Постанова № 105102129, 05.07.2022, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 3/470/98/22

Справа № 470/158/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2022 року смт. Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Лященко В.Л., при секретарі Кореновському М.А., розглянувши справупро адміністративнеправопорушення,яка надійшлавід СПД№1ВП №2Баштанського РВПГУНП вМиколаївській областіпро притягненнядо адміністративноївідповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працює,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

01 червня 2022 року о20години 25хвилин, ОСОБА_1 знаходячись заадресою: АДРЕСА_3 ,перебуваючи встані алкогольногосп`яніння,вчинив домашнєнасильство стосовносвоєї співмешканки ОСОБА_2 ,в ходічого ображавїї нецензурноюлайкою,систематично виганявз домута погрожувавфізичною розправою,однак фізичнусилу незастосував, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся своєчасно належним чином про час та місце розгляду справи. Крім того, на офіційному сайті Березнегуватського районного суду Миколаївської області (https://court.gov.ua/sud1404/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому він клопотання про відкладення судових засідань не подано, причини неявки не повідомлені.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.268 КупАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з`явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Відтак, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України.

Вина ОСОБА_1 у скоєні вказаного адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 449885 від 01.06.2022 року, яким встановлено обставини вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно співмешканки ОСОБА_2 ;

- заявою ОСОБА_2 до СПД№1ВП №2Баштанського РВПГУНП вМиколаївській областівід 01.06.2022року,з якоїслідує,що їїспівмешканець ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство стосовно неї, а саме: ображає нецензурною лайкою, під час сварки виганяє з дому та погрожує фізичною розправою, у зв`язку з чим вона була змушена звернутися до працівників поліції для притягнення його до адміністративної відповідальності;

- рапортом помічника чергового Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 01.06.2022року,згідно якогопотерпіла звернуласяна лінію102з приводувчинення ОСОБА_1 домашнього насильства та тим, що останній її виганяє з будинку;

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.5 ч.2 ст.3 цього ж Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Частиною 1 ст.173-2 КУПАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, тобто вчинив домашнє насильство стосовно потерпілої ОСОБА_2 , а саме умисне вчинення дії психологічного характеру, що виразилось в погрозах, образах, систематичному позбавленні житла, внаслідок чого могла була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП), необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності з цією статтею, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 170 (сто сімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість грн. 20 коп.) на розрахунковий рахунок UA698999980313161206000014424; отримувач Миколаїв.ГУК/тг, смт.Березнег/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030; банк отримувача Казначейство України; кодкласифікації доходів бюджету22030101.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В. Л. Лященко