Рішення № 105189921, 12.07.2022, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року м. Черкаси справа № 925/452/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., в приміщенні суду в м. Черкаси у порядку письмового провадження розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УА Системи" до Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ про стягнення 75492 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "УА- Системи" звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору на виконання проектних робіт № 95 СЗ від 26.08.2021 року, 75492 грн. боргу та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем обов`язку щодо проведення розрахунку за виконані роботи по договору на виконання проектних робіт № 95 СЗ від 26.08.2021 року укладеного сторонами.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2022 року позовну заяву, після усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 31.05.2022 року, прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/452/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін і встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач в особі в.о. голови правління подав суду 15.06.2022 року заяву (вх. № 6492/22, а.с.55-57), в якій визнав позовні вимоги повністю просив відстрочити виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення такого рішення.

Представник позивача подав суду 29.09.2022 року засобами електронного зв`язку, 06.07.2022 року на паперових носіях відповідь на заяву (вх. №7137/22, а.с. 61-62, 64-66), в якій заперечив проти задоволення клопотання відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду на один рік натомість просив розстрочити виконання рішення суду на три місяці з щомісячною сплатою суми боргу з урахуванням розміру судових витрат з моменту ухвалення судового рішення.

Дослідивши наявні у справі № 925/452/22 письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

26.08.2021 року відповідач Приватне акціонерне товариство Черкаське хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно, як замовник, та позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "УА Системи", як виконавець, уклали договір на виконання проектних робіт № 95 СЗ (далі Договір, а.с. 7-13), за умовами п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов`язання щодо виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації «Заміна регулятора тиску газу ГРП-1» (стадія Робочий проект) (надалі проектно-кошторисна документація) (ДК 021:2015 71320000-7 Послуги з інженерного проектування) (надалі - роботи).

Сторони договору погодили істотні умови цього договору, зокрема:

п. 2.1. ціна цього договору визначається на підставі Проколу погодження договірної ціни і кошторису, які разом є додатком №1 до цього договору та становить 83880 грн., у тому числі ПДВ - 13980 грн. (далі ціна договору);

п. 3.1. строк виконання робіт виконавцем - 90 календарних днів з моменту отримання повідомлення замовника про дату початку обстеження об`єкта за умови отримання попередньої оплати відповідно до п. 4.1.1. цього договору;

п. 3.3. строк виконання робіт може продовжуватись лише за взаємною згодою сторін, шляхом підписання відповідної додаткової угоди, у разі виникнення документально підтверджених обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі: виникнення обставин непереборної сили; затримки оплати замовником коштів, передбачених цим договором;

п. 3.4. результат робіт надається замовнику виконавцем з двома екземплярами акту здачі-приймання результату робіт, підписаними з боку виконавця , в строки, вказані в п. 3.1. договору. Виконавець вправі достроково виконати роботи належним чином, попередньо узгодивши таку можливість із замовником, а замовник прийняти і оплатити їх;

п. 4.1. оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі рахунку, який виконавець зобов`язаний виставити протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору у наступному порядку;

п. 4.1.1. у якості попередньої оплати замовник перераховує виконавцю 10% від вартості робіт, що становить 8388 грн. з ПДВ протягом 14 календарних днів від дати отримання рахунку;

п. 4.1.2. остаточний розрахунок у розмірі 90%, що становить 75492 грн. з ПДВ, замовник здійснює протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту здачіприймання результату робіт на підставі отриманого від виконавця рахунку;

п. 14.2. термін дії договору до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

До договору сторони уклали:

Додаток 1 Протокол погодження договірної ціни на роботи з розробки проектно-кошторисної документації: Заміна регулятора тиску газу ГРП-1 (а.с. 14), в якому визначили розмір договірної ціни - 83880 грн., у тому числі ПДВ 13980 грн.;

Додаток 2 Технічне завдання щодо виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації: Заміна регулятора тиску газу ГРП-1 (а.с. 15-16).

17.12.2021 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 (а.с. 17) до договору № 95 СЗ від 26.08.2021 року, в якій погоджено строк виконання робіт визначений в п. 3.1. договору - протягом 112 календарних днів з моменту отримання повідомлення замовника про дату початку обстеження об`єкта за умови отримання попередньої оплати відповідно до п. 4.1.1. цього договору; а також продовжено строк дії договору до 31.01.2022 року.

29.12.2021 року, на виконання умов Договору, з урахуванням укладеної сторонами додаткової угоди № 1 від 17.12.2021 року, сторонами складено та підписано акт здачі-приймання результату робіт № 934 (а.с. 18), в якому сторони підтвердили сплату відповідачем попередньої оплати у розмірі 8388 грн., належність до сплати відповідача 75492 грн. вартості виконаних робіт, відсутність претензій сторін одна до одної за виконані позивачем роботи з розробки проектно-кошторисної документації «Заміна регулятора тиску газу ГРП-1».

21.03.2022 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 161 з вимогою про сплату решти вартості виконаних робіт за Договором в сумі 75492 грн. (а.с. 22-23, докази направлення а.с. 24).

Вимога позивача про стягнення 75492 грн. заборгованості відповідачем не виконана та є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору на виконання проектних робіт № 95 СЗ від 26.08.2021 року, вимоги позивача витікають із прав та обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань підряду, загальні положення про підряд визначені параграфом 1 глави 61 ЦК України, про зобов`язання і договір розділом І і ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини главою 16 розділу IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання главою 51 розділу I книги 5 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 888 ЦК України визначено вихідні дані для проведення проектних та пошукових робіт.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Пунктом 1 частини 1 статті 889 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами був укладений договір на виконання проектних робіт № 95 СЗ від 26.08.2021 року, який ними виконувався, заборгованість відповідача зі сплати вартості виконаних позивачем робіт у розмірі 75492 грн. позивачем підтверджена належними і допустимими доказами, відповідачем визнана в повному обсязі, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь якій стадії судового процесу;

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд приймає визнання позову відповідачем, у зв`язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення 75492 грн. боргу задовольняє у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи суд враховує наступне.

У позові позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору, позов суд задовольняє повністю.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору в розмірі 1240 грн. 50 коп.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1240 грн. 50 коп.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення такого рішення та заяви позивача про розстрочення виконання рішення суду на три місяці суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з п.п. 7.1.1, 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо; розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п. 7.2 вказаної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК (у відповідній редакції), ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Законодавство і судова практика України в цьому питанні узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ, викладеними у його рішеннях, про врахування яких зазначає стягувач.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і судової практики суд вбачає, що вирішення питання щодо розстрочення, відстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень Господарського суду Черкаської області, який прийняв це рішення і розглядає заяви сторін про його розстрочення чи відстрочення. Негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні забезпечить виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю порушить господарську діяльність боржника і може призвести до його банкрутства. Враховуючи особливості господарської діяльності відповідача, наявність воєнного стану в Україні введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, Закон України № 2102-IX від 24.02.2022 року, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та беручи це до уваги, суд вважає, що наявність заборгованості відповідача зумовлена обставинами, які в сукупності є особливими, тому з метою дотримання справедливого балансу iнтepeciв сторін у cпopi враховує позицію відповідача, однак надає перевагу доводам позивача і вважає доцільним задовольнити його заяву про розстрочення виконання рішення суду на три місяці рівними частинами - по 25577 грн. 50 коп., з урахуванням положення ч. 5 ст. 331 ГПК України.

Враховуючи попереднє рішення суду про розстрочення виконання рішення у даній справі у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256, 331 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ, код ЄДРПОУ 33282969, місцезнаходження: 18013, м. Черкаси, просп. Хіміків, буд. 76 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УА-Системи, код ЄДРПОУ 41210946, місцезнаходження: 61004 Харківська область, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 93 75492 грн. боргу, 1240 грн. 50 коп. судових витрат.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 12.07.2022 року у справі № 925/452/22 до жовтня 2022 року зі щомісячною сплатою присудженої заборгованості та судового збору рівними частинами по 25577 грн. 50 коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю УА-Системи, код ЄДРПОУ 41210946, місцезнаходження: 61004 Харківська область, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 93 з Державного бюджету України 50% судового збору у сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп., сплаченого за платіжним дорученням №3788 від 24.05.2022 року.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 12.07.2022 року.

Суддя В.М. Грачов