (провадження № 61-11714св19) та постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 757/29950/14-ц (провадження № 61-17433 св 19).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 91 877,24 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 20 648.82 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, що складається з майнової шкоди у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 14 148,82 грн., франшизи у розмірі 2 000,00 грн. та витрати пов`язані з проведенням експертного дослідження у розмірі 4 500 грн.

Згідно висновку експертного дослідження від 22 квітня 2021 року № 53 про визначення матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу «КІА SPOTRTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість матеріальної шкоди завданої власнику складає 108 026,06 грн., з них: вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 93 877,24 грн., а втрата товарної вартості 14 148,82 грн.

Разом з тим, належних та допустимих доказів, на підтвердження виплати позивачу страхового відшкодування, або доказів правомірності відмови у здійсненні такої виплати позивачеві, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» до суду не надало, а тому з урахуванням положень ст.12 та п.32.7 ст. 32 вищевказаного Закону, з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 93 877,24 грн. Проте, як вже вказано вище сума страхового відшкодування виплачується за мінусом розміру франшизи. А тому стягненню підлягає сума 91 877,24 грн.

Відповідач ОСОБА_2 як особа, винна у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язаний відшкодувати позивачу втрату товарного вигляду автомобіля, розмір якого становить 14 148,82 грн., і який встановлений висновком від 22 квітня 2021 року № 53.

Згідно ст.9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Тобто, франшиза це ті збитки, попередньо прописані в договорі, які страховик не відшкодовує в разі виникнення страхового випадку.

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України відповідач 2 доказів щодо сплати позивачу франшизи у розмірі 2000 гривень під час розгляду справи не надав.

Таким чином, сума франшизи в розмірі 2000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача- 2.

Оскільки страхове відшкодування зменшено на 2 000 грн. франшизи, то таку суму слід стягнути на користь ОСОБА_1 із відповідача ОСОБА_2 , який є винною особою у заподіянні майну позивача шкоди та яка за умовами полісу № 200141600 страховою компанією не відшкодовується.

Щодо витрат пов`язаних з проведенням експертного дослідження суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з частинами шостою-дев`ятою статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесено витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, саме з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 4 500,00 грн. та по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1 125,26 грн.

Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 273, 282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до: 1) Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», 2) ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_1 91 877,24 грн. страхового відшкодування, 2 250,00 грн. витрат за проведення експертного дослідження та 562,63 грн. судового збору, а всього 94 689,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14 148,82 грн. втрат товарної вартості транспортного засобу, 2 250,00 грн. витрат за проведення експертного дослідження та 562,63 грн. судового збору, а всього 16 961,45 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Позивач ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач 1) Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ». Місцезнаходження: прос.Героїв Сталінграда, буд.4, корпус 6а, м.Київ, 04210. ЄДРПОУ 32404600.

Відповідач 2) ОСОБА_2 . Місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_5 .

СуддяМ. М. Бебешко