Постанова № 10511, 06.06.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06.06.06 Справа № 4/181

Суддя господарського суду Луганської області Батюк Г.М. , при секретарі судового засідання Лукашишиній Т.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області, м. Старобільськ Луганської області

до Закритого акціонерного товариства «Старобільській завод залізобетонних виробів», м.Старобільськ Луганської області

про стягнення 23654 грн. 23 коп.

у присутності представників сторін:

від позивача –Звягінцева С.М., дов. № 7 від 14.02.06;

від відповідача –Гиммельфарб С.О., дов.№ б/н від 25.04.06.

встановив:

Суть спору: заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 18132 грн. 58 коп. по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, пеню у сумі 1122 грн. 91 коп., фінансова санкція у розмірі 4398 грн. 74 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву , зданого до суду 27.04.06, визнав загальну суму нарахувань, та повідомив, що 20.03.06 між позивачем та відповідачем підписано графік погашення недоїмки, згідно якого, підприємство зобов»язано кожного місяця проводити погашення заборгованості. 26.04.06 відповідачем перераховано в якості погашення суми боргу 681 грн.. Відповідач просить суд розстрочити виплату недоїмки у відповідності до графіку погашення від 20.03.06.

Сторони не досягли примирення.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

В Управлінні Пенсійного фонду України в Старобільському районі .Луганської області відповідач зареєстрований, як страхувальник загальнообов»язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ст.ст.14,15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 № 1058-ІV (далі –Закон) відповідач є платником страхових внесків.

На підставі п.6 ч. 2 ст.17 та п.6 ст.20 зазначеного Закону страхувальники повинні нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду (базовим періодом є календарний місяць).

Відповідач своєчасно не сплатив страхові внески, у зв’язку з чим станом на 29.03.06 утворилась заборгованість за червень, вересень,жовтень,грудень 2005р. та січень 2005р. у вигляді недоїмки по страхових внесках у сумі 18132 грн. 58 коп., що підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов»язкове пенсійне страхування що підлягає сплаті та рішенням про застосування штрафної санкції та пені , яка нарахована за несвоєчасну сплату сум узгодженого зобов»язання пені у сумі 1122 грн. 91 коп. та штрафної санкції у розмірі 4398 грн. 74 коп.

Згідно ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”

( далі Закон України № 1058) позивач направив відповідачу вимоги про сплату борги від 13.03.06 № Ю-4.14 на суму 8720 грн. 42 коп., від 06.02.06 № Ю-4.13 на суму 2647 грн. 03 коп., від 12.12.05 № Ю-4.12 на суму 4249 грн. 01 коп., від 07.11.05 № Ю-4.11 на суму 4254 грн. 90 коп., від 09.08.05 № Ю-4.9 на суму 3782 грн. 87 коп.(а.с.15-19)

Відповідач відзив на позовну заяву позовні вимоги визнав.

Оцінивши доводи позивача у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по внесках на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування у сумі 18132 грн. 58 коп. по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, пеню у сумі 1122 грн. 91 коп., фінансова санкція у розмірі 4398 грн. 74 коп., всього 23654 грн. 23 коп.

Згідно ст.106 Закону п.3 Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська відповідачу були направлені вимоги про сплату боргу, які протягом 10 днів повинні сплачуватися боржником, або у разі незгоди повинні були бути оскаржені в установлений законом термін. Протягом цього періоду боржником вимоги не сплачені і не оскаржені.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв"язку з наповненням бюджету Пенсійного фонду коштами від погашення заборгованості, яка виникла до 01.01.06 на адресу позивача надійшла від заступника начальника Головного управління- начальника управління надходження доходів «Щодо надання інформації»від 03.03.06 № 835/03-09 , стосовно надання інформації по надходженню коштів від погашення заборгованості по страховим внескам що виникла до 01.01.06. На виконання завдання відповідачу доведено завдання по зменшенню боргу відповідно графіка погашення від 20.03.06 на протязі березня- грудня 2006р. підприємство відповідача повинне щомісяця сплачувати 681 грн. страхових внесків до Пенсійного фонду із загальної суми заборгованості яка складає 34105 грн. підприємство до кінця 2006р. має сплатити 6819 грн., що становить 20% від загальної суми заборгованості.

У доведеному завданні вказано,що погашення заборгованості згідно графіка проводиться без урахування сплати новоствореного боргу за звітний період. У разі, коли підприємство сплачує заборгованість за графіком, але не сплачує поточні платежі, вважається, що він не виконує зобов»зань згідно графіка.

Відповідачем протягом 2006 року сплачено всього 1362 грн.. тобто по 681 грн. за березень та квітень 2006р. відповідно доведеного графіка, але не сплачено поточних платежів за січень 2006р. у сумі 3198 грн. 77 коп., лютий 2006р.- 2854 грн. 18 коп., березень 2006р.- 2517 грн. ,у розмірі 8569 грн. 95 коп. тому платежі зараховано у рахунок погашення поточних платежів.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов»язаний перерахувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

Згідно п. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»( далі- Закон) передбачає, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки відповідних виконавчих органів Пенсійного фонду України.

Пунктом 6 ст. 20 Закону передбачено, що страхувальники зобов»язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальника, зазначених у п.п.1-4 ст.14 Закону є календарний місяць.

Як свідчать матеріали справи, в порушення п.6 ч.2 ст. 17 Закону відповідач не сплачує в установлений законом термін страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі ( позивачу у спаріві).

Згідно ст.106 Закону п.3 Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська відповідачу були направлені вимоги про сплату боргу, які протягом 10 днів повинні сплачуватися боржником, або у разі незгоди повинні були бути оскаржені в установлений законом термін. Протягом цього періоду боржником вимоги не сплачені і не оскаржені.

Відповідачем станом на 01.06.06 не сплачено поточних платежів за 2006 рік , тому не виконано умови погашення доведеного графіка.

Заборгованість відповідача перед позивачем за червень, вересень, жовтень, грудень 2005р. по січень 2006р. у сумі 18132 грн. 58 коп., яку він не сплатив у встановлений законом термін і не погасив до цього часу, тобто визнав факт боргу та не оспорив його суму, вказану позивачем.

Заборгованість відповідача перед позивачем за червень, вересень, жовтень, грудень 2005р. по січень 2006р. у сумі 18132 грн. 58 коп. нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню з відповідача.

Сума пені 1122 грн. 91 коп. нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню з відповідача.

Штрафна санкція у розмірі 4398 грн. 74 коп. нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню з відповідача.

Заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування за червень, вересень, жовтень, грудень 2005р. по січень 2006р., пеню у сумі 1122 грн. 91 коп., фінансова санкція у розмірі 4398 грн. 74 коп., всього 23654 грн. 23 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорений та підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене позовні вимоги слід визнати обґрунтованими повністю, та такими, що підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорені.

Клопотання відповідача щодо розстрочки виплати недоїмки у відповідності до графіку погашення від 20.03.06р. судом відхиляється за необгрунтованістю.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, не врегульовано чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представника позивача про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 87, 94, 98, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Старобільський завод залізобетонних виробів», м.Старобільськ Луганської області, вул.. Південна,1, р/р 26006710580 СФ АБ «Укркомунбанк», МФО 304740, код ЄДРПОУ 03575422:

- на користь Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі м.Старобільськ Луганської області, пл. Гоголя,5, р\р 25609313755 в ЛОД ВАТ «Державний ощадбанк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792643, борг у сумі 18132 грн. 58 коп., пеню у сумі 1122 грн. 91 коп., штрафна санкція у розмірі 4398 грн. 74 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 13.06.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Г.М.Батюк.