Ухвала суду № 105150781, 08.07.2022, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №642/3652/21

Провадження № 1-і/552/138/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2022 року Київський районний суд м. Полтави

у складі: головуючого - судді Клімової С.В.,

за участю секретаря - Горошко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 42021220000000024 від 21.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України,

за участю прокурора - Саліхова АА.,

захисників - адвокатів Дударєва О.В., Костенко В.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно дорозпорядження ГоловиВерховного Судувід 14.03.2022№ 7/0/9-22змінено територіальнупідсудність судовихсправ Ленінськогорайонного судум.Харкова наКиївський районнийсуд м.Полтави.

04.07.2022 року прокурор Харківської обласної прокуратури звернувся до Київського районного суду м.Полтава з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів відносно ОСОБА_1 , посилаючись на те, що продовжений на підставі ухвали Київського районного суду м.Полтави від 11.05.2022, відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - спливає 09.07.2022 року. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, на теперішній час залишаються підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищіти, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що заявлені ризики не зменшилися та існує неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники, адвокати Дударєв О.В., Костенко В.О., в судовому засіданні взадоволенні заявленогопрокурором клопотанняпросять відмовити,зазначивши, щопрокурором недоведені ризикипередбачені ст.177КПК України, а також не врахований стан здоров`я обвинуваченого, відсутність доказів по кримінальному провадженню, які б підтверджували провину обвинуваченого, що є підставою зміни запобіжного заходу на більш м`який, а саме домашній арешт.

З`ясувавши думку учасників судового процесу, судом встановлено наступне.

Так, відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого; наявність постійного місця роботи; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також інші обставини зазначені в законі.

На розгляді Ленінського районного суду м.Харкова, знаходиться кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

По даному кримінальному провадженню відносно обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», неодноразово продовжувався у встановленому порядку та завершується 09.07.2022 року.

ОСОБА_1 обвинувачується ускоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання до 8-ми років позбавлення волі, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, знищіти, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як жодних дозвільних документів, підтверджуючих діяльність центру в ході досудового розслідування ОСОБА_1 надано не було, також може незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому кримінальному проваджені, тобто може продовжити злочинну діяльність, що свідчить про існування ризику повторного вчинення кримінального правопорушення, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченогост.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

При цьому обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення була врахована судом при обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто підстави, за яких судом було застосовано і продовжено щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились, у зв`язку з чим суд вважає, що підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт - відсутні.

Виходячи з вище наведеного, суд вважає, що клопотання прокурора пропродовження строку тримання під вартою обвинуваченомудо шістдесяти днів- до04 вересня 2022 рокупідлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176,177,183, 197,331,350 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до шістдесяти діб до 04 вересня 2022 року включно.

Копію ухвали для виконання надіслати до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк діїухвали встановитидо 04вересня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту її проголошення до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтава.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Клімова С.В.