Рішення № 105101834, 05.07.2022, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2983/21

Провадження №2/930/203/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2022 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Царапори О.П.

за участю секретаря судового засідання Дуба В.Г.

представника позивача адвока Примакової В.В.

представник відповідача адвоката Бурятинського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до правонаступника ТОВ «Криковецьке» с.Криківці ТОВ «СХК Вінницька промислова група» про розірвання договору оренди землі та витребування земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся всуд ізпозовною заявоюдо правонаступникаТОВ «Криковецьке»с.КриківціТОВ «СХКВінницька промисловагрупа» пророзірвання договоруоренди земліта витребуванняземельних ділянок, мотивуючиїї тим,щойому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 489081 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,0100 га. розташована на території Байраківської сільської ради Немирівського району Вінницької області призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виданого на підставі розпорядження Немирівської районної державної адміністрації від 27.08.2007 року № 505.

12.06.2008 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «TOB Криковецьке» був укладений договір оренди № 61 земельної ділянки площею 2,0100 га., кадастровий номер 0523080200:01:001:0090, що розташована на території Байраківської сільської ради, строком на 15 років, який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 06.09.2010 року, тобто, державну реєстрацію договору оренди землі № 233 від 13.09.2010 року, проведено більш ніж через два роки з часу укладення договору.

Однак, відповідач TOB «Криковецьке» приступив до використання земельної ділянки до її державної реєстрації, тобто договір оренди земельної ділянки в установленому законом порядку зареєстрований не був, але земельна ділянка понад два роки оброблялись відповідачем, чим порушенні його права як орендодавця, так як договір діє з моменту укладення.

Пунктом 8 укладених договору встановлено, що цей правочин укладено строком на 15 років.

Відповідно до пункту 31 договорів орендар зобов`язаний:

приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені цим договором;

виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження в обсязі, передбаченому законом та цим договором;

дотримуватись режиму природоохоронного використання земель;

Відповідно до пункту 37 договору оренди дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідація юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 43 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути належну йому земельну ділянку з тих підстав, що договір оренди землі від 12.06.2008 року, укладений з порушенням вимог Закону України «Про оренду землі», ЗК України, ЦК України, в ньому не зазначені всі істотні умови договору, відповідачем умови договору не виконуються, в зв`язку з чим договір підлягає розірванню, а земельна ділянка повинна бути повернута законному власнику.

Істотними умовами договору оренди землі № 61 від 12.06.2008 року, які в ньому не зазначені, є відсутність кадастрового номеру земельної ділянки, відсутність зазначення проценту індексації, який повинен враховуватися при розрахунку орендної плати та не проведення індексаційних нарахувань.

Крім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.08.2021 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,0133 га., що розташована на території Байраківської сільської ради Вінницького (Немирівського) району Вінницької області, належала його матері ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯГ № 489079, виданого 02.08.2008 року Немирівською районною державною адміністрацією та Немирівським районним відділом земельних ресурсів, на підставі розпорядження Немирівської районної державної адміністрації від 27.08.2007 року за № 505 і наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 0523080200:01:001:0088.

В 2021 році після отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з`ясувалося, що 12.06.2008 року між ОСОБА_2 та TOB «Криковецьке» укладений договір оренди № 62 земельної ділянки площею 2,0133 га., кадастровий номер 0523080200:01:001:0088, що розташована на території Байраківської сільської ради Вінницького (Немирівського) району Вінницької області, строком на 15 років, який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 13.09.2010 року.

Також, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.08.2021 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,0099 га., що розташована на території Байраківської сільської ради Вінницького (Немирівського) району Вінницької області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯГ № 489080, виданого 26.08.2008 року на ім`я бабусі позивача, ОСОБА_3 Немирівською районною державною адміністрацією та Немирівським районним відділом земельних ресурсів, на підставі розпорядження Немирівської районної державної адміністрації від 27.08.2007 року і наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 0523080200:01:001:0089.

В 2021 році після отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з`ясувалося, що 12.06.2008 року між ОСОБА_3 та TOB «Криковецьке» був укладений договір оренди № 63 земельної ділянки площею 2,0099 га., кадастровий номер 0523080200:01:001:0089, що розташована на території Байраківської сільської ради Вінницького (Немирівського) району Вінницької області, строком на 15 років, який не був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК».

Істотними умовами договорів оренди землі № 62, № 63 від 12.06.2008 року, які в ньому не зазначені, є відсутність кадастрового номеру земельної ділянки, відсутність зазначення проценту індексації, який повинен враховуватися при розрахунку орендної плати та не проведення індексаційних нарахувань.

Підпис в даних договорах № 62, № 63 та актах приймання передачі виконаний не власниками землі, дані договори вони з відповідачем не укладали і не підписували.

Тобто договори оренди землі є такими, що неукладені. Верховний Суд України також зробив висновок, що строк дії спірного договору оренди земельної ділянки починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані його умови, стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін (постанови Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16) та від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц (провадження № 6-872цс17).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року у справі № 917/108/18 указано, що набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані його умови, стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Виклад позиції відповідача.

Представник відповідача правонаступник ТОВ «Криковецьке» с.Криківці ТОВ «СХК Вінницька промислова група» подав відзив на позовну заяву, однак пропустив строк для подачі відзиву.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

21.01.2022 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 надійшла заява щодо проведення підготовчого засідання без її участі.

16.02.2022 року від представника відповідача адвоката Бурятинського В.О. надійшло клопотання про озна йомлення з матеріалами справи.

Інших клопотань від сторін не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 23.12.2021 року прийнято до розгляду вище вказану позовну заяву та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою від 31.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 08.06.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовільнити позовну заяву ОСОБА_1 в повному обсязі. В задоволенні клопотання про застосуванні строків позовної давності в частині розірвання договору оренди землі просила відмовити, у зв`язку з тим, що позивачеві стало відомо про дату реєстрації договору з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна в вересні 2021 року.

Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволені позову, крім того заявив клопотання про застосування строків позовної давності до вимоги в частині розірвання договору оренди, мотивуючи це тим, що позивач міг би дізнатися про те, що договір оренди землі зареєстровано по сплину двох років після його підписання.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ№489081 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2,0100 га, яка розташована на території Байраківської сільської ради Немирівського району Вінницької області (а.с.12, 19).

Як вбачається з договору №63 від 12.06.2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Криковецьке» було укладено договір оренди землі, загальною площею 2,0099 га, яка розташована на території Байраківської сільської ради строком на 15 років (а.с.13-14). З даного договору вбачається, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК». Однак даний договір не був зареєстрований належним чином.

Крім того даний договір не містить кадастрового номер земельної ділянки.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії №489080 вбачається, що ОСОБА_3 була власницею земельної ділянки площею 2,0099 га, яка розташована на території Байраківської сільської ради Немирівського району Вінницької області (а.с.17)

12.06.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Криковецьке» було укладено договір оренди землі №61 строком на 15 років на земельну ділянку площею 2,0100 га, яка розташована на території Байраківської сільської ради, який був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 06.09.2010 року (а.с.20-21).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії №489079 вбачається, що ОСОБА_2 була власницею земельної ділянки площею 2,0133 га, яка розташована на території Байраківської сільської ради Немирівського району Вінницької області (а.с.26).

12.06.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Криковецьке» було укладено договір оренди землі №62 строком на 15 років на земельну ділянку площею 2,0133 га, яка розташована на території Байраківської сільської ради, який був зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 13.09.2010 року (а.с.23-24).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 31.08.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав у спадок після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0133 га, яка розташована на території Байраківської сільської ради Немирівського (Вінницького) району Вінницької області (а.с.25).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 31.08.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав у спадок після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0099 га, яка розташована на території Байраківської сільської ради Немирівського (Вінницького) району Вінницької області (а.с.28).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

У пункті «ї» частини першої статті 211 ЗК України передбачено, що порушенням земельного законодавства є, зокрема, ухилення від державної реєстрації земельних ділянок.

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно пункту 7.34 постанови Великої Палати Верховного суду № 145/2047/16-ц від 16 червня 2020 року Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним.

Згідно висновків постанови Великої палати Верховного суду № 322/1178/17 від 15 січня 2020 року, орендодавець є більш вразливою стороною у договорі, ніж орендар, та не має правового захисту своїх прав власності у разі неналежного виконання орендарем свого обов`язку з державної реєстрації договору оренди та, як наслідок, протиправного збільшення строку оренди.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено на орендаря.

Суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із частиною другою статті 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з таким позовом у разі, якщо є об`єктивні обставини, що вказують на наявність значної міри позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки, зокрема: чи мав орендодавець можливість контролювати дії орендаря з державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, оскільки передача земельної ділянки відбулася у день підписання договору оренди, а державна реєстрація лише через більш ніж два роки, та чи мав орендодавець підстави розраховувати, що строк дії договору оренди закінчиться саме у строк передбачений договором.

Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті). Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права. Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти. Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини. Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину.

Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності з ч. 2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту "г" частини 1 статті 81 ЗК України позивач набув право власності на земельну ділянку на підставі прийняття спадщини.

У пункті "б" частини 1статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені законодавцем у ст. 651 ЦК України.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Ч.4 ст.32 ЗУ «Про оренду землі» передбачено перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору,якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Верховний Суд України в листі від 01 квітня 2014 року, яким проведено аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України в розділі «Припинення дії, яка порушує право» вказав , що покладення обов`язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб`єктивного права. Зокрема, застосовується у справах за позовами про усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном (ст. 391 ЦК). Уявлення про самовільне зайняття земельної ділянки як про припинення права володіння, проти якого слід захищатися за допомогою віндикації, яке є помилковим, оскільки «фактично» позбавити володіння земельною ділянкою як специфічним нерухомим майном неможливо - права володіння можна позбавити лише «юридично», шляхом відібрання титулу в цілому. У випадках же будь-якого самовільного зайняття йдеться про створення перешкод у використанні земельної ділянки, і проти цього порушення належним способом захисту є негаторний позов. Відтак, вірним є формулювання позовних вимог як вимог про "звільнення земельної ділянки", "усунення порушень меж земельної ділянки" і, нарешті, найбільш коректне - про "усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою".

Разом з тим, представник відповідачів звернувся до суду із заявою про застосування строків позовної давності до позовних вимог.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України), а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 цієї статті).

Відповідно дост.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно дост. 79 ЦПК УкраїниДостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно дост. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно дост.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду

Позивач є власником земельних ділянок, а відповідач, у фактичному користуванні якого без встановлених законом підстав знаходяться вказані земельні ділянки, своїми діями не пов`язаними з позбавленням володіння, порушує його права, як власника земельних ділянок та створює перешкоди у користуванні майном. Враховуючи викладене слід зобов`язати відповідача усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку відповідача, TOB «Криковецьке» шляхом повернення власнику, земельних ділянок.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності в частині вимог розірвання договору оренди землі суд дійшов висновку, що дане клопотання необґрунтоване, не доведене та не підтверджується належними доказами, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити та задовільнити позовні вимоги щодо розірвання договору оренди та витребування земельних ділянок в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючисьст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення витрат понесених на надання правової допомоги суд дійшов наступного.

Згідно з п. 1) ч. 2 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать: витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України «За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, встановлюються на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Враховуючи те, що представник позивача не надала суду відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, тому в даній частині позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючисьст..11, 202, 205, 207, 215, 229-233, 253, 257,261, 391, 626, 627, 651ЦК України, 90, 152, 211 ЗК України, 13, 32, 34 ЗУ «Про оренду землі» 258, 259, 263, 264, 265, 315, 355ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про застосування строків позовної давності в частині розірвання договору оренди землі.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до правонаступника ТОВ «Криковецьке» с.Криківці ТОВ «СХК Вінницька промислова група» (вул.Соборна, 226-а м.Немирів Вінницької області, код ЄДРПОУ 33623350 ) про розірвання договору оренди землі та витребування земельних ділянок задовільнити.

Розірвати договір оренди № 61 від 12.06.2008 року земельної ділянки, кадастровий №0523080200:01:001:0090, площею 2,0100 га. розташованої на території Байраківської сільської ради, Вінницького (Немирівського) району Вінницької області, укладений між TOB «Криковецьке» та ОСОБА_1 , яка належить позивачеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №489081.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 збоку відповідача,TOB«Криковецьке»,шляхом поверненнявласнику, ОСОБА_1 земельноїділянки площею2,0133га.,кадастровий номерземельної ділянки0523080200:01:001:0088,в межах згідно з планом, розташованої на території Байраківськоїсільської ради, Вінницького (Немирівського) району Вінницької області.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку відповідача, TOB «Криковецьке» шляхом повернення власнику, ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0099 га., кадастровий номер земельної ділянки 0523080200:01:001:0089, в межах згідно з планом, розташованої на території Байраківської сільської ради Вінницького (Немирівського) району Вінницької області.

Стягнути з правонаступника ТОВ «Криковецьке» с.Криківці ТОВ «СХК Вінницька промислова група» на користь ОСОБА_1 оплачений судовий збір у розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Повний текст рішення виготовлено 06.07.2022.

Головуючий: О.П.Царапора