Ухвала суду № 105122842, 30.06.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/29641/21

Провадження № 2/752/4875/22

У Х В А Л А

Іменем України

30 червня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про зверненя стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

09.12.2021 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про зверненя стягнення на предмет іпотеки.

04.01.2022 року провадження у справі відкрито суддею Голосіївського районного суду міста Києва, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання.

28.01.2022 року, до початку підготовчого засідання, до суду надійшла заява представника позивача АТ КБ «Приватбанк» про закриття провадження у справі за заявленими ним позовними вимогами до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про зверненя стягнення на предмет іпотеки.

Одночасно просив суд постановити ухвалу про повернення позивачу сплаченого судового збору при зверненні до суду з позовом.

Звертаючись до суду з заявою про закриття провадження у справі щодо стягнення заборгованості та повернення судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Учасники справи в судовому засіданні відсутні, що не є перешкодою для вирішення заяви представника позивача про закриття провадження та повернення судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи суд надходить наступних висновків.

Так, у провадженні суду, на стадії підготовчого провадження перебуває справа за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про зверненя стягнення на предмет іпотеки.

28.01.2022 року, до початку підготовчого засідання, до суду надійшла заява представника позивача АТ КБ «Приватбанк» про закриття провадження у справі за заявленими ним позовними вимогами до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про зверненя стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 р. у справі № 456/647/18 та від 13.05.2020 р. у справі № 686/20582/19-ц.

Крім того, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Такий правовий висновок сформульовано у Постанові ОП КЦС ВС від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи положення ст. 255 ЦПК України, а також те, що в даному випадку представник позивача на стадії підготовчого провадження керуючись п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України просить закрити провадження у справі за його позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про зверненя стягнення на предмет іпотеки, не повідомивши при цьому підстави звернення до суду з зазначеною заявою, відповідно суд приходить до висновку про відсутність обставин для закриття провадження у справі за зазначених позивачем підстав, при цьому суд вбачає наявність обставин для закриття провадження у справі з підстав п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Заявляючи про закриття провадження у справі представник позивача просив суд повернути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при подачі позовної заяви.

Відповідно до правил ч.1, ч.3 ст.142 ЦПК України: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову; у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Правилами статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору , порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Зі змісту пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Наразі, зважаючи на закриття провадження у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про зверненя стягнення на предмет іпотеки з підстав п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України до початку розгляду справи по суті, відповідно позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого останнім при поданні позову до суду, а саме у розмірі 38 056 грн. 99 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 255,133,141,142 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

провадження у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про зверненя стягнення на предмет іпотеки, закрити.

Зобов`язати фінансовий орган Голосіївського району м. Києва повернути платнику - акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі: 20 000 ( двадцять тисяч) грн. 00 коп. сплачений одержувачу - ГУК у м.Києві Голосіївському р-ні на р/н 22030101, згідно платіжного доручення №4 від 03 грудня 2021 року, призначення платежу *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір за позовом АТ КБ "Приватбанк" ( до ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 ) Голосіївський районний суд міста Києва.

Зобов`язати фінансовий орган Голосіївського району м. Києва повернути платнику - акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі: 18 056 ( вісімнадцят тисяч п`ятдесят шість) грн. 99 коп. сплачений одержувачу - ГУК у м.Києві Голосіївському р-ні на р/н 22030101, згідно платіжного доручення №2 від 03 грудня 2021 року, призначення платежу *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір за позовом АТ КБ "Приватбанк" ( до ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 ) Голосіївський районний суд міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, в частині закриття провадження у справі.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.Г.Плахотнюк