Рішення № 105128933, 05.07.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року Справа № 160/6323/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняШпоти Я.С., за участі: представника позивача представника відповідача Кисельова А.В., Панковської Е.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства "Агрофірма Чумак" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2022 року Фермерське господарство "Агрофірма Чумак" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 5225-п від 03.11.2021 р. про проведення документальної планової виїзної перевірки ФГ «АГРОФІРМА ЧУМАК» (код ЄДРПОУ 33214752) з 15.11.2021 р. тривалістю 10 робочих днів.

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (рішення, вимогу) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.02.2022 р. № 0020610709, № 0020630719, № 0020640719, № 0020980719, № 0020990719, № 0020470717, № 0020480717 та № 0020490717, від 26.01.2022р. № 0016590717 та № Ю-0016570717.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 5225-п від 03.11.2021 р. про проведення документальної планової виїзної перевірки ФГ «АГРОФІРМА ЧУМАК» є протиправним та підлягає скасуванню, як такого, що суперечить нормам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України. Вказує, що за приписами абзацу дев`ятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 13.05.2020 року №591-IX) документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. Таким чином, з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) встановлений мораторій на проведення документальних планових виїзних перевірок. Також вказано, що позивачем не здійснювалась ризикова діяльність, отже позивач не відноситься до кола платників з високим степенем ризику несплати до бюджету податків та зборів, що вказує на безпідставне внесення до плану-графіку проведення планових перевірок у 2021 році. Безпідставність проведення перевірки вказує на протиправність рішень, винесених за наслідками протиправної перевірки. Також щодо виявлених порушень в частині реалізації основних засобів без врахування норм ст.ст. 188 та 189 Податкового кодексу України зазначено, що продаж основних засобів здійснювалась за договірною вартістю, з урахуванням наявності у позивача відповідних висновків суб`єкта оціночної діяльності. При цьому, при визначенні податкового зобов`язання відповідачем взято первісну вартість основних засобів, а не фактична балансова вартість станом на момент вибуття або на станом на початок звітного періоду, протягом якого здійснюються такі операції. Щодо порушення вимог Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зазначено, що факт зберігання пального в місцях, на які не отримано ліцензії повинен бути доведений. Вказує, що ФГ «Агрофірма Чумак» отримано ліцензію на право зберігання пального, в якій зазначено адресу (місце зберігання) Дніпропетровська область, с.Широке, вул.Запорізька, 2а. Стосовно адрес зберігання пального, які наведені в акті перевірки, вказано, що за наведеними адресами зберігання пального не здійснюється, а здійснюється виключно за адресою Дніпропетровська область, с.Широке, вул.Запорізька, 2а. Щодо податкових повідомлень-рішень від 02.02.2022 р. № 0020980719, № 0020990719, № 0020470717, № 0020480717 та № 0020490717 вказано, що в супереч пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України відповідачем нараховано штрафні санкції та пеню. Також вказано, що факт вчинення порушень податкового законодавства має бути доведеним з встановлення умисного діяння з боку платника податків, та не є достатнім для кваліфікування діяння платника податку як умисно вчиненого.

Ухвалою суду від 06.06.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/6323/22 та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

22.06.2022 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки від 10.12.2021 р. № 4411/04-36-07-19/33214752 та вказано, що в ході проведення перевірки встановлено порушення п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - заниження податку на додану вартість на загальну суму 1927023 грн., п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України порушення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, п.125-1.1 ст.125-1, п.п.141.4.4 ст.141 Податкового кодексу України під час виплати доходів нерезидентам, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України на суму 49797,43 грн., п.п.16.1.3 ст.16, п.46.1 ст.46, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України в частині недодання розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи з джерелом їх походження з України за 2019-2020 роки. Зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 р. «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу. Враховуючи зазначено, ГУ ДПС у Дніпропетровській області має право на проведення перевірки, адже спірний наказ був винесений на підставі п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України.

29.06.2022 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій викладено посилання на постанову Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 826/17123/18, на постанову Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 520/8836/18 та на постанову Верховного Суду від 04.05.2022 року у справі № 1.380.2019.002258.

Протокольною ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 29.06.2022 року із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/6323/22 та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання 05.07.2022 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, наведені у позові.

Представник відповідача вимоги позову не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Фермерське господарство "Агрофірма Чумак" (ІК в ЄДРПОУ 33214752) зареєстровано 21.10.2004 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, в тому числі і як платник податку на додану вартість.

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 5225-п від 03.11.2021 р. «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФГ «Агрофірма Чумак» призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ФГ «Агрофірма Чумак» (код ЄДРПОУ 33214752) з 15.11.2021 р. тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 01.01.2019 р. по 30.09.2021 р.

Судом встановлено, що у період з 15.11.2021 р. по 03.12.2021 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу № 5225-п від 03.11.2021 р. було проведено документальну планову виїзну перевірку ФГ «Агрофірма Чумак» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2019 р. по 30.09.2021 р., валютного за період з 01.01.2019 р. по 30.09.2021 р.. єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 р. по 30.09.2021 р..

За результатами перевірки 10.12.2021 року складено акт № 4411/04-36-07-19/33214752, у висновку якого зазначено про встановлення порушень:

1. п.189.1, п.189.9 ст.189, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ФГ «Агрофірма Чумак» занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 927 023 грн., у наступних періодах: серпень 2019 року - 144 059 грн., жовтень 2019 року - 13 692 грн., вересень 2020 року - 570 523 грн., грудень 2020 року - 182 309 грн., січень 2021 року - 168 268 грн., лютий 2021 року - 99 298 грн., березень 2021 року - 327 772 грн., червень 2021 року - 348 419 грн., вересень 2021 року - 72 683 грн.;

2. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ФГ «Агрофірма Чумак» порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність передбачена п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, внаслідок чого до нараховується штрафна санкція у сумі 963 511,50 грн.;

3. ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» - в разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500 000 гривень. Штрафна фінансова санкція складає - 1 000 000,00 грн. (500 000,00 грн.*2);

4. п.п.141.4.2, п.п. 141.4.4 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України - під час виплати доходів нерезидентам, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України на суму 49 797,43 грн.;

5. п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.46.1 ст.46, п. 103.9 ст.103 Податкового Кодексу України в частині не подання до ГУ ДПС у Дніпропетровській області Розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2019 - 2020 роки;

6. п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині не нарахування та не сплати до бюджету грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 93922,20 грн.;

7. абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, в частині подання Податкових розрахунків за ф. №1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за період 1 кв. 2019 р., 1 кв. 2020 р. та 1 кв. 2021 р. без відображення отриманого додаткового блага у вигляді безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) працівниками та родичами працівників, нарахованого та перерахованого податку на доходи фізичних осіб, нарахованого та перерахованого податку на доходу фізичних осіб;

8. п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п. «а» п.176.2 ст.176, підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в частині не нарахування та не сплати до бюджету грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 6418,08 грн.;

9. п.1 ч.1 ст.4, п.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на іпльнообов`язкове державне соціальне страхування в частині не нарахування та не сплати до бюджету грошового зобов`язання з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 85353,86 грн.

На підставі акта перевірки № 4411/04-36-07-19/33214752 від 10.12.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0020480717 від 02.02.2022 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями 32360,14 грн. та застосована пеня у розмірі 7978,73 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0020470717 від 02.02.2022 р., яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фіз.осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п в розмірі 2040,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0020490717 від 02.02.2022 р., яким збільшено грошове зобов`язання з військового збору за податковим зобов`язанням на суму 6418,08 грн., за штрафними санкціями на суму 2211,31 грн. та нарахована пеня у розмірі 545,22 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0020630719 від 02.02.2022 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2 890 534,50 грн., у тому числі: 1 927 023,00 грн. за податковим зобов`язанням, 963 511,50 грн. - за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0020640719 від 02.02.2022 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 6 800,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0020980719 від 02.02.2022 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті доходу нерезидента з джерелом походження з України (роялті) нерезиденту за податковими зобов`язаннями 49 797,43 грн., за штрафними санкціями - 20 840,22 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0020990719 від 02.02.2022 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі за штрафними санкціями на 3 060,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0020610709 від 02.02.2022 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального у розмірі 1 000 000,00 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0016570717 від 26.01.2022 р., якою визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 85353,86 грн.,

- рішення № 0016590717 від 26.01.2022 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким нараховано штрафні санкції зі сплати єдиного внеску на суму 42676,93 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Досліджуючи правомірність спірного наказу та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із того, що порядок проведення документальних планових перевірок визначений статтею 77 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 77.1 наведеної статті, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України було оприлюднено графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, згідно якого в розділі I. Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб зазначено ФГ «Агрофірма Чумак» (ІК в ЄДРПОУ 33214752) (505 рядок таблиці).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовження дію карантину з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р..

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року № 104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 року № 405 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.06.2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року № 611 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 31.08.2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 року № 981 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 31.12.2021 року.

Отже, наведеною нормою запроваджено загальне правило, в силу якого протягом дії карантину не призначаються та не проводяться документальні та фактичні перевірки, за окремими винятками.

Відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 р. № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Із посиланням на пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 р. № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.02.2021 року № 89, якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15,78.1.16 пункту 78.1 статті Кодексу.

Отже, в даному випадку має місце правова колізія між положеннями абз. 1 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у редакції Закону України від 17.03.2020 р. № 533-ІХ та положеннями Закону України від 13.05.2020 р. № 591-ІХ (до яких змін не вносилось та якими запроваджено мораторій на проведення документальних податкових перевірок) з одного боку та між положеннями п. 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 р. № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 р. № 89 (якими відновлено проведення документальних податкових перевірок) з іншого боку.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Норма пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині обмежень на проведення позапланових перевірок є діючою та не скасованою. Жодних змін до неї законодавцем не вносилось. Карантин на час проведення перевірки позивача також був діючим.

Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є нормою вищої юридичної сили ніж постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 року і суперечить останній, тому, у відповідності до пункту 5.2 Податкового кодексу України, саме норми Податкового кодексу України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Виходячи з наведеного наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 5225-п від 03.11.2021 р. «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФГ «Агрофірма Чумак» прийнято протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Також судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04 травня 2022 року у справі № 1.380.2019.002258, про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Разом з тим, зважаючи на підстави позову, суд вважає за необхідне надати оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, рішенню про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимозі про сплату боргу (недоїмки).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

У відповідності до пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами пункту 198.3 наведеної статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Судом встановлено, що організація бухгалтерського обліку та облікова політика підприємства ведеться у відповідності до наказу ФГ «Агрофірма Чумак» № 1/1-10 від 03.01.2016 року про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику господарства.

Так, актом перевірки № 4411/04-36-07-19/33214752 від 10.12.2021 року встановлено, що ФГ «Агрофірма Чумак» у період, що перевірявся, здійснювало реалізацію основних засобів:

- сівалка John Deer 455 2013 року випуску, початкова балансова вартість 873296,80 грн., ціна реалізації 183600 грн. (з ПДВ),

- трактор John Deer 8345R 2009 року випуску, початкова балансова вартість 5620885,57 грн., ціна реалізації 6599975,00 грн. (з ПДВ),

- комбайн САТ Lexion 570R, 2009 року випуску, початкова балансова вартість 1885833,33 грн., ціна реалізації 300000,00 грн. (з ПДВ),

- автомобіль Lexus RX 350, початкова балансова вартість 1341781,67 грн., ціна реалізації 150000,00 грн. (з ПДВ),

- автомобіль Toyota Land cruiser 150 3/956L, початкова балансова вартість 873970,00 грн., ціна реалізації 873970,00 грн. (з ПДВ),

- автомобіль Lexus GX 460, початкова балансова вартість 1867093,33 грн., ціна реалізації 150000,00 грн. (з ПДВ),

- автомобіль BMW Х5, початкова балансова вартість 1763861,50 грн., ціна реалізації 150000,00 грн. (з ПДВ),

- автомобіль KIA Sportage 1,6 LX, початкова балансова вартість 529821,00 грн., ціна реалізації 40000,00 грн. (з ПДВ),

- автомобіль Renault Duster, початкова балансова вартість 496315,00 грн., ціна реалізації 85350,00 грн. (з ПДВ),

- автомобіль Renault Duster, початкова балансова вартість 487275,83 грн., ціна реалізації 85350,00 грн. (з ПДВ),

- автомобіль KIA Sportage 1,6 LX, початкова балансова вартість 396750,00 грн., ціна реалізації 40000,00 грн. (з ПДВ),

- автомобіль ВАЗ-21214 2011 року випуску, початкова балансова вартість 70125,00 грн., ціна реалізації 2000 грн. (з ПДВ).

Вартість реалізованих основних засобів визначена у відповідних договорах купівлі-продажу, які містяться в матеріалах справи.

Також представником позивача в ході судового розгляду справи зазначалось, що вартість основних засобів була визначена на підставі звітів про оцінку майна, яка проведена ФОП ОСОБА_1 , яка має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 767/19 від 10.10.2019 р.

Матеріали справи містять відповідні податкові накладні, складені ФГ «Агрофірма Чумак» за операціями з продажу основних засобів, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Висновки акта перевірки щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму податку на додану вартість 1927023 грн. по операціям з продажу вище вказаних основних засобів ґрунтуються на заниженні ФГ «Агрофірма Чумак» вартості основних засобів, виходячи з даних середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка розміщена на сайті Мінекономрозвитку.

Так, методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66, відповідно до положень пункту 2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (далі Порядок № 403), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку № 403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку № 403).

Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п. 14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про вартість автомобілів, яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.

Між тим, таку інформацію матеріали справи не містять, а тому впевнитись у наявності підстав у податкового органу для визначення податкового зобов`язання з ПДВ неможливо.

Отже, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що податковим органом при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0020630719 від 02.02.2022 року не було враховано відповідний розрахунок для визначення вартості реалізованих позивачем основних засобів, вказаний розрахунок не було долучено до матеріалів справи, таким чином суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0020630719 від 02.02.2022 року не можна визнати таким, що відповідає положенням Податкового кодексу України, що є підставою для його скасування.

Згідно пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0020640719 від 02.02.2022 року прийнято у зв`язку з відсутністю реєстрації податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України на суму ПДВ при реалізації основних засобів нижче собівартості, яка визначена податковим повідомленням-рішенням № 0020630719 від 02.02.2022 року.

Отже, як наслідок, податкове повідомлення-рішення № 0020640719 від 02.02.2022 року визнається судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо порушення вимог Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів суд вказує таке.

Згідно абзацу 52 статті 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій (абзац 59 статті 1 Закону № 481/95-ВР).

Згідно статті 15 Закону № 481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

За приписами статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Судом встановлено, що ФГ «Агрофірма Чумак» має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 04160414202000972 терміном дії з 06.03.2020 р. по 06.03.2025 р., в якій зазначено адресу місця зберігання: Дніпропетровська область, с.Широке, вул.Запорізька, 2А.

Актом перевірки № 4411/04-36-07-19/33214752 від 10.12.2021 року вказано, що в спірний період ФГ «Агрофірма Чумак» отримувалось пальне за адресами: Дніпропетровська область, с.Широке, вул.Запорізька, 2а, Дніпропетровська область, с.Широке, вул.Запорізька, 1а та Дніпропетровська область, м.Верхівцеве, вул.Красна, 10.

Вказані висновки зроблені відповідачем з посиланням на інформаційні бази даних ДПС України.

Разом з тим, представником позивача в ході судового розгляду справи зазначалось, що придбане ФГ «Агрофірма Чумак» пальне зберігалось і зберігається виключно за адресою Дніпропетровська область, с.Широке, вул.Запорізька, 2А.

Матеріали справи містять товарно-транспорті накладні на відпуск нафтопродуктів, в яких вказана адреса пункту розвантаження: Дніпропетровська область, с.Широке, вул.Запорізька, 2А.

Натомість Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області доказів зберігання пального ФГ «Агрофірма Чумак» за адресами Дніпропетровська область, с.Широке, вул.Запорізька, 1а та Дніпропетровська область, м.Верхівцеве, вул.Красна, 10 не надано.

Зважаючи на викладене, податкове повідомлення-рішення № 0020610709 від 02.02.2022р. винесено безпідставно та є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо нарахування штрафних санкцій та пені за податковими повідомленнями-рішеннями від 02.02.2022 р. № 0020980719, № 0020990719, № 0020470717, № 0020480717 та № 0020490717 суд вказує таке.

За приписами пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 Податкового кодексу України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно пункту 111.3 статті 111 Податкового кодексу України, притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів.

Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, що передбачає встановлення контролюючими органами вини особи, не передбачає презумпції наявності вини фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи у випадках притягнення фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи до юридичної відповідальності інших видів та не звільняє від обов`язку її доведення в порядку, передбаченому законом.

Пунктами 112.1 та 112.2 статті 112 Податкового кодексу України визначено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (пункт 123.2 статті 123 Податкового кодексу України).

Виходячи з наведеного, суд вказує, що притягненню фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності має передувати встановлення факту протиправного, винного - отже вчиненого умисного діяння.

Проте в акті перевірки № 4411/04-36-07-19/33214752 від 10.12.2021 року такі обставини не досліджено, отже відповідні факти не встановлено.

Також, суд зауважує, що згідно пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог законодавства в частині: порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Як вже судом зазначалось, дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 року № 981 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 31.12.2021 року.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач належними доказами не підтвердив правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, та наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про протиправність таких.

Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та враховуючи, що позивачем на спростування висновків акта перевірки № 4411/04-36-07-19/33214752 від 10.12.2021 року надано належні докази, позов Фермерського господарства "Агрофірма Чумак" є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 27 291,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 999 від 29.04.2022 року та № 1011 від 30.05.2022 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 27 291,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства "Агрофірма Чумак" (вул.Красна, буд.10, м.Верхівцеве, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, 51640, ІК в ЄДРПОУ 33214752) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а, ІК ВП в ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 5225-п від 03.11.2021 р. «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФГ «Агрофірма Чумак» (код ЄДРПОУ 33214752) з 15.11.2021 р. тривалістю 10 робочих днів.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.02.2022 р. № 0020610709, № 0020630719, № 0020640719, № 0020980719, № 0020990719, № 0020470717, № 0020480717, № 0020490717.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.01.2022 р. № 0016590717.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ю-0016570717 від 26.01.2022 р.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Агрофірма Чумак" (вул.Красна, буд.10, м.Верхівцеве, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область, 51640, ІК в ЄДРПОУ 33214752) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 27291,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а, ІК ВП в ЄДРПОУ 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 липня 2022 року.

Суддя Е.О. Юрков