Ухвала суду № 105158720, 04.07.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.07.2022Справа № 910/7961/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Енергоальнс»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Західвуглепром»

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія»

про витребування майна та зобов`язання здійснити постачання,

Представники:

від позивача не прибули

від відповідача не прибули

від третьої особи Кузьменко А.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Енергоальнс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Західвуглепром» про:

- витребування вугілля марки Г(Г2)(0,1-3) у кількості 1500 тонн на загальну суму 450000,00 грн, шламу вуглемісного у кількості 5500,00 тонн на загальну суму 110000, відповідно до специфікації № 10 від 07.06.2019, яке зберігається: Львівська обл., Сокальський район, с. Межиріччя, проммайданчик, хвостосховище № 1, шляхом примусового вилучення;

- зобов`язання поставити вугілля марки Г(Г2)(0,1-3) у кількості 2000 тонн на загальну суму 600000,00 грн, автомобільним транспортом на умовах СРТ, Львівська обл., Сокальський район, с. Сілець, склад публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», відповідно до специфікації № 7 від 03.06.2019;

- зобов`язання поставити шлам вуглевмісного у кількості 14800 тонн на загальну суму 296000,00 грн, на умовах поставки FCA, залізничний тупик №23 та/або залізничний тупик № 27, які знаходяться на території публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», Львівська обл., Сокальський район, с. Сілець, відповідно до специфікації № 8 від 03.06.2019.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору поставки №1/03-19 від 01.03.2019 не здійснив поставку вугільної продукції за специфікаціями № 7 та № 8, та не повернув передану на зберігання на підставі специфікації № 10 за актом приймання-передачі від 07.06.2019 вугільну продукцію. Таким чином, позивач просить суд витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Західвуглепром» вугільну продукцію відповідно до специфікації № 10 шляхом її примусового вилучення та зобов`язати останнього здійснити поставку вугільної продукції відповідно до специфікацій № 7 та № 8. Вказана продукція знаходиться на складі публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія».

11 серпня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2019, передав справу № 910/7961/19 на новий розгляд.

Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 10.09.2021 постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія».

Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія» у своїх поясненнях щодо позову заперечила наявність на території її складу товару (вугілля), що належить сторонам, пославшись на відсутність жодних договірних відносин з ними.

Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія» подало клопотання про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Енергоальнс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Західвуглепром» оригіналів таких документів: договору поставки №1/03-19 від 03.03.2019; специфікації №7 від 03.06.2019; специфікації №8 від 03.06.2019; специфікації №9 від 03.06.2019; специфікації №10 від 03.06.2019; видаткової накладної №45 від 07.06.2019; видаткової накладної №46 від 07.06.2019; акту приймання-передачі від 07.06.2019; акту звірки взаєморозрахунків від 07.06.2019.

Обґрунтовуючи клопотання представник третьої особи послався на наявність сумнівів щодо існування таких документів.

За приписами ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

З`ясування достовірності поданих копій письмових доказів необхідно для забезпечення правильного і своєчасного розгляду по суті (п. 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України). З огляду на це суд задовольнив клопотання третьої особи та витребував оригінали цих документів у товариства з обмеженою відповідальністю «Західвуглепром» (ухвала від 17.01.2022) та у товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Енергоальнс» (ухвала від 07.02.2022).

Суд відклав підготовче засідання до 24.02.2022.

Згідно з інформацією з сайту Укрпошти відправлення на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Енергоальнс» (ухвала від 07.02.2022) не вручене у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду в справі № 910/7961/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Президент України своїм Указом «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», ввів з 24.02.2022 воєнний стан в Україні.

У зв`язку з існуванням загрози життю та здоров`ю людей станом на 24.02.2022 внаслідок воєнної агресії російської федерації судове засідання 24.02.2022 не відбулось.

Враховуючи пониження рівня небезпеки у м. Києві суд призначив судове засідання на 04.07.2022.

Станом на 04.07.2022 оригінали витребуваних документів не надані суду.

При цьому в позовній заяві відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до частини першої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Частиною другою статті 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, крім іншого з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Відповідно до частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Тобто суд, вчинивши необхідні для цілей підготовчого провадження дії, в залежності від встановлених у підготовчому провадженні обставин може прийняти рішення про можливість розгляду справи по суті або припинити подальший розгляд справи (залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі), якщо подальший її розгляд є неможливим з будь-яких причин.

Неподання позивачем витребуваних доказів без поважних причин є підставою для залишення позову без розгляду (п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України). Оскільки з`ясування поважності є оціночним поняттям, що може мати місце виключно шляхом дослідження наведених позивачем обставин, не повідомлення останнім таких даних свідчить про відсутність об`єктивних причин їх неподання.

Документи, оригінали яких випробовувались судом, є основними доказами, на яких базуються вимоги позивача. З огляду на це їх неподання є підставою для залишення позову без розгляду.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без розгляду позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Енергоальнс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Західвуглепром».

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Енергоальнс».

Ухвала набрала законної сили 04.07.2022.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 08.07.2022.

Суддя С. А. Ковтун