Ухвала суду № 105186573, 10.05.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6096/20

1-кп/357/463/22

У Х В А Л А

про об`єднання кримінальних проваджень

10 травня 2022 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д.

за участю секретаря судового засідання Огер О.А.,

прокурора Усенко Л.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників адвоката Дробахи В.О., адвоката Чередніченка Ю.М.,

здійснюючи в м. Біла Церква судовий розгляд, у відкритому засіданні, обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12020110030001806, яке внесене до ЄРДР 04 травня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2022 року, продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_1 на шістдесят днів, тобто до 12 травня 2022 року, з альтернативою у вигляді застави у розмірі 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 17 367 грн.

На підставі ч. 3 ст. 331 КПК України, суд, на розгляд учасників судового провадження, поставив питання щодо доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_1 .

Прокурор Усенко Л.М., зважаючи на те, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наявність в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області інших обвинувальних актів щодо ОСОБА_1 та дані про його особу, а саме він раніше судимий, не працевлаштований, не має офіційних джерел доходів, неодружений, не має утриманців, схильний до вживання наркотичних засобів, що дає підстави стверджувати про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які будуть стримувати ОСОБА_1 від вчинення інших кримінальних правопорушень.

Зазначала, що з огляду на вказане, інші запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не можуть запобігти ризику передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив звільнити його з-під варти, оскільки він військовозобов`язаний, має намір проходити військову службу за мобілізацією і захищати територіальну цілісність України.

Захисник Чередніченко Ю.М. підтримав ОСОБА_1 , надав правове обґрунтування.

Згідно із ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепи Т.В. від 22 грудня 2020 року, ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, тобто до 19 лютого 2021 року, включно та визначена застава десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22 700 грн.

Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2021 року, продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_1 на шістдесят днів, тобто до 12 квітня 2021 року, з альтернативою у вигляді застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 22 700 грн.

Згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2021 року, продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_1 на шістдесят днів, тобто до 05 червня 2021 року, з альтернативою у вигляді застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 22 700 грн.

Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2021 року, продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_1 на шістдесят днів, тобто до 19 липня 2021 року, з альтернативою у вигляді застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 22 700 грн.

Згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2021 року, продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_1 на шістдесят днів, тобто до 12 вересня 2021 року, з альтернативою у вигляді застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 22 700 грн.

Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2021 року, продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_1 на шістдесят днів, тобто до 11 жовтня 2021 року, з альтернативою у вигляді застави у розмірі 8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 19 032 грн.

Згідно із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2021 року, продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_1 на шістдесят днів, тобто до 03 грудня 2021 року, з альтернативою у вигляді застави у розмірі 8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 19 032 грн.

Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2021 року, продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_1 на шістдесят днів, тобто до 24 січня 2022 року, з альтернативою у вигляді застави у розмірі 8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 19 032 грн.

Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2022 року, продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_1 на шістдесят днів, тобто до 17 березня 2022 року, з альтернативою у вигляді застави у розмірі 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 17 367 грн.

Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2022 року, продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_1 на шістдесят днів, тобто до 12 травня 2022 року, з альтернативою у вигляді застави у розмірі 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 17 367 грн.

Згідно із обвинувальним актом, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, КК України.

ОСОБА_1 неодружений, непрацюючий, раніше судимий: вироком Володарського районного суду Київської області від 19 грудня 1994 року за ч. 1, 3 ст. 229-6, 42 КК України до восьми років позбавлення волі; вироком Білоцерківського міського суду Київської області від 06 липня 2000 року до трьох років шести місяців позбавлення волі; вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 29 липня 2005 року за ч. 2 ст. 309 КК України до трьох років позбавлення волі; вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2006 року за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2019 року за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі; вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2019 року за ст. 71 ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років чотирьох місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно із ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою в суді на стадії підготовчого провадження, вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Це обумовлюється тим, що на цій стадії суд, не перевіряє обґрунтованість підозри, оскільки остання перестала існувати і на її заміну висунуте обвинувачення.

Його обґрунтованість вирішується при ухваленні вироку, що визначено у ст. 368 КПК України.

Згідно із обвинувальним актом, ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, КК України.

Прокурором Усенко Л.М. заявлений ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що він доведений.

Судом установлено, що ОСОБА_1 непрацюючий, іншого офіційного джерела доходів не має, неодружений, раніше судимий за кримінальні правопорушення проти власності, передбачені ст. 185, 187 КК України та у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, передбачені ст. 309 КК України, обвинувачується у вчиненні нових.

Вказані обставини в сукупності свідчать, що ОСОБА_1 не має джерел до існування, має схильність до вживання наркотичних засобів, в зв`язку із чим існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який є високим і за час судового провадження не зменшився.

Згідно із ч. 2 ст. 616 КПК України, слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, суд може скасувати запобіжний вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, за наявності достатніх підстав.

Однак, у судовому засіданні, таких підстав не установлено, адже ризик вчинення ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень, суд оцінив, як високий, і існує ймовірність, що ОСОБА_1 може використати військовий стан, як можливість продовжити свою злочинну поведінку.

Суд вважає, оскільки ризик вчинення ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень є високим та зважаючи на те, що за незначний проміжок часу до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло декілька обвинувальних актів відносно ОСОБА_1 з обвинуваченням його у вчиненні злочинів проти власності, запобігти йому іншими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою неможливо.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 року № 1928-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 2 481 грн.

Суд вважає, що з огляду на розмір заявленої, в обвинувальному акті, шкоди 2 000 грн., вище встановлених даних про його особу, ОСОБА_1 необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави вісім прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 7 х 2 481 = 17 367 грн.

Суд зазначає, що такий розмір застави гарантуватиме виконання ним покладених на нього КПК України обов`язків та не буде завідомо непомірним.

Суд вважає за доцільне, в разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: з`являтись до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Суд зазначає, що покладення таких обов`язків є необхідним для досягнення мети запобіжного заходу, визначеного в ч. 1 ст. 177 КПК України.

В свою чергу, за правилами ч. 1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Згідно із ч. 2 ст. 334 КПК України, у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Таким чином, згідно із ст. 334 КПК України, кримінальне провадження щодо однієї особи, яке надійшло до суду пізніше, за наявності підстав, об`єднується в кримінальне провадження, яке вже перебуває в суді і надійшло раніше.

Судом установлено, що до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021111030002362, яке внесене до ЄРДР 02 жовтня 2021 року, відносно ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Також, в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, перебуває виділене кримінальне провадження № 12020110030000370, яке внесене до ЄРДР 26 січня 2020 року, відносно ОСОБА_2 , за ознаками кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд вважає, що згідно із ч. 2 ст. 334 КПК України, наявні підстави для їх об`єднання із кримінальним провадженням № 12020110030001806, яке внесене до ЄРДР 04 травня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Керуючись ст. 182, 183, 199, 331, 334 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

об`єднати матеріали:

1) кримінального провадження № 12021111030002362, яке внесене до ЄРДР 02 жовтня 2021 року, відносно ОСОБА_2 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України (ЄУН 357/3315/22, 1-кп/357/833/22);

2) кримінального провадження № 12020110030000370, яке внесене до ЄРДР 26 січня 2020 року, відносно ОСОБА_2 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (ЄУН 357/14376/21, 1-кп/357/429/22),

в

матеріали кримінального провадження № 12020110030001806, яке внесене до ЄРДР 04 травня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Присвоїти об`єднаному кримінальному провадженню ЄУН 357/6096/20, 1-кп/357/463/22.

Клопотання ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, - залишити без задоволення.

Продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою на шістдесят днів, тобто до 08 липня 2022 року, включно.

Визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі семи прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 17 367 грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право внести заставу в будь-який момент протягом строку дії ухвали.

В разі внесення застави звільнити ОСОБА_1 з-під варти та покласти на нього такі обов`язки, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) з`являтись до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Встановити двохмісячний строк дії покладених судом обов`язків, який обчислювати починаючи з дня внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, прокурором, обвинуваченим, захисником, безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п`яти днів, з дня її оголошення, лише в частині продовження строку тримання під вартою.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

В частині продовження строку тримання під вартою, ухвала підлягає негайному виконанню, після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.

Повний текст ухвали проголошений 13 травня 2022 року о 08:20 год.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська