Ухвала суду № 105127947, 07.07.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38023/21

Провадження № 1-кп/947/43/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2022 року Київський районний суд м. Одеси, в складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаряЗаїченко О.Є.,

прокурора Домбровського В.П.,

захисника Мастюка К.П.,

представника потерпілого Берковича Ю.О.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в режимі відеоконференції узалісуду вм.Одесі обвинувальний акт укримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєструдосудових розслідуваньза № 12021163480000842 від 06.10.2021 року відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київськогорайонного судум.Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.289,ч.1ст.14,ч.3ст.289КК України.

Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурорзаявив клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, які передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років,раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, відсутні стійки соціальнізв`язки усуспільстві, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної

відповідальності, він може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно чинити тиск на свідків та потерпілих у цьому кримінальномупровадженні, можескоїти інше кримінальне правопорушення. Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 .

Представник потерпілого Берковича Ю.О. підтримав клопотання прокурора про продовження дії ОСОБА_1 запобіжного заходу та просили його задовольнити.

Захисник Мастюк К.П. заперечував щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки ризики не доведені та не обгрунтовані. Обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час тримається під вартою, актуальність ризиків з часом спливаютью, та потрібно визначити заставу і відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Дослідивши обвинувальнийакт, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає,що доцільно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людинивизначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри є підставою для позбавлення свободи, і прокурор має навести всі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, та обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, раніше не судимий, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_1 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від явки до суду, впливати на

свідків та потерпілих, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою відпала, не встановлено, по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Суд вважає, що зміна запобіжного заходу в виді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178,183,184,194,196,197,331,369-372КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжитидію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , з відповідним визначеним судом розміром застави у розмірі 181 600 гривень та покладеними обов`язками, на 60 днів, тобто до 06.09.2022 року включно, з утриманням в ДУ "ОСІ".

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскарженню до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Суддя Войтов Г. В.