Ухвала суду № 105187387, 28.06.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13428/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

представника володільця майна ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022000000000313,

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2022 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022000000000313, що вилучено 01.06.2022 на підстави ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04.05.2022 № 757/10592/22-к за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон Iphone 12 mini, IMEI НОМЕР_1 з сім карткою «Vodafone UA» з н.т. НОМЕР_2 .

Обґрунтовуючи внесене клопотання прокурор вказав, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень в кримінальному провадженні № 12022000000000313, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2022, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що приблизно з 01.12.2021, точного дня та часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак до 02.03.2022, невстановлені посадові особи ТОВ «Танос Текнолоджи» (код ЄДРПОУ 43885773) спільно з іншими невстановленими особами, вирішили заволодіти коштами Міністерства оборони України під приводом укладання договорів на закупівлю товарів воєнного призначення, у тому числі використовуючи рахунки підконтрольних фізичних осіб підприємців (далі ФОП).

Тоді ж невстановлені посадові особи ТОВ «Танос Текнолоджи» спільно з іншими невстановленими особами, діючи умисно, з метою реалізації злочинного умислу щодо заволодіння коштами Міністерства оборони України, створили групу, у тому числі залучивши до неї ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ФОП ОСОБА_11 , визначили її склад, структуру, порядок підпорядкування у ній, загальні правила поведінки її учасників, розподіл між ними функцій (ролей), заходи спрямовані на прикриття та конспірацію її діяльності, забезпечення фінансування її діяльності та порядок розподілу коштів, отриманих внаслідок заволодіння коштами Міністерства оборони України.

У подальшому, в період з 02.03.2022 по 18.04.2022 невстановлені посадові особи ТОВ «Танос Текнолоджи», діючи за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими особами, заволоділи коштами Міністерства оборони України за наступних обставин.

Так, у період з 02.03.2022 по 18.03.2022 Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) перерахувало на рахунки ТОВ «Танос Текнолоджи» (код ЄДРПОУ 43885773) відкриті в АТ «Ощадбанк» 1,727 млрд. грн. на закупівлю товарів воєнного призначення: балістичних захисних жилетів, тактичної військової камуфляжної форми та шоломів балістичних.

В свою чергу, посадові особи ТОВ «Танос Текнолоджи» через можливості АТ «Ощадбанк» спрямували зазначені кошти на купівлю валюти для подальшого розрахунку з нерезидентами за товари критичного імпорту (захисні шоломи, пакетована їжа, камуфляжна форма, термобілизна, рукавички, захисні жилети тощо), зокрема:

- 108 974 503 грн. в адресу DEMSAGROUP HOLDING (Туреччина, основні види діяльності будівництво, логістика, туризм, охорона, наявна інформація в мережі Інтернет);

- 181 966 478 грн. - в адресу Megar Lab. LTD (Туреччина, інформація в мережі Інтернет відсутня, види діяльності не відповідають суті проведених операцій);

- 444 024 788 грн. - в адресу FNX ULUSLARARASI LOJISTK (Туреччина, основний вид діяльності надання логістичних послуг, в мережі Інтернет наявна інформація щодо компанії FNX Lojistik);

- 40 488 782 грн. в адресу WORLDWiDE AEROS CORP (США, основний вид діяльності виробництво дирижаблів, систем аерозахисту та спостереження, наявна інформація в мережі Інтернет).

Водночас, аналізом відкритих ресурсів мережі інтернет не встановлено жодної інформації, що б підтверджувала факти діяльності вказаних нерезидентів у сфері оборони.

Разом з тим установлено, що вартість ТМЦ, які поставляються для потреб ЗСУ, завищена вдвічі, товари не відповідають заявленій якості, не в повному обсязі, тактичний одяг постачається вживаним після хімчистки, державний кордон перетинає під виглядом гуманітарної допомоги.

Крім того, відповідно до даних Держфінмоніторингу додатково встановлено факти перерахування ТОВ «Танос Текнолоджи» безготівкових коштів на загальну суму 42,94 млн. грн., що отримані від Міністерства оборони України, на рахунки групи підконтрольних ФОП ( ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ), підібраних ще з 01.12.2021 для вчинення зазначених кримінальних правопорушень.

Відповідно відомостей ЄДР директором та головним бухгалтером на ТОВ «Танос Текнолоджи» - значиться ОСОБА_12 .

За наявною інформацією, ймовірно з метою уникнення переслідування контролюючих та правоохоронних органів, ОСОБА_12 за підробленим посвідченням інваліда 2-ї групи 13.04.2022 перетнув державний кордон України в напрямку Румунії, до цього часу в Україну не повернувся та в подальшому планує виїхати до Греції, а згодом до США.

Зазначене підтверджується матеріалами виконання доручення слідчого Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України та показаннями свідка ОСОБА_13 , матеріалами Держфінмоніторингу.

Злочини, передбачені ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, за ознаками вчинення яких розпочато досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 12 КК України в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких, оскільки санкція статті за його вчинення передбачає основне максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

В результаті проведених заходів встановлено, що вчинення злочину причетний директор генерального департаменту фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 . Зареєстрований: АДРЕСА_2 . Проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Являється власником земельної ділянки 3221888800:38:125:0007.

01.06.2022 на підстави ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04.05.2022 № 757/10592/22-к проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході вказаного обшуку вилучені речі, що не були зазначені у вищевказаній ухвалі суду про дозвіл на обшук, однак які мають значення у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон Iphone 12 mini, IMEI НОМЕР_1 з сім карткою «Vodafone UA» з н.т. НОМЕР_2 .

02.06.2022 постановою слідчого вище зазначені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Вказані об`єкти, які вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мають доказове значення у провадженні, містять ознаки речових доказів, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У судовому засідання прокурор підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених. Просив поновити пропущений із поважних причин строк на звернення клопотання про арешт майна.

Представник володільця майна ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення вказаного клопотання. Вказав, що вся інформація із вилучено мобільного телефону була скопійована органом досудового розслідування, а тому необхідність у накладенні арешту на вказане майно відсутня. Також просив врахувати, що сім картка «Vodafone UA» з н.т. НОМЕР_2 органом досудового розслідування не вилучалась у володільця.

Заслухавши пояснення учасників за клопотанням, та дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень в кримінальному провадженні № 12022000000000313, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2022, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.

В результаті проведених заходів встановлено, що вчинення злочину причетний директор генерального департаменту фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 . Зареєстрований: АДРЕСА_2 . Проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Являється власником земельної ділянки 3221888800:38:125:0007.

01.06.2022 на підстави ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04.05.2022 № 757/10592/22-к проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході вказаного обшуку вилучені речі, що не були зазначені у вищевказаній ухвалі суду про дозвіл на обшук, однак які мають значення у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон Iphone 12 mini, IMEI НОМЕР_1 з сім карткою «Vodafone UA» з н.т. НОМЕР_2 .

Згідно з ч. 3 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу, тобто якщо воно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Разом з тим, постанова прокурора від 02.06.2022 про визнання вилученого мобільного телефону речовими доказами не мотивована. У ній не вказано, з яких мотивів прокурор виходив при вирішенні питання про визнання мобільного телефону речовими доказами, яким критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України відповідає вилучене майно, зокрема: чи воно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, чи зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком прокурора довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Як вказано у ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Разом з тим, при розгляді клопотання про накладення арешту прокурором не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у накладенні арешту на вилучений носій інформації та його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що вся інформація, яка містилася на мобільному телефоні Iphone 12 mini, IMEI НОМЕР_1 з сім карткою «Vodafone UA» з н.т. НОМЕР_2 , була скопійована органом досудового розслідування під час проведення обшуку, що учасники кримінального провадження підтвердили в судовому засіданні. Враховуючи наведене, орган досудового розслідування не позбавлений можливості використати зазначену інформацію задля досягнення цілей кримінального провадження.

З урахуванням наведеного слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, у зв`язку з відсутністю для цього правових підстав.

Керуючись ст. 170-173, 175, 309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022000000000313 відмовити.

Зобов`язати слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12022000000000313 повернути ОСОБА_5 тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 01.06.2022 за адресою: АДРЕСА_1 за місцем його проживання, а саме: мобільний телефон Iphone 12 mini, IMEI НОМЕР_1 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1