Рішення № 105111370, 04.07.2022, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/928/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сокаль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Позовна заява мотивована тим, що 12.10.2019р. по вул. Зеленій, 107 в с. Поториця Сокальського району, Львівської області відбулося ДТП, у якому автомобіль «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 здійснюючи роз`їзд з велосипедистом допустив зіткнення з ним. Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, перелому основи черепа, перелому нижньої щелепи з двох сторін із зміщенням, забійної рани голови та в ділянці підборіддя, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя. За фактом ДТП порушено кримінальне провадження, що внесене 13.10.2019р. до ЄРДР за №12019140310000608 та щодо ОСОБА_2 18.03.2020р. складено обвинувальний акт, згідно якого він обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Станом на дату ДТП відповідальність водія, була застрахована у відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО №18443, що діяв на момент настання ДТП. Зазначає, що позивач є особою, якій внаслідок ДТП завдано шкоду здоров`я. Позивачу заподіяна шкода пов`язана з лікуванням, шкода пов`язана з тимчасовою втратою працездатності та моральна шкода. 13.12.2019р. представник позивача повідомив відповідача про настання страхового випадку та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування. Серед заявлених до відшкодування вимог містилися: 51396грн. страхове відшкодування, пов`язане з витратами на лікування; 5564грн. тимчасова втрата працездатності; 2848грн. моральна шкода. Проте станом на день написання позову відповідач так і не виплатив позивачу страхового відшкодування. Крім цього, 26.12.2019р. позивачем надано відповідачу заяву до якої долучено до матеріалів страхової справи медичні документи, а також підтвердження придбання медичних препаратів за власний кошт, однак відповідачем і надалі не виплачено позивачу страхового відшкодування. Просить суд стягнути із відповідача в користь позивача 51396грн. страхового відшкодування, пов`язаного з витратами на лікування, 5564грн. відшкодування за тимчасову втрату працездатності, 2848грн. відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що не визнає позовних вимог. Повідомив, що ПрАТ АСК «Скарбниця» укладено договір/поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/18443, згідно якого застраховано автомобіль Опель Віваро, д.н.з. НОМЕР_1 . 12.10.2019р. відбулося ДТП за участі вказаного автомобіля, під керуванням ОСОБА_2 та велосипедиста ОСОБА_1 .. 13.12.2019р. представник позивача звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. 10.01.2020р. відповідач своїм листом повідомив представника позивача про призупинення розгляду справи на підставі п.4 ст. 36.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім цього, зазначає, що в ході досудового розслідування яке триває за клопотанням захисника підозрюваного призначено ряд експертиз для з`ясування усіх деталей ДТП. Також в обгрунтування заперечень проти позовних вимог зазначив, що заявлені вимоги позивачем передчасно, оскільки страховик призупинив строк для виплати страхового відшкодування, оскільки ДТП, внаслідок якої позивачу заподіяна шкода, розглядається у кримінальному провадження, остаточне рішення у якому не прийнято.

Представник позивача адвокат Найда К.В. в судове засідання не прибула, надала суду заяву у якій просила розгляд справи проводити у її та позивача відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав відзив на позовну заяву.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.10.2019р. о 13.30год. по вул. Зеленій, 107 в с. Поториця Сокальського району, Львівської області відбулося ДТП, у якому автомобіль «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 здійснюючи роз`їзд з велосипедистом ОСОБА_1 допустив зіткнення з ним. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, перелому основи черепа, перелому нижньої щелепи з двох сторін із зміщенням, забійної рани голови та в ділянці підборіддя, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені 13.10.2019р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140310000608 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Також встановлено та сторонами не оспорюється той факт, що станом на дату ДТП відповідальність водія автомобіля «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у відповідача - ПрАТ АСК «Скарбниця» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО №18443.

13.12.2019р. представник позивача повідомив ПрАТ АСК «Скарбниця» про настання страхового випадку та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування.

10.01.2020р. ПрАТ АСК «Скарбниця» повідомила представника позивача про призупинення розгляду справи на підставі п.4 ст. 36.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З матеріалів справи встановлено, що у зв`язку з травмуванням у ДТП позивач ОСОБА_1 тривалий час перебував у медичних закладах на лікуванні, а також згідно копій фіскальних чеків вбачається придбання медичних препаратів.

У статі 11 ЦК України визначені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються ЗУ Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ч. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак, відповідач, як страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом №АО/18443, у разі настання страхового випадку, відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, здоров`ю, майну третьої особи, в порядку та на умовах, встановлених ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно ч. 36.1. ст. 36 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32та/або37цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Судом встановлено, що за фактом ДТП, що відбулось 12.10.2019р. та є предметом дослідження у даній справі, 13.10.2019р. внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.286 КК України.

Із копії обвинувального акту, що долучений до матеріалів справи встановлено, що досудове розслідування завершилося, однак кінцевого рішення по кримінальній справі не прийнято.

Таким чином, оскільки дорожньо-транспортна пригода, страхове відшкодування у зв`язку із якою вимагає стягнути позивач, є предметом розгляду суду, кінцеве рішення в справі не прийнято та відповідно не набрало законної сили, перебіг строку, визначеного ч. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) припинено до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) стане відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Окрім цього, суду не надано достатніх належних та допустимих доказів того, що відповідачем було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Таким чином, суду не надано достатніх належних та допустимих доказів того, що ПрАТ АСК «Скарбниця» прийнято рішення щодо даного страхового випадку, та судом встановлено, що строк для прийняття такого рішення на даний час припинено відповідно до ч. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до дати, коли стане відомо про набрання рішенням суду у кримінальній справі, в рамках якої розглядається описана ДТП, законної сили.

Відтак, судом не встановлено порушення відповідачем прав чи законних інтересів позивача, а тому відсутні підстави для примусового стягнення страхового відшкодування з відповідача в користь позивача.

Крім цього, відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», окрім умови про вину особи, обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача ще і за умов, що дії останнього були неправомірними та між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок. Встановлення даних обставин є завданням кримінального провадження.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 року надано тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд приходить до висновку, що позов є передчасним, оскільки на час розгляду справи дорожньо-транспортна пригода розглядається у кримінальному провадженні, що є підставою для припинення строку для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплати.

Враховуючи викладене вище, в задоволенні позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», місцезнаходження: м.Львів, вул. Саксаганського, 5.

Головуючий: Т. В. Струс