Рішення № 105159820, 13.06.2022, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/362/21

провадження № 2/136/83/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2022 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Рипюк Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі відповідачі-2), в якому просив суд стягнути із відповідачів солідарно грошові кошти в сумі 924028,18 грн., а також вирішити питання судових витрат.

Підставність вимог позивач обґрунтовує тим, що в нього, приватного виконавця виконавчого округу у Вінницькій області Турського О.В., на виконанні перебувало виконавче провадження №56982771 з примусового виконання виконавчого листа Погребищенського районного суду Вінницької області № 143/1269/17 від 10.08.2018 про стягнення з Фермерського господарства «Ланецького» (далі ФГ «Ланецького» ) на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 17 916 489,42 грн. та судового збору 8 000,00 грн.

У ході виконавчого провадження від представника стягувача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до приватного виконавця надійшла заява про те, що ним було вжито заходів щодо збору частини належного боржнику ФГ "Ланецького" урожаю пшениці, яка була здана на зберігання до елеватору ТОВ "РОДИНА АГРО".

04.09.2019, у межах вказаного виконавчого провадження, було винесено постанову про арешт майна боржника Фермерського господарства «Ланецького», а саме зерна пшениці 4-го класу в кількості 296 540,00 кг, яке зберігалося на елеваторі ТОВ "РОДИНА АГРО".

17.01.2020 відбулися електронні (публічні) торги з реалізації арештованого майна, а саме зерна пшениці загальною масою 296 540 кг (лот № 400655).

За результатами проведених публічних електронних торгів, що оформлені Протоколом №461019, переможцем торгів стало ТОВ "Агропродторг 2017", придбавши майно за ціною 1 016 500 грн.

23.01.2020 ТОВ "Агропродторг 2017" перерахувало грошові кошти в сумі 1 016 500 грн. на рахунки приватного виконавця Турського О.В., за придбане з торгів майно, у зв`язку з чим було складено Акт про проведені електронні торги з реалізації майна боржника.

24.01.2020 приватним виконавцем стягувачу ОСОБА_2 було перераховано 924 028,18 грн. (90 % від отриманих коштів за придбання лоту), а 10 % від отриманих коштів залишилась винагорода приватному виконавцю за виконавчим провадженням № 56982771.

18.05.2020 ТОВ "Агропродторг 2017" звернулося до приватного виконавця з вимогою про повернення отриманих за таким правочином коштів, оскільки придбане з електронних торгів зерно пшениці ТОВ "Агропродторг 2017" не було передано відповідно до Акту про проведені електронні торги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №910/8867/20 задоволено позов ТОВ "Агропродторг 2017 про стягнення із нього, приватного виконавця Турського О.В. грошових коштів в сумі 1 016 500 грн.

За наслідками перегляду вищевказаного рішення суду, апеляційною інстанцією рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 залишено без змін.

Приймаючи до уваги те, що кошти в сумі 924 028,18 грн. отримані приватним виконавцем від ТОВ "Агропродторг 2017" були перераховані стягувачу ОСОБА_2 , а підстава, на якій вони були набуті відпала, у добровільному порядку ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 , який на підставі гарантійного листа взяв на себе зобов`язання щодо забезпечення повернення першим вищевказаних грошових коштів, не виконали, наведене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом, в якому він вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, що потребують захисту в судовому порядку.

У визначений судом строк відповідачі не надали до суду відзивів.

Ухвалою суду від 12.03.2021 було відмовлено за наслідками розгляду поданого позивачем клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ОСОБА_2 в межах суми позову, що належать останньому чи знаходяться в інших осіб у цивільній справі №136/362/21.

26.03.2021 ухвалою суду було прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справивирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 26.01.2022 було закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначенодо судовогорозгляду посуті.

У судове засідання позивач не з`явився, надав до суду засобами електронного зв`язку заяву про розгляд справи по суті.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в рамках даної цивільної справи подав до суду заяву (а.с.86) про розгляд справи у його відсутність та прийняття рішення відповідно до вимог закону.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи за зареєстрованою адресою місця проживання, в судове засідання не з`явився, поштове відправлення повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, ч.2, 4, 6, 7, 8ст. 128 ЦПК України, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

Ураховуючи те, що позивач та відповідач ОСОБА_1 не з`явились в судове засідання, утім скористались своїм правом на розгляд справи у їх відсутність, про що надали заяви відповідного змісту, неявку інших учасників справи суд визнає неповажною, отож суд не вбачає правових підстав визначених ст.223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності сторін та їх представників, при цьому, у відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України,фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд,вивчивши тадослідивши матеріалицивільної справи,повно з`ясувавшивсі фактичніобставини,на якихґрунтуються позовнівимоги,об`єктивнооцінивши усізібрані усправі докази,встановив,що 10.08.2018Погребищанським районнимсудом Вінницькоїобласті буловидано виконавчийлист №143/1269/17про солідарнестягнення з ОСОБА_5 таФермерського господарства«Ланецького»на користь ОСОБА_2 грошовихкоштів всумі 17916489,42грн.боргу тасудового зборув сумі8000,00грн.(а.с.7).

За вказаним виконавчим документом постановою приватного виконавця Турського О.В. було відкрито виконавче провадження №56982771.

04.09.2019 було винесено постанову про арешт майна боржника (а.с.12), відповідно до якої накладено арешт на зерно пшениці 4-го класу в кількості 296 540 кг, яке зберігалося на елеваторіТОВ "Родина Агро", що належить боржнику Фермерському господарству «Ланецького» у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 19667080, 19 грн.

Відповідно до довідки виданої 15.10.2019 за №60 ТОВ «Родина Агро» (а.с.13) останніми було отримано постанову про арешт майна боржника №56982771 від 04.09.2019, яка прийнята до виконання та повідомлено, що пшениця зберігається згідно з договором складського зберігання зерна за №10 від 19.07.2019 в кількості 296 540 кг та має якісні показники (вологість 13, 50%, сміттєва домішка 3, 00%).

18.12.2019 приватним виконавцем Турським О.В. було винесено постанову про опис та арешт майна боржника (а.с.18, 19), відповідно до якої було описано зерно пшениці масою 296 540 кг, що належить ФГ «Ланецького» та зберігається в складському приміщені (елеваторі) ТОВ «Родина Агро» згідно картки аналізу зерна за №28 від 10.09.2019 та накладено арешт на нього, призначено відповідальним зберігачем директора ТОВ «Родина Агро» ОСОБА_6

18.12.2019 за №2100 приватним виконавцем Турським О.В. в адресу директора ТОВ "Родина Агро" ОСОБА_6 було спрямовано вимогу (а.с.20), відповідно до якої останнього було повідомлено про передачу на відповідальне зберігання майна - зерна пшениці масою 296 540 кг, у зв`язку із чим встановлені обмеження щодо описаного та арештованого майна, заборону відчуження майна, пошкодження чи знищення.

17.01.2020, в рамках виконавчого провадження №56982771, Державним підприємством "Сетам" було проведено електронні торги з продажу лоту №400655, в підтвердження чого надано Протокол №461019 (а.с.21, 22), відповідно до якого зазначено, що 17.01.2020 відбулись торги щодо продажу зерна пшениці загальною масою 296 540 кг, за ціною 1070 000, 00 грн., переможець торгів ТОВ "Агропродторг 2017", яким сплачено гарантійний внесок в сумі 45 098,79 грн.

ТОВ "Агропродторг 2017"23.01.2020перерахувало на рахунок приватного виконавця Турського Олександра Віталійовича вартість придбаного майна в сумі 1 016 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №261 від 23.01.2020.

23.01.2020, на підставі вищевказаного Протоколу про проведенні електронні торги №461019 від 17.01.2020 та платіжних документів, що підтверджують сплату коштів за придбане майно приватним виконавцем Турським О.В. було складено Акт про проведені електронні торги з реалізації майна боржника (а.с.24), відповідно до якого констатовано що продаж лоту №400655, з продажу майна пшениці, загальною масою 296 540 кг відбулось за остаточною ціною 1070 000, 00 грн., сума внесена переможцем ТОВ "Агропродторг 2017"становить 1 016 500,00 грн., боржником є Фермерське господарство «Ланенцького».

Вищевказаний Акт направлено в адресу нового покупця, стягувача, боржника і організатора торгів (а.с.23).

Відповідно до розпорядження №56982771 від 24.01.2020 приватного виконавця ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1016 500, 00 грн., що надійшли від переможця електронних торгів ТОВ "Агропродторг 2017" вирішено перерахувати: 924 028, 18 грн. на користь ОСОБА_2 ; 92 402, 82 на користь приватного виконавця Турського О.В.; 69, 00 грн. ДП «НАІС» (а.с.27).

24.01.2020 відповідно до платіжного доручення №966 грошові кошти в розмірі 924 028, 18 грн. перераховано приватним виконавцем Турським О.В. на користь ОСОБА_2 (а.с.28).

05.02.2020 в адресу ТОВ «Родина Агро» було спрямовано вимога приватним виконавцем про вжиття заходів щодо переоформлення належного боржнику ФГ «Ланецького» зерна пшениці загальною масою 296 540 кг, яке зберігач ОСОБА_3 передав до елеватора ТОВ «Родина Агро» на зберігання згідно з Договором зберігання зерна №10 від 19.07.2019, - на ТОВ «Агропродторг 2017» та передати цьому Товариству зерно за його зверненням.

14.02.2020 приватний виконавець звернувся до Миргородського ВП ГУНП у Полтавській області про притягнення посадових осіб ТОВ «Родина Агро» до кримінальної відповідальності через непередачу зерна пшениці, яке перебувало у них на зберіганні.

18.05.2020ТОВ "Агропродторг 2017"звернулось до приватного виконавця Турського О.В. таДП "Сетам"з письмовою вимогою про повернення отриманих грошових коштів, у зв`язку із невиконанням приватним виконавцем Турським О.В. обов`язку щодо передачі "Агропродторг 2017"зерна пшениці придбаного ними на електронних торгах.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №910/8867/20 з Приватного виконавця Турського О.В. на користьТОВ "Агропродторг 2017" було присудженогрошові кошти в розмірі 1 016 500,00 грн., а зДП "Сетам"на користьТОВ "Агропродторг 2017"- 53 500,00 грн., здійснено розподіл судових витрат пропорційно до задоволеної суми позовних вимог.

Вказане судоверішення булопредметом переглядуапеляційною інстанцієюза наслідкамиякого 02.02.2021 Північний апеляційний господарський суд, апеляційну скаргу Приватного виконавця Турського Олександра Віталійовича залишив без задоволення, а р ішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №910/8867/20 залишено без змін (а.с.35-44).

23.02.2021 приватний виконавець Турський О.В. звернувся до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як представника ОСОБА_2 із вимогою про повернення отриманих грошових коштів у розмірі 924 028, 18 грн., аргументуючи, що підстави на яких вони набуті відпали (а.с.45).

26.02.2021 за підписом ОСОБА_1 в адресу приватного підприємця ОСОБА_7 було направлено гарантійний лист на вимогу про повернення грошових коштів (а.с.49), відповідно до якого ОСОБА_1 , згідно з довіреністю від 12.12.2019, що зареєстрована за №7619 та посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., відповідно до якої він являється представником ОСОБА_2 гарантував, що останній протягом 10 днів з моменту отримання вимоги виконає обов`язок з повернення коштів отриманих ним від реалізації на електронних торгах майна боржника у виконавчому провадженні №56982771, а саме зерна пшениці масою 296540 кг.

Позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідачів, мотивуючи тим, що останніми було порушено його права та охоронювані законом інтереси, у зв`язку із збереженням грошових коштів без достатньої правової підстави..

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньо правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частинами 2, 3 вказаної статті визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом вказаної норми зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Таким чином кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Оцінюючи зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив, що позивачем на виконання вимог ч.1, 2 ст.47 Закон України «Про виконавче провадження», від 02.06.2016 № 1404-VIII, та Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 № 512/5, в межах наділених його діючим законодавством повноважень було видано розпорядження 24.01.2020 про передачу грошових коштів у розмірі 924 028, 18 грн. стягувачу ОСОБА_2 , що надійшли на його рахунок 23.01.2020 від ТОВ «Агропродторг 2017» за придбання майна з електронних торгів, а саме зерна пшениці за результатами проведених електронних торгів від 17.01.2020.

На виконання розпорядження приватним виконавцем Турським О.В. на рахунок ОСОБА_2 було перераховано грошові кошти 924 028, 18 грн.

Як було встановлено судом на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №910/8867/20, яке залишено без змін Північним апеляційним господарським судом від 02.02.2021, з Приватного виконавця Турського О.В. на користьТОВ "Агропродторг 2017"присуджено до стягнення 1 016 500,00 грн. отримані в якості оплати вартості зерна пшениці за результатами електронних торгів від 17.01.2020 за лотом N 400655.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до вище вказаних судових рішень було встановлено, що в рамках виконавчого провадження №56982771 проводилися електронні торги з продажу лоту 400655. 17.01.2020 відбулися електронні торги, організатором яких булоДП "Сетам", номер лоту 400655. За результатами проведення відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом №461019 переможцем торгів сталоТовариство з обмеженою відповідальністю "Агропродторг 2017", придбавши майно за ціною 1 016 500,00 грн. Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ "Агропродторг 2017" на підставі Акту про проведені електронні торги від 23.01.2020 виникли договірні відносини з купівлі-продажу зерна пшениці загальною масою 296540 кг. Приватний виконавець Турський О.В., як продавець на електронних торгах від 17.01.2020 не виконав належним чином свого обов`язку щодо своєчасного передання товару у вигляді зерна пшениці покупцю ТОВ «Агропродторг 2017», внаслідок чого останній набув права діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати, що є виключно правом покупця, а не продавця, заявивши вимогу про повернення оплати вартості майна, придбаного на електронних торгах, внаслідок чого було фактично припинено зобов`язання з отримання в якості оплати вартості зерна пшениці за лотом №400655 шляхом односторонньої відмови ТОВ «Агропродторг 2017» від отримання такого майна та стягнення за рішенням Господарського суду м. Києва вказаних грошових коштів із приватного виконавця Турського О.В. на користь ТОВ "Агропродторг 2017".

У силу приписів ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлені судом та перевірені зібраними у справі доказами обставини свідчать про те, що підстави внаслідок яких відповідач ОСОБА_2 набув грошові кошти як стягувач за виконавчим провадженням №56982771 внаслідок проведених електронних торгів від 17.01.2020 відпали, оскільки ТОВ «Агропродторг 2017» в односторонньому порядку відмовився від договору купівлі продажу майна реалізованого на електронних торгах, що належне боржнику ФГ «Ланецького» в рамках виконавчого провадження №56982771.

Наявності укладених між приватним виконавцем Турським О.В. та ОСОБА_2 будь яких договірних чи деліктних правовідносин в ході судового розгляду не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив в адресу ОСОБА_2 та його представника по довіреності від 12.12.2019, зареєстрованої в реєстрі за №7619 та посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. (а.с.49), - ОСОБА_1 вимогу про повернення грошових коштів, останній, гарантував, що ОСОБА_2 протягом 10 днів з моменту отримання вимоги виконає обов`язок з повернення коштів отриманих ним від реалізації майна боржника у виконавчому провадженні №56982771, а саме зерна пшениці загальною масою 296540 кг (лот №400655), у випадку ухилення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зобов`язався сплатити на користь приватного виконавця грошові кошти в розмірі 1000 грн.

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , будучи довіреною особою ОСОБА_2 , не заперечував факт отримання грошових коштів за наслідками проведених електронних торгів у виконавчому провадженні №56982771.

Таким чином, наявні ознаки безпідставного набуття відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів за рахунок позивача.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_2 , маючи статус стягувача у виконавчому провадженні, та наявності невиконаного судового рішення, не буде в подальшому позбавлений права на отримання від боржника належного йому майна.

Вирішуючи вимоги позивача в частині солідарного стягнення із відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошових коштів, суд враховує положення ст.560 ЦК України, відповідно до якої визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого боргу. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Крім того, це поняття визначено в ГК України. Згідно із ч.1 ст.200 ГК гарантіяце специфічний засіб забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) задоволення вимог правомочної сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної в письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає прописане в ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Із цього визначення випливає, що суть гарантії полягає в тому, що в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредитору грошову суму відповідно до умов гарантії та в межах суми, на яку видана гарантія.

З аналізу вказаних норм права слідує, що суб`єктний склад правовідносин, пов`язаних із видачею гарантії, особливий, зокрема: гарантом може бути виключно банк, інша фінансова установа (наприклад, кредитні спілки, ломбарди), страхові компанії; кредитором (бенефіціаром) може виступати фізична або юридична особа; боржником (принципалом) може бути як фізична, так і юридична особа.

Приймаючи до уваги те, що матеріали цивільної справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 може виступати гарантом (є суб`єктом у даних правовідносинах), суд дійшов висновку, що останній не єзобов`язанимза вимогоюпозивача про стягнення грошових коштів та не повинен відповідати за пред`явленим позовом (є неналежним відповідачем), такий обов`язок має нести лише ОСОБА_2 ..

З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України, а оскільки позов задоволено частково, то розподіл судових витрат суд здійснює пропорційно до задоволеної суми позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 13, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича (місце знаходження: вул. Визволення, буд. 8, каб. 29, м. Вінниця, Вінницької обл., РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про стягнення коштів,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, кошти в сумі 924028 (дев`ятсот двадцять чотири тисячі двадцять вісім) гривень 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4620 (чотири тисячі шістсот двадцять) гривень 15 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 17.06.2022.

Суддя Світлана ШПОРТУН