Рішення № 1051656, 10.10.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.07 Справа № 10/3пд(18/188пд).

Суддя Мінська Т.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора м. Кіровська в інтересах держави в особі Кіровської міської ради,

м. Кіровськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ

про спонукання підписати договір оренди земельних ділянок

Представники сторін:

Прокурор –Кадацький М.В.

від позивача –Михайлов В.В., заст. міського голови, дов. № 275 від 05.02.07., Лаврухін М.І., зав. юр. відділу, дов. № 2052 від 18.07.07.

від відповідача –Сенюта О.А., юрисконсульт, дов. № 40 від 04.01.07.

У судовому засіданні 02.10.2007. оголошувалась перерва до 08.10.2007.

У судовому засіданні 08.10.2007. оголошувалась перерва до 10.10.2007.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про спонукання відповідача підписати з позивачем договір оренди земельних ділянок.

Заявою від 02.09.2006р. № 2068-вих. прокурор змінив предмет позову. Позивач заявою від 09.08.2007. підтримав заяву про зміну позовних вимог. 08.10.2007. подано заяву прокурора і позивача, якою доповнено позов новою вимогою.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін і прокурора , суд

в с т а н о в и в:

Обставини справи:

25.12.2003. прийнято рішення Кіровської міської ради № 417 «Про затвердження положення про визначення рівня орендної плати за користування земельними ділянками на території Кіровської міської ради».

У пункті 6 додатку № 2 даного рішення затверджено розмір орендної плати за користування земельними ділянками на території Кіровської міської ради за категорією «землі технічної інфраструктури» для складу категорії - «виробництво електроенергії, газу, води, тепла, асенізації, прибирання вулиць та оброблення відходів, інше інженерне обладнання» в розмірі 10 відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Правомірність пункті 6 додатку № 2 рішення Кіровської міської ради № 417 було предметом судового спору. Господарським судом Луганської області була розглянута справа № 1/241 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» до Кіровської міської ради про визнання недійсним вищевказаного рішення № 417.

26.07.2005. Господарським судом Луганської області прийнято рішення по справі № 1/241 про відмову в задоволенні позову. Вказане рішення залишено в силі постановою Луганського апеляційного господарського суду.

Протягом 2002 –2003 років тривало листування між позивачем і відповідачем з приводу надання в оренду земельної ділянки.

12.03.2004. Кіровською міською радою прийнято рішення № 467 «Про надання в оренду земельних ділянок», згідно п. 18 якого, вирішено надати в оренду земельну ділянку «Луганському енергетичному об’єднанню»площею 2,7821 га строком на 3 роки.

28.09.2004. позивач направив відповідачу для підписання проект договору оренди землі, що підтверджується листом позивача від 28.09.2004 № 2738, який отримано відповідачем 04.10.2004.

На підставі рішення Кіровської міської ради від 25.12.2003 № 417 позивачем в п. 9 проекту договору оренди зазначено орендну плату у розмірі 10 % від грошової оцінки землі.

Відповідач підписав проект договору з протоколом розбіжностей та 25.10.2004. направив їх позивачу. Протокол розбіжностей містив 7 позицій, в тому числі відповідач не погодився з вищевказаним розміром орендної плати, наполягаючи на встановленні орендної плати у розмірі 2 % від грошової оцінки землі.

Позивач розглянув протокол розбіжностей, складений відповідачем, та листом від 27.10.2004. № 3122 направив відповідачу протокол врегулювання розбіжностей. Даним протоколом врегульовані всі розбіжності, але щодо розміру орендної плати позивач в даному листі зазначив, що цей розмір встановлено колегіальним органом, який не скасовано в установленому порядку, а відтак цей розмір діє до його перегляду або скасування.

Договір оренди з протоколом розбіжностей і протоколом врегулювання розбіжностей був наданий відповідачем і зареєстрований у центрі державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.01.2005. за № 301.

21.04.2005. прокурор пред’явив даний позов про спонукання відповідача підписати з позивачем договір оренди земельних ділянок.

Заявою від 02.09.2006р. № 2068-вих. прокурор виклав вимоги в наступній редакції: "Визнати укладеним договір оренди землі між Кіровською міською радою та ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" з моменту його реєстрації в Державному земельному кадастрі, а саме: 25.01.2005р., з урахуванням узгодження розбіжностей, викладених у протоколі № 1 від 26.10.2004р. до договору та викладенням п. 9 договору в наступній редакції: оренда плата вноситься орендарем у формі та розмірі згідно рішення № 417 від 25.12.2003р. 13 сесії Кіровської міської ради 24 скликання "Про затвердження положення про визначення рівня орендної плати за користування земельними ділянками на території Кіровської міської ради", згідно якого орендна плата за земельні ділянки, зайняті землями технічної інфраструктури становить 10% від грошової оцінки. Форма орендної плати –грошова у гривнях, яка складає 61708 грн. 08 коп. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця код платежу 13050200, р/р 33216812800023, МФО 804013, іден. код 24046946 УДК в Луганській області. Місячна сума орендної плати складає –5142 грн. 26 коп." Позивач заявою від 09.08.2007. підтримав заяву про зміну позовних вимог.

08.10.2007. подано заяву прокурора і позивача, якою доповнено позов новою вимогою - винести рішення, яким врегулювати розбіжності, що виникли при укладенні між Кіровською міською радою і ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання»в особі Серговської філії договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,7821 га для обслуговування будівель і споруд для енергопостачання у м. Кіровську шляхом встановлення розміру орендної плати згідно п. 9 договору.

Доводи позивача і прокурора:

Посилаючись на ст. 638, 640,641,642 646 ЦК України прокурор і позивач вважають, що відповідач отримавши проект договору оренди направив відповідь, яка була відмовою від отриманої пропозиції та одночасно новою пропозицією, а саме змінені 9 пунктів, в тому числі щодо розміру орендної плати. Відповідь позивача на цю нову пропозицію була повною і безумовною по всіх пунктах, окрім пункту щодо розміру орендної плати. В цій відповіді позивач зазначав, що за запропонованим договором оренди діючою є ставка орендної плати у розмірі 10 відсотків згідно з чинним законодавством.

Таким чином, на думку прокурора і позивача було запропоновано три різні редакції договору, тобто три оферти. Останньою офертою була саме пропозиція позивача.

Але відповідач не звернувся до суду згідно ст. 649 ЦК України за врегулюванням розбіжності, а зареєстрував цей договір в установленому порядку, тобто вчинив дії, які свідчать про прийняття останньої пропозиції позивача.

Доводи відповідача:

1. Відповідач вважає, що прокурор не мав права звертатися з даним позовом, оскільки спір, що виник з приводу земельних відносин стосується виключно інтересів територіальної громади, а не держави.

2. Відповідач вважає, що позивач і прокурор змінили і предмет і підстави позову, а відтак повинні розглядатись первинні вимоги.

3. Відповідач проти позову заперечує, вважає, що спірні правовідносини мають регулюватись не Цивільним Кодексом України, а Господарським Кодексом України. Посилаючись на те, що згідно ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України вказаний договір оренди земельної ділянки вважається укладеним в редакції відповідача, тобто розмір орендної плати складає 2 % від грошової оцінки землі.

Свою позицію відповідач обґрунтовує таким: при укладенні договору оренди земельної ділянки, слід керуватися положеннями ст. 181 Господарського кодексу України згідно якої:

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 ст. 181 ГК).

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3 ст. 181 ГК).

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч. 4 ст. 181 ГК).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (ч. 5 ст. 181 ГК).

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (ч. 6 ст. 181 ГК).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (ч. 7 ст. 181 ГК).

Таким чином, позивач, як особа, яка одержала від відповідача протокол розбіжностей, повинен був у двадцятиденний строк з дня одержання протоколу розбіжностей (з 25.10.2004) передати розбіжності, що залишилися неврегульованими, до суду. Однак, позивач не передав у двадцятиденний строк неврегульовані розбіжності до суду, відтак відповідач вважає договір укладеним в його редакції п. 9.

Оцінка суду:

1. Щодо права прокурора на звернення з даним позовом.

Відповідно до рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. прокурора уповноважено подавати позовні заяви в інтересах держави в особі органів місцевого самоврядування, якщо спірні відносини пов'язані з виконанням органом місцевого самоврядування делегованих їм законом повноважень органів виконавчої влади.

Статтею 5 Конституції України визначено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Також статтею 2 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Крім того, згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів —відповідні органи виконавчої влади.

На даний час таке розмежування земель не здійснювалося.

Таким чином, земля, у тому числі комунальної власності, на відміну від іншого майна, має особливий статус, і держава безпосередньо заінтересована у раціональному, ефективному її використанні у відповідності з вимогами закону.

Таким чином, прокурором заявлено даний позов в інтересах держави, які в даному спорі збігаються з інтересами територіальної громади м. Кіровська, які здійснює Кіровська міська рада, оскільки спірні земельні відносини пов'язані з виконанням органом місцевого самоврядування делегованих йому законом повноважень органів виконавчої влади.

2. Щодо зміни предмету позову:

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову. Поняття підстави і предмету позову не визначено законодавством, але із змісту ст. 54 ГПК України «форма і зміст позовної заяви» вбачається, що предметом позову є зміст позовних вимог, а підставою позову є обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов.

Вищевказана норма ст. 22 ГПК України спрямована на те, щоб позивач в межах одної справи не змінював і предмет і підставу позову, що фактично б становило зовсім інший позов з іншим предметом доказування.

Підстава позову це ціла сукупність обставин, що стосуються предмету доказування і досліджується при розгляді справи. І при розгляді первісних вимог і при розгляді змінених вимог суду необхідно дослідити обставини, пов’язані з визначенням розміру орендної плати, в тому числі рішення Кіровської міської ради від 25.12.2003 № 417, і процесом укладення договору оренди між сторонами, в тому числі досліджувались листування сторін з приводу укладення договору. Ніякі принципово нові обставини не досліджуються при розгляді зміненого предмету позову.

В своїй постанові від 21.02.2007. по даній справі Вищий господарський суд України зазначив, що висновок місцевого і апеляційного судів по справі № 18/188пд щодо одночасної зміни позивачем як предмету так і підстави позову, не ґрунтується на аналізі фактичних обставин, якими підтверджуються первісні і змінені позовні вимоги.

Таким чином, прокурор і позивач змінили лише предмет позову.

3. Щодо порядку укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Разом з цим, ні Земельний кодекс України, ні Закон України “Про оренду землі” не визначають саму процедуру укладення договору оренди землі.

Таку процедуру (загальний порядок) встановлено Господарським кодексом України (ГК України), а також Цивільним кодексом України (ЦК України).

Аналіз норм ГК України, які стосуються загальних умов укладення господарських договорів, свідчить, що вони досить детально визначають порядок укладення господарських договорів та їх чинності. Норми ЦК України щодо укладення договорів дещо відрізняються від норм ГК України. Для вирішення даної справи необхідно визначити чи є договір оренди землі господарським договором, чи цивільно –правовим договором, а відтак які норми законодавства стосовно процедури укладення застосовуються до договору оренди землі.

ГК України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Але згідно ст. 4 цього Кодексу не є предметом його регулювання земельні відносини. В той же час норми ЦК України містять положення, які регулюють загальні питання земельних відносин (глава 27 тощо).

Договір оренди земельної ділянки є цивільно –правовим договором.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

Ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди землі, в тому числі серед інших умов істотною є орендна плата із зазначенням її розміру.

Ст. 632 передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно п. п. 34 і 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України до компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Таким чином, розмір орендної плати за землю, є саме такою ставкою, яка відповідно до вищевказаного закону встановлюється органами місцевого самоврядування, зокрема встановлена на підставі рішення Кіровської міської ради від 25.12.2003 № 417.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що при укладенні договору оренди підлягали врегулюванню інші умови договору, крім розміру орендної плати, який є встановленим відповідно до законодавства і не підлягає врегулюванню. Відповідач міг лише погодитись на укладення договору оренди на цих умовах розміру орендної плати чи відмовитись від його укладення.

Згідно ст. 639 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації. Договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 1073 від 25.12.1998.

Тобто факт реєстрації договору в установленому порядку саме відповідачем свідчить про факт укладення договору оренди.

З огляду на вищезазначене, договір оренди земельної ділянки площею 2,7821 га між позивачем і відповідачем є укладеним, в даному договорі визначено розмір орендної плати за цю земельну ділянку за договором становить 10% від грошової оцінки, оскільки саме даний розмір згідно закону встановлений на підставі рішення Кіровської міської ради від 25.12.2003 № 417.

Щодо вимоги - врегулювати розбіжності, що виникли при укладенні між Кіровською міською радою і ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання»в особі Серговської філії договору оренди земельної ділянки загальною площею 2,7821 га для обслуговування будівель і споруд для енергопостачання у м. Кіровську, то в процесі розгляду справи з’ясовано, що обидві сторони вважають, що розбіжності врегульовані, а договір вже є укладеним. Тобто з приводу врегулювання розбіжностей спір між сторонами відсутній, і провадження в цій частині слід припинити.

Спір між сторонами існує саме з приводу визначеності змісту одного пункту укладеного і діючого договору оренди, тобто фактично цей пункт потребує тлумачення судом.

Тлумачення пункту договору може мати місце і в межах розгляду іншого спору. Але обраний прокурором спосіб захисту –визнати договір укладеним в певній редакції, може бути самостійним способом захисту з огляду на положення ст. 16 ЦК України і ст. 213, 637 ЦК України. Даний спосіб захисту є різновидом тлумачення умов договору, оскільки сторони по різному розуміють окремий пункт укладеного і діючого договору оренди землі. Безперечно саме з приводу розуміння п. 9 Договору між сторонами існує спір. Позивач має матеріально - правовій інтерес у вирішенні саме цього спору. І відповідно до ст. 124 Конституції України позивач має право на судовий захист свого охоронюваного законом інтересу.

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання укладеним договору оренди землі між Кіровською міською радою та ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" з моменту його реєстрації в Державному земельному кадастрі, а саме: 25.01.2005р., з викладенням п. 9 договору в наступній редакції: оренда плата вноситься орендарем у формі та розмірі згідно рішення № 417 від 25.12.2003р. 13 сесії Кіровської міської ради 24 скликання "Про затвердження положення про визначення рівня орендної плати за користування земельними ділянками на території Кіровської міської ради", згідно якого орендна плата за земельні ділянки, зайняті землями технічної інфраструктури становить 10% від грошової оцінки. Форма орендної плати –грошова у гривнях, яка складає 61708 грн. 08 коп. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця код платежу 13050200, р/р 33216812800023, МФО 804013, іден. код 24046946 УДК в Луганській області. Місячна сума орендної плати складає –5142 грн. 26 коп."

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою сторін у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 80 п. 1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеним договір оренди землі між Кіровською міською радою та ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" з моменту його реєстрації в Державному земельному кадастрі, а саме: 25.01.2005р., з викладенням п. 9 договору в наступній редакції: оренда плата вноситься орендарем у формі та розмірі згідно рішення № 417 від 25.12.2003р. 13 сесії Кіровської міської ради 24 скликання "Про затвердження положення про визначення рівня орендної плати за користування земельними ділянками на території Кіровської міської ради", згідно якого орендна плата за земельні ділянки, зайняті землями технічної інфраструктури становить 10% від грошової оцінки. Форма орендної плати –грошова у гривнях, яка складає 61708 грн. 08 коп. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця код платежу 13050200, р/р 33216812800023, МФО 804013, іден. код 24046946 УДК в Луганській області. Місячна сума орендної плати складає –5142 грн. 26 коп."

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, 35-а, код ЄДРПОУ 31443937 на користь держбюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 42 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, 35-а, код ЄДРПОУ 31443937 на користь держбюджету України на поточний рахунок 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сумі 59 грн., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Рішення підписано 15.10.2007.

Суддя Т.М.Мінська