Рішення № 105100592, 05.07.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/422/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС-ПРО" до Приватного підприємства "АЛЛІН-ТРЕЙД" про стягнення збитків без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС-ПРО" з позовом до Приватного підприємства "АЛЛІН-ТРЕЙД" та просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 35 298,87 грн, заподіяні позивачу у зв`язку з не здійсненням відповідачем реєстрації податкової накладної за договором поставки № 16/12-19 від 16.12.2019.

Ухвалою суду від 03.02.2022 подану позовну заяву було залишено без руху, відповідно до ст. 174 ГПК України надано позивачу час на усунення недоліків.

09.02.2022 до Господарського суду Харківської області надійшла заява (вх. №3162) представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 10.02.2022 було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 26 березня 2022 року. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб. Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 р. № 341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

За таких обставин, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.12.2019 між Приватним підприємством «АЛЛІН-ТРЕЙД» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС-ПРО» (Покупець) укладено договір поставки №16/12-19 відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Товар асортимент, кількість та вартість якого визначатиметься відповідно до видаткових накладних, рахунків або специфікацій (додатків) до даного договору, які складають невід`ємну частину даного договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору. Відповідно до п. 2.1. Договору, Поставка Товару здійснюється окремими партіями. Обсяг Товару за кожною партією визначається у відповідних замовленнях, видаткових накладних, рахунках-фактурах або у Специфікації (додатку) до даного Договору.

Постачальник зобов`язується поставити Товар та передати його у власність Покупцю у строк, зазначений у замовленні на цей товар. Датою поставки вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної (п 2.5. Договору). Перехід до Покупця права власності та ризиків на Товар відбувається в момент передачі Постачальником Товару Покупцю та підписання відповідних видаткових накладних (п. 2.6 Договору).

На виконання умов Договору ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» поставило ТОВ «ІМЕКС-ПРО» товар, що підтверджується видатковою накладною №129 від 30.12.2021 та товарно-транспортною накладною №129 від 30.12.2021.

Відповідно до п 6.1. Договору, ціна Товару за одиницю та загальна вартість Товару погоджується Сторонами в замовленнях та вказується безпосередньо в товаросупровідних документах (видаткових накладних, рахунках) або специфікаціях (додатках) до цього Договору. Сторони домовились, що вказана в замовленнях, товаророзпорядчих документах (видаткових накладних) та рахунках-фактурах ціна Товару розуміється Сторонами як остаточна (п.6.2 Договору). Оплата вартості Товару, що постачається на умовах цього Договору, здійснюється Покупцем в національній валюті України (гривнях), протягом 21 (двадцяти одного) банківського дня з дати отримання Покупцем поставленої Постачальником партії Товару за відповідними видатковими накладними, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, вказаний у розділі 12 «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» даного Договору (п. 6.3. Договору). Зобов`язання Покупця по оплаті вважаються виконаними з дати списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п.6.5).

Загальна вартість поставленого товару за даним договором складає 211 793,22 грн. (двісті одинадцять тисяч сімсот дев`яносто три грн 22 коп.) з урахуванням ПДВ 20%.

Після здійснення поставки товару на адресу позивача, ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» були виписані та подані на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на суму поставлених товарів, а саме: № 16 від 30.12.2021 р. ТОВ «ІМЕКС-ПРО» звернулось до ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» з метою встановлення обставин реєстрації податкових накладних за Договором поставки. На звернення ТОВ «ІМЕКС-ПРО» відповідачем надано відповідь в якій вказано, що реєстрацію податкових накладних зупинено податковим органом.

До відповіді ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» були надані податкові накладні, квитанції про зупинення їх реєстрації та зазначено, що відповідачем вживаються заходи щодо належної реєстрації податкової накладної та виконання умов договору в цій частині, проте жодних доказів про таке відповідач не надав. Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної вбачається, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку (Приватне підприємство «АЛЛІН-ТРЕЙД»), яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 2.11 Договору поставки Постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, скріплені електронним цифровим підписом, в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням граничних строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно з п.7.5 Договору поставки, за не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), в строки передбачені пунктом 2.11 цього Договору, незалежно від підстав, що викликали настання таких обставин. Постачальник відшкодовує на користь Покупця суму збитків у розмірі ПДВ, зазначеного в ненаданій/ незареєстрованій податковій накладній. За неподання розрахунку коригування до податкової накладної в електронній формі (у випадку необхідності їх оформлення), або його не реєстрацію в ЄРПН, в строки передбачені пунктом 2.11 цього Договору, Покупець має право вимагати від Постачальника відшкодування збитків у розмірі ПДВ, зазначеного в не наданому/не зареєстрованому розрахунку коригування. Збитки у розмірі ПДВ Постачальник має сплатити протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання відповідної вимоги.

У зв`язку із несвоєчасною реєстрацію податкових накладних та втратою правової можливості позивачем отримати податковий кредит, позивач направив відповідачу вимогу від 20.01.2022 №2, у якій на підставі п. п. 2.11, 7.5 Договору поставки, вимагав протягом 10 днів з дня отримання вимоги сплатити збитки у розмірі суми ПДВ, загальна сума якого становить 35298,87 грн. На вказану вимогу відповідач надав відповідь від 24.01.2022, у якій повідомив, що він у встановлений законом строк склав та подав на реєстрацію податкову накладну № 16 від 30.12.2021р., проте її реєстрація була зупинена; вказував, що його вина у понесених ТОВ «ІМЕКС-ПРО» збитках, у розмірі недоотриманого податкового кредиту, відсутня.

Оскільки, відповідач не виплатив спричинену шкоду за умовами договору, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Відповідач у відзиві на позов керуючись правом, передбаченим п. 3 ч. 1 от. 42 ГПК України, та з урахуванням п. 3, 4 ч. 3 ст. 165 ГГІК України, визнав позовні вимоги, обставини та правову оцінку обставин, наданих Позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

За змістом статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було встановлено судом, та що визнається сторонами, на виконання умов Договору ПП «АЛЛІН-ТРЕЙД» поставило ТОВ «ІМЕКС-ПРО» товар, що підтверджується видатковою накладною №129 від 30.12.2021 та товарно-транспортною накладною №129 від 30.12.2021. Загальна вартість поставленого товару за даним договором складає 211 793,22 грн. (двісті одинадцять тисяч сімсот дев`яносто три грн 22 коп.) з урахуванням ПДВ 20%.

Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України визначено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит, а також умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Так, згідно з пунктами 198.1, 198.2 вказаної статті, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як зазначено в пункті 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У зв`язку з тим, що реєстрація поданих відповідачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена, позивач звертався до відповідача з відповідним листом та в подальшому - із вимогою щодо сплати збитків в розмірі ПДВ, який позивачем не включено до податкового кредиту, внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором (п. 2.11, п. 7.5 Договору).

Внаслідок нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних за оплачений позивачем товар, позивач був позбавлений можливості включити відповідну суму ПДВ до податкового кредиту та скористався правом на зменшення податкового зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ЦК України).

При цьому, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Відповідно до положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказувані наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість, відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов`язань.

При цьому, суд бере до уваги, що у даному випадку бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову становить прямий причинно-наслідковий зв`язок із неможливістю включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Тобто наявні усі елементи складу господарського правопорушення, що свідчить про обґрунтованість вимог позову.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Таким чином, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстр, податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку Реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Водночас, судом встановлено, що позивач не звертався зі скаргою до податкового органу на дії відповідача, який не виконав передбаченого пунктом 2.11 Договору поставки обов`язку, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки подання такої скарги не надасть позивачу, як покупцю, права на включення суми податку з господарських операцій до складу податкового кредиту, а сама можливість подання скарги на дії відповідача є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає з податкового законодавства, яке відносить до податкового кредиту суми податку не лише сплачені, а і нараховані у разі здійснення операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 927/720/18.

При цьому, надання пояснень відповідачем до контролюючого органу, не звільняє останнього від обов`язків виконати умови Договору поставки та відшкодувати завдані збитки.

З огляду на викладене, враховуючи, що позовні вимоги визнано відповідачем у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Про" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "АЛЛІН-ТРЕЙД" (Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПЛЕХАНІВСЬКА, будинок 126/1, ідентифікаційний код особи 42415294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС-ПРО" (Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, вул.Плеханівська, будинок 126/1, ідентифікаційний код особи 41394457) збитки в розмірі 35298,87 грн та 2481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяЛ.С. Лаврова