Рішення № 105128551, 07.07.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 липня 2022 р. Справа № 120/3709/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька нафто-бітумна компанія» (вул. Промислова, б. 21, м. Гнівань, Тиврівський р-н., Вінницька обл., 23310)

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21028)

Державної податкової служби України (пл.Львівська, б. 8, м. Київ, 04053)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницька нафто-бітумна компанія» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії відповідача 1 № 3745525/40616965 від 02.02.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 09.12.2021 року та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну №22 від 09.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її первинного подання платником податків на реєстрацію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що комісією відповідача 1 рішенням № 3745525/40616965 від 02.02.2022 року відмовлено в реєстрації податкової накладної №22 від 09.12.2021 року. Позивач вказане рішення вважає протиправним та не погоджується з ним, адже вказує, що ним були надані до контролюючого органу усі документи необхідні для реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 09.05.2022 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.05.2022 року за вх. № 27819 та вх. № 27820 до суду від відповідачів надійшли відзиви, в яких позовні вимоги не визнають та вважають їх такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування законності прийнятих рішень зазначають, що процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі реєстр) з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на момент виникнення спірних правовідносин регламентовано Податковим кодексом України (далі ПК України), постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 1165 від 11.12.2019 року. Відповідачі наголошують, що позивачем не надано всіх копій документів, необхідних для прийняття рішення. Так, за результатом наданих позивачем документів, комісією відповідача 1 прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав відсутності джерела походження реалізованого товару від виробника та/або імпортера. Відповідачі також звертають увагу, що, оскаржувані рішення приймалися за одних обставин, зокрема, за відсутності документів, а позивач при зверненні до суду з даним позовом обґрунтовує свою позицію та вимоги іншими обставинами та документами. Крім того, вказують, що позовна вимога зобов`язального характеру є втручанням в дискреційні повноваження відповідача 2, оскільки реєстрація податкових накладних є виключною компетенцією уповноваженого органу. З огляду на наведене, дана позовна заява задоволенню не підлягає.

23.05.2022 року за вх. № 28321 та вх. № 28331 до суду надійшли відповіді на відзиви, в яких викладено заперечення на доводи відповідачів та підтримано заявлені позовні вимоги.

23.05.2022 року за вх.№028351 позивачем подано клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою суду від 24.05.2022 року відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

В межах здійснення господарської діяльності 01.04.2021 року між позивачем (продавець) та ТОВ «Вінницька дорожньо-будівельна компанія» (покупець) укладено договір поставки №01/04/1-2021, відповідно до якого продавець передає у власність покупця товар, відповідно до розрахунків та видаткових накладних, зокрема, порошок мінеральний неактивований МП-1. До вказаного договору надано: видаткову накладну № 614 від 09.12.2021; договір поставки № 21/12/08-1 від 08.12.2021 року між позивачем (покупець) та ТОВ «РОАД КОНСТРАКШН» (постачальник), відповідно до якого постачальник передає покупцю будівельні матеріали; видаткову накладну № РК000000690 від 09.12.2021 року та №РК000000695 від 10.12.2021 року, товарно-транспортну накладну № РК-690 від 09.12.2021 року, паспорт №791 на порошок мінеральний, договір оренди №01-09/2020 від 01.09.2020 року, договір оренди транспортного засобу №20-01/21 від 20.01.2021 року, доручення № 3 від 07.05.2021 року, договір №122 про надання послуг, пов`язаних з прийомом, відправленням, переадресуванням та переробкою вантажів з додатками від 06.05.2021 року, договір №123-ТЕ від 06.05.2021 року про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговуванням та надання власного рухомого складу і контейнерів для здійснення перевезення вантажів по території України та у міжнародному сполученні, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №188 від 01.12.2021 року, акт звірки взаєморозрахунків за договором 21/12/08, договір оренди №1 від 08.12.2021 року, акт звірки взаємних розрахунків за договором №01/04/1-2021 від 01.04.2021 року, акт звірки взаємних розрахунків за період 2021 року за договором оренди №01-09/2020 від 01.09.2020 року, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, договір оренди №01-08/2021, акт прийому-передачі відповідно до договору оренди від 01.08.2021 року, договір оренди №02-08/2021 від 01.08.2021 року, акт прийому-передачі рухомого майна в оренду від 01.08.2021 року, договір надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 року з додатками, накопичувальна картка №06121418 від 06.12.2021 року, №041221415 від 04.12.2021 року, №02121411 від 02.12.2021 року, відомість №04120202, № 02120201, перелік №20211204 від 04.12.2021 року, №20211203 від 03.12.2021 року,№ 20211206 від 06.12.2021 року, платіжні доручення № 1413, 1414,1433.

Позивачем, на виконання вимог п. 201.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), сформовано податкову накладну № 22 від 09.12.2021 року та направлено її на реєстрацію.

Однак, згідно отриманої квитанції відповідача від 26.01.2022 року зазначена податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України по причині «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Одночасно запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі.

26.01.2022 року позивач подав електронний пакет документів, необхідних для реєстрації податкової накладної у кількості додатків 25 щодо реєстрації податкової накладної № 22 від 09.12.2021 року, зокрема, позивачем до пояснень додано договір оренди №01-09/2020 від 01.09.2020 року, акт приймання-передачі від 01.09.2020 року, договір про надання послуг по перевезенню вантажів №01/04/1-2021 від 01.04.202 року1, договір оренди транспортного засобу №20-01/21 від 20.01.2021 року, акт приймання-передачі транспортних засобів від 20.01.2021 року, договір оренди нежитлового приміщення б/н від 04.01.2019 року, акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду від 04.01.2018 року, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №208, 203,198,199,196 від 31.12.2021 року, реєстри перевезень за періоди з 05.11.2021 року по 30.11.2021 року, з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року, з 01.12.2021 року по 31.12.2021 року, інвертна картка №ВН00-000035 від 31.07.2019 року, податкова накладна №77,74,76,,75,78 від 31.12.2021 року, акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2021 року між позивачем та ТОВ «Вінницька дорожньо-будівельна компанія» за договором про надання послуг по перевезенню №01/04/1-2021 від 01.04.2021 року, акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2021 року між позивачем та ТОВ «Вінницька дорожньо-будівельна компанія» за договором оренди №01-9/2020 від 01.09.2020 року, виписка по особовому рахунку за період з 30.12.2021 року, платіжне доручення №310 від 30.12.2021 року та №309 від 30.12.2021 року, дозвіл на подачу вагонів по ст. Суми-Товарна, доручення №3 від 07.05.2021 року, договір №122-ЮІ/З про надання послуг, пов`язаних з прийомом, відправленням, переадресуванням та переробкою вантажів від 06.05.2021 року, додаток №1 перелік видів послуг, які можуть надаватися замовнику, додаток №2 протокол погодження договірної ціни, договір 123-ТЕ про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та надання власного рухомого складу і контейнерів для здійснення перевезень вантажів по території України та у міжнародному сполученні від 06.05.2021 року, договір поставки №01/04/1-2021 від 01.04.2021 року, договір поставки№21/12/08-1 від 08.12.2021 року, видаткова накладна №РК000000695 від 10.12.2021 року, товарно-транспортна накладна №РК-695 від 10.12.2021 року, видаткова накладна №000000690 від 09.12.2021 року, товарно-транспортна накладна №РК-690 від 09.12.2021 року, паспорт на мінеральний порошок №791 від 17.10.2021 року та №262 від 03.09.2021 року, акт звірки взаєморозрахунків за період 01.06.2021 року по 20.01.2022 року між ТОВ «РОАД КОНСТРАКШН» та позивачем за договором №21/12/08-1 від 08.12.2021 року, податкові накладні №2 2 від 09.12.2021 року, № 26 від 10.12.2021 року, № 1 від 01.12.2021 року, видаткова накладна №614 від 09.12.2021 року, №615 від 10.12.2021 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №188 від 01.12.2021 року, реєстр перевезення за період 05.11.2021 року по 30.11.2021 року, акт звірки за грудень 2021 року між позивачем та ТОВ «Вінницька дорожньо-будівельна компанія» за договором поставки №01/04/1-2021 від 01.04.2021 року.

02.02.2022 року комісією відповідача 1 прийнято рішення № 3745525/40616965 про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 09.12.2021 року з причин «ненадання платником податків копій документів; додаткова інформація: відсутнє джерело походження реалізовано товару від виробника та/або імпортера».

08.02.2022 року позивачем подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з відповідними поясненнями та копіями первинної документації.

Однак, рішенням комісії відповідача 1 № 8184/40616965/2 від 16.02.2022 року, за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, скаргу позивача залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача 1 щодо відмови у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

ПК України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

У відповідності до вимог п. 201.1. ст.. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

П. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 14 Порядку № 1246).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 року № 1165, набула чинності з 01.02.2020 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

П. 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2)

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності / невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

П. 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п. 8, 9 Порядку № 1165).

П. 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, у додатку № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.».

Системний аналіз наведених норм доводить, що об`єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів. ПК України визначені дати виникнення податкових зобов`язань за такими угодами. База оподаткування визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в реєстрі у встановлений цим Кодексом термін. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до реєстру є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні сформовано з встановленими порушеннями, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ. Після надходження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки, за результатами яких, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. У разі зупинення реєстрації податкової накладної податковий орган надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку або здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію податкової накладної та пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Порядком № 1165 визначений певний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вказані документи платник податку подає до ДПС в електронній формі, які розглядаються комісіями контролюючих органів. Зазначені комісії, у визначений строк, приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації із підкресленням підстав відмови. Підставами для відмови в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено; ненадання копій документів та копій документів, які складені з порушенням законодавства. Податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день настання однієї з подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної.

Суд також зазначає, що предметом спору по даній справі є саме відмова контролюючого органу у реєстрації вказаної податкової накладної, відповідно дослідженню та розгляду по суті спірних правовідносин підлягають лише дії податкового органу щодо реєстрації податкової накладної. У даному випадку, судом не досліджується питання реальності проведеної позивачем господарської операції та правомірність зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки вказані питання не є предметом даного спору та суттю спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається наступне.

01.04.2021 року між позивачем (продавець) та ТОВ «Вінницька дорожньо-будівельна компанія» (покупець) укладено договір поставки №01/04/1-2021, відповідно до якого продавець передає у власність покупця товар, відповідно до розрахунків та видаткових накладних, зокрема, порошок мінеральний неактивований МП-1.

За результатами здійснення вказаної господарської операції, позивачем на виконання вимог п. 201.1 Податкового кодексу України, сформовано податкову накладну № 22 від 09.12.2021 року та направлено її на реєстрацію.

Згідно квитанції відповідача від 26.01.2022 року реєстрація вказаної податкової накладної зупинена.

26.01.2022 року позивачем подано пояснення щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, до яких додано документи, необхідні для реєстрації податкової накладної.

Спірним рішенням відповідача 1 № 3745525/40616965 від 02.02.2022 року у реєстрації податкової накладної від 09.12.2021 року № 22 відмовлено, оскільки платником податків не надано копій документів, а також відсутнє джерело походження реалізовано товару від виробника та/або імпортера.

Як вже зазначалось, згідно вимог діючого законодавства підставами для відмови в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено; ненадання копій документів та копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, тобто відповідачем 1 не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Крім того, не зазначено чого мають стосуватися пояснення такого платника. Натомість в оскаржуваних рішеннях вказується на неподання конкретних документів платником податків, що свідчить про певну непослідовність та нелогічність аргументації відповідача 1, адже позивач не міг самостійно, на власний розсуд дізнатись та визначити які саме документи необхідні для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Таким чином, не зазначення у квитанції від 26.01.2022 року, якою зупинено реєстрацію податкової накладної № 22, переліку документів, які слід надати для підтвердження інформації, що вказана у поданій податковій накладній, свідчить про неможливість прийняття в подальшому рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків певних документів.

Судом встановлено, що позивачем до контролюючого органу були надані письмові пояснення та усі належним чином оформлені документи, необхідні для реєстрації податкової накладної в реєстрі, тобто документи на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній, як передбачено діючим законодавством і як було вказано у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних.

Окремо суд вказує, що підставою відмови у реєстрації податкової накладної від 09.12.2021 року № 22 зазначено ненадання платником податків копій документів; додаткова інформація: відсутнє джерело походження реалізовано товару від виробника та/або імпортера.

Надаючи оцінку рішенню відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення, які не містять конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

З урахуванням сталої практики Європейського Суду зазначено, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

За наведених обставин та установлених фактів, суд вважає що відповідач не дотримався принципу "належного урядування", оскільки чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів не було вказано, чим порушено право позивача на належний захист своїх інтересів.

На противагу наведеному вище, на переконання суду, позивачем до контролюючого органу були надані письмові пояснення та усі належним чином оформлені документи, необхідні для реєстрації податкової накладної в реєстрі, тобто документи на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній, як передбачено діючим законодавством і як було вказано у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних.

Окрім того, у постановах від 12.11.2019 року у справі № 816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач 1 не мав правових підстав для відмови позивачеві у реєстрації податкової накладної, оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим відповідачем 1 без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; недобросовісно; нерозсудливо; без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких воно було спрямовано.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 № 3745525/40616965 від 02.02.2022 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну від 09.12.2021 року № 22, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної № 22 від 09.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну № 22 від 09.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання відповідачів у відзивах на те, що зобов`язання вчинити конкретну дію, в даному випадку, буде втручанням у дискреційні повноваження Державної податкової служби України слід оцінити критично, з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В свою чергу, оскаржуване рішення 3745525/40616965 від 02.02.2022 року прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, на переконання суду, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну № 22 від 09.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Окрім наведеного, ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб.

Відповідно до ст. 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, що понесені позивачем, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 481 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 358 від 19.04.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний спір виник у зв`язку із прийняттям відповідачем 1 спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір саме з відповідача 1.

Керуючись КонституцієюУкраїни, Податковим кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 року, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та ст. 2, 73 - 77, 90, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька нафто-бітумна компанія» до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових 1 № 3745525/40616965 від 02.02.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 09.12.2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька нафто-бітумна компанія» від № 22 від 09.12.2021 року днем її первинного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька нафто-бітумна компанія» судовий збір у сумі 2 481 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницька нафто-бітумна компанія» (вул. Промислова, б. 21, м. Гнівань, Тиврівський р-н., Вінницька обл., 23310)

Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100)

Відповідач 2 - Державна податкова служба України (пл. Львівська, б. 8, м. Київ, 04053).

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 07.07.2022 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна