Ухвала суду № 105189302, 12.07.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

12.07.2022Справа № 916/842/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., дослідивши матеріали заяви

за позовом Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (67543, обл. Одеська, р-н Лиманський, село Визирка, вул. Олексія Ставніцера, будинок 56; ідентифікаційний код 04378669)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі" (04655, м. Київ, район Подільський район, вул. Верхній Вал, будинок 72; ідентифікаційний код 37392490)

про стягнення 703 340, 01 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Одеської області звернулася Визирська сільська рада Одеського району Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі" про стягнення заборгованості в розмірі 703 340, 01 грн, з яких: 549 656, 16 грн - безпідставно збережені кошти, які повинні були бути сплачені, як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, 104 214, 80 грн - інфляційних втрат, 49 469, 05 - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем у встановлені строки свого обов`язку щодо пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Визирської сільської ради (зважаючи, що дата початку будівництва об`єкта є 01.06.2014, а введення в експлуатацію об`єкта відбулося 08.12.2017) та з огляду на зміни у законодавстві щодо неможливості на даний час укласти договір пайової участі, недоотримані кошти позивачем мають бути стягнуті як безпідставно збережені у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України, адже ці кошти можна вважати майном, яке безпідставно збережено Товариством з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі", за рахунок Визирської сільської ради Одеського району Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2022 у справі № 916/842/22 позов Визирської сільської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі" про стягнення 703 340, 01 грн безпідставно збережених грошових коштів було передано за територіальної підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 позовну заяву Визирської сільської ради Одеського району Одеської області залишено без руху. Встановлено Визирській сільській раді Одеського району Одеської області п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 10 550, 10 грн.

11.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Визирської сільської ради Одеського району Одеської області залишено без руху. Встановлено Визирській сільській раді Одеського району Одеської області про долучення документів, що підтверджують сплату судового збору, а саме, платіжного доручення № 677 від 27.06.2022 на суму 8 243, 33 грн.

Крім того, Визирська сільська рада Одеського району Одеської області просить суд відтермінувати сплату залишку суми судового збору в розмірі 2 306, 77 грн, зазначивши, що зобов`язується сплатити дану суму в найкоротший термін, зокрема, шляхом виділення бюджетних коштів для використання по сплаті судового збору на засіданні виконавчого комітету Визирської сільської ради, яке відбудеться у другій половині червня 2022 року.

Розглянувши клопотання Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про відтермінування сплати залишку суми судового збору в розмірі 2 306, 77 грн, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір згідно ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 481, 00 грн.

Оскільки Визирською сільською радою Одеського району Одеської області заявлено одну вимогу майнового характеру, а саме, стягнення 703 340, 01 грн, то повинен був бути сплачений судовий збір в розмірі 10 550, 10 грн.

Однак, в порушення викладеного вище, в якості усунення недоліків позовної заяви Визирською сільською радою Одеського району Одеської області надано докази сплати судового збору на суму 8 243, 33 грн згідно платіжного доручення № 677 від 27.06.2022.

Натомість заявником заявлено клопотання про відтермінування сплати залишку суми судового збору в розмірі 2 306, 77 грн, зазначивши, що зобов`язується сплатити дану суму в найкоротший термін, зокрема, шляхом виділення бюджетних коштів для використання по сплаті судового збору на засіданні виконавчого комітету Визирської сільської ради, яке відбудеться у другій половині червня 2022 року.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, та відповідно визначено чіткий перелік.

Разом з тим, суд вважає за доцільне вказати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення (відтермінування) судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.

Отже, приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом відстрочення (розстрочення) сплати судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення (розстрочення) сплати судового збору.

При цьому, суд вказує, що заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення (відтермінування) сплати судового збору, а також не додано жодних доказів на підтвердження важкого фінансового становища та недостатності коштів на оплату судового збору.

Крім того, суд відзначає, що заявником не надано жодних доказів того, що у другій половині червня 2022 року відбудеться засідання виконавчого комітету Визирської сільської ради на якому, як зазначає заявник має вирішуватись питання щодо виділення бюджетних коштів для використання по сплаті судового збору.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені заявником у клопотанні обставини, який до того ж не надав доказів того, що в подальшому він матиме можливість сплатити судовий збір, в контексті наведеного вище не є виключною обставиною для відстрочення (відтермінування) сплати судового збору. У зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про відтермунування сплати судового збору в сумі 2 306, 77 грн.

Так, частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У відповідності до частини 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Відтак, зважаючи на те, що Визирською сільською радою Одеського району Одеської області надано докази сплати судового збору в сумі 8 243, 33 грн, тобто, в меншій, аніж визначено в ухвалі суду 14.06.2022 та враховуючи відмову у задоволенні клопотання заявника про відтермінування сплати судового збору в сумі 2 306, 77 грн, суд дійшов висновку повернути позовну заяву Визирської сільської ради Одеського району Одеської області з доданими до неї документами на підставі п. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з не усунення недоліків позовної заяви у визначений судом строк.

При цьому, суд звертає увагу Визирської сільської ради Одеського району Одеської області, що у відповідності до п. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 174, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Визирської сільської ради Одеського району Одеської області з доданими до неї документами - повернути без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку, після усунення допущеного порушення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 12.07.2022

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро БАРАНОВ