Ухвала суду № 105111371, 06.07.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/605/22

Провадження № 1-кп/535/118/22

УХВАЛА

06 липня 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., за участі: секретаря судового засідання Мальцевої С.М., прокурора Михайленко О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Назаренко Я.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та з використанням власних технічних засобів захисника за допомогою сервісу для проведення відеоконференцій EasyCon, кримінальне провадження, внесене 24.01.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221230000068 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Підготовче судове засідання призначено ухвалою судді від 04.07.2022 року.

У підготовчомусудовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник вважають за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновкупро можливість призначення судового розглядуз наступних підстав.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Котелевському районному суду Полтавської області. Під час підготовчого судового засідання з`ясовані питання, передбачені ч.ч.2-4 ст.315 КПК України.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 21.03.2022 року щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався ухвалами слідчих суддів. Обвинувачений ОСОБА_1 утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Строк дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, закінчується 08.07.2022 року.

06.07.2022 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного та продовженого щодо обвинуваченого на шістдесят діб, оскільки ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні та продовженні обвинуваченому вказаного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, зокрема з метою запобігання спробам останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Михайленко О.О. підтримала клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого, на шістдесят діб, з підстав у ньому зазначених.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Назаренко Я.М. у ході підготовчого судового засідання проти задоволення клопотання прокурора не заперечують.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходуувигляді триманнямпід вартоюз наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_1 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.

Тому суд,враховуючи,що обставинипо справіз часуобрання запобіжногозаходу не змінилися,а ризики,передбачені ст.177КПК України,не зменшились,аналізуючи даніпро особу обвинуваченого, який відповідно до ст.89 КК України є раніше несудимою особою, враховуючи, що вінобвинувачується ускоєнні особливо тяжкого злочину,відсутність належнихгарантій тапідтвердження соціальнихзв`язків,які бпереважали наявніризики його ухилення від суду,оскільки судове провадження по даному кримінальному провадженню не закінчено, продовження обвинуваченомузапобіжного заходуу видітримання під вартою є таким, що відповідаєхарактеру татяжкості діяння,що інкримінується обвинуваченому,відповідності особіобвинуваченого та запобіганню можливостіперешкоджати інтересамправосуддя,зокрема іухиленню від суду, вчинення тиску на представника потерпілого та свідків.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням викладених обставин є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики, а тому суд приходить до переконливого висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового розгляду, а також забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, при наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу та при продовженні строку тримання під вартою, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 03.09.2022 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 197, 199, 314-316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, у відкритому судовому засіданніо 14.15 год. 11.07.2022 року у приміщенні Котелевського районного суду Полтавської області за адресою: вул. Полтавський шлях, 235, смт Котельва Полтавської області.

Розглядкримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 03.09.2022 року.

Про місце та час розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя