Постанова № 105145543, 06.07.2022, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 6/356/5/22

Справа № 356/1231/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2022 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Лялик Р.М.

При секретарях Настич Н.А., Стрижак В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укртехфінанс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Оксі Банк», Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача правонаступником,

ВСТАНОВИВ:

Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Укртехфінанс» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача правонаступником, яку обгрунтувало тим, що 23.09.2014 року Березанським міським судом Київської області ухвалено рішення № 356/1231/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль») заборгованість по кредитному договору № 014/5644/82/11369 від 14.04.2007 року в сумі 45712, 48 грн. та судові витрати в сумі 457, 12 грн.

23.09.2014 року Березанським міським судом Київської області видано виконавчий лист № 356/1231/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору в сумі 45712, 48 грн. та судові витрати в сумі 457, 12 грн.

Станом на дату подання заяви про заміну сторони стягувача правонаступником, виконавче провадження від 21.10.2015 року № 4907266 відносно боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», перебувало на примусовому виконанні Березанського міського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та є завершеним.

23.12.2019 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та акціонерним товариством «Оксі Банк» було укладено договір № 114/2-29 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 014/5644/82/11369 від 14.04.2007 року перейшло до АТ «Оксі Банк».

26.12.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3531.

23.12.2019 року між Ат «Оксі Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укртехфінанс» було укладено договір № 114/2-29-1 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 014/5644/82/11369 від 14.04.2007 року перейшло до ТОФ «ФК «Укртехфінанс».

26.12.2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Укртехфінанс» укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3532.

Відтак, представник ТОВ «ФК «Укртехфінанс» просить суд замінити стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укртехфінанс» у справі № 356/1231/14-ц.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, в поданій заяві про заміну сторони стягувача правнаступником просив судові засідання проводити за відсутності представника ТОВ «ФК «Укртехфінанс» (а.с. 66-72).

Представник АТ «Оксі БАНК» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

За правилами, встановленими абзацом 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи вказані обставини, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаних осіб.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до наступного висновку.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини ( п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512ЦКУкраїни кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Виняток із вказаної норми встановлений ст. 515 ЦК України, згідно якої заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.442ЦПКУкраїни уразі вибуттяоднієї ізсторін виконавчогопровадження судзамінює такусторону їїправонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

В силу приписів ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Правонаступництво права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Відповідно до статті 129-1КонституціїУкраїни суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129КонституціїУкраїни до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено,що 23.09.2014 року Березанським міським судом Київської області у справі № 356/1231/14-ц ухвалено рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору в сумі 45712, 48 грн. та судові витрати в сумі 457,12 грн. (а.с. 140-141).

Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 11.12.2021 року на виконанні Березанського міськоговідділу державноївиконавчої службиу Броварськомурайоні Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)перебувало виконавчепровадження №4907266,боржник ОСОБА_1 ,стягувач:ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» дата відкриття виконавчого провадження: 21.10.2015 року (а.с. 144).

23.12.2019 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та акціонерним товариством «Оксі Банк» було укладено договір № 114/2-29 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 014/5644/82/11369 від 14.04.2007 року перейшло до АТ «Оксі Банк».

23.12.2019 року між АТ «Оксі Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укртехфінанс» укладено договір № 114/2-29-1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 114-2-29-1 від 23.12.2019 року про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Укртехфінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 014/5644/82/11369.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Так, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою, вимоги заявника є законними, тому наявні правові підстави для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514-515 ЦК України, ст. 442 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укртехфінанс» у справі № 356/1231/14-ц.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту її проголошення.

Суддя: Р. М. Лялик