Рішення № 105100378, 28.06.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2022 справа № 914/744/22

Суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Кравчук І.В., розглядаючи матеріали

позовної заяви: Закарпатської державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України, с. Велика Бакта, Закарпатська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів

про: стягнення коштів в розмірі 88 707,78 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Закарпатська державна сільськогосподарська станція Національної академії аграрних наук України звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення коштів в розмірі 88 707,78 грн.

Ухвалою від 22.04.2022р. було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

Станом на 10.06.2022р. від відповідача відзиву не поступало. Заяв та клопотань від сторін не поступало.

Ухвалою від 10.06.2022р. розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження було призначено на 28.06.2022р.

В судове засідання 28.06.2022р. сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили. Від представника позивача поступила заява про розгляд справи без його участі на підставі наявних матеріалів.

Як встановлено судом, провадження у даній справі триває з 20.04.2022р. За цей час від відповідача жодних заяв чи клопотань не поступало.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений чудом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо повідомлення відповідача про розглядуваний спір, суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу на його юридичну адресу: м. Львів, вул. Єфремова, 84/1Б. Ухвала від 10.06.2022р., у зв`язку з браком коштів в Господарського суду Львівської області на фінансування відправки поштової кореспонденції, була надіслана на електронну адресу директора ТОВ «Кондор Логістик» - Скрипці Надії Борисівні: nadya.skrypka@ukr.net.

Таким чином, суд констатує про вчинення ним всіх можливих дій щодо належного повідомлення сторін про даний спір, а тому, беручи до уваги відсутність відзиву відповідача, суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи по суті на підставі наявних в ній матеріалів.

В ході розгляду справи по суті судом було встановлено наступне:

Протягом 2019-2021р. між Закарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН України (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (відповідачем) було укладено ряд договорів про закупівлю палива за державні кошти, а саме:

1. 28.01.2019р. укладено договір №1 про закупівлю (нафта і дистиляти) дизельне пальне та бензин марки А-92 на загальну суму 410 390,00 грн.

2. 03.02.2020р. укладено договір №15 про закупівлю 4 000 л дизельного пального та 1500 л бензину марки А-92 на загальну суму 144 545,00 грн.

3. 23.03.2020р. укладено договір №107 на закупівлю 1000 л. дизельного пального на суму 25 990,00 грн.

4. 01.02.2021р. укладено договір на закупівлю 10 000 л дизельного пального та 4500 л бензину марки А-92 на загальну суму 294 930,00 грн.

Як встановлено судом, по всіх чотирьох договорах позивач розрахувався з відповідачем, про що свідчать долучені до матеріалів справи платіжні доручення.

Позивач стверджує, що частину купленого товару (пального) шляхом використання паливних карток, йому не вдалося отоварити з вини відповідача, оскільки такий не активував дані картки і не виправив даних недоліків.

Зокрема, як зазначає позивач, згідно договору від 28.01.2019р. не було отримано 60 л бензину вартістю 1 756,80 грн.; згідно договору від 03.02.2020р. не отримано палива на загальну суму 41 641,13 грн.; згідно договору від 23.03.2020р. не отримано товару на суму 14 554,40 грн.; згідно договору від 01.02.2021р. - на суму 13 221,00 грн.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідачем не було передано йому оплаченого товару загальною вартістю 71 173,33 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензіями від 09.03.2021р. №24 та 02.09.2021р. №92 щодо необхідності виконання договорів та усунення недоліків.

Листами від 04.03.2021р. та 15.09.2021р. відповідач гарантував виконання своїх обов`язків, однак мотивував затримку у відпуску товару обмежувальними карантинними заходами та кон`юнктурою ринку нафтопродуктів, що спричинило підвищення цін. Водночас, у листах відповідач запевняв позивача про вжиття ним заходів щодо виправлення ситуації.

За твердженням позивача, незважаючи на обіцянки відповідача, ним так і не було здійснено заходи щодо можливості отримання позивачем палива (дизельне пальне та бензин) на загальну суму 71 173,33 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення вартості неотриманого товару, а також 4 056,67 грн. штрафу, 4 142,91 грн. пені та 9 334,87 грн. інфляційних втрат - за порушення строків виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Відповідач відзиву та заперечень проти позовних вимог не подавав.

При прийнятті рішення, суд виходить з наступного.

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та закону.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами було укладено чотири договори на закупівлю товару (дизельне пальне, бензин).

Відповідно до умов вказаних договорів, позивач повністю здійснив розрахунки з відповідачем, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Також судом було встановлено, що відповідач, на виконання договорів передав позивачу товар у вигляді скерч-карток, за допомогою яких останній мав їх отоварити на визначених договором АЗС.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, затвердженій наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України №281/171/578/155 від 20.05.2008р., талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Судом встановлено, що частину оплаченого позивачем товару згідно кожного із чотирьох укладених договорів позивачем отримати не вдалося через недійсність (блокування) переданих відповідачем паливних карток.

Вказаний вище факт затримки відпуску нафтопродуктів було підтверджено і самим відповідачем у листах-відповідях на претензії позивача, а саме від 04.03.2021р. та від 15.09.2021р.

Загальна сума неотриманого позивачем товару, відповідно до згаданих вище договорів, склала 71 173,33 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, покупцю належить право вимагати повернення суми попередньої оплати за неотриманий товар. Більше того, у п. 6.4. договорів про закупівлю вказано, що у випадку передачі продавцем товару у кількості, що є меншою ніж встановлено умовами цього договору, Покупець має право вимагати передачі товару, якого не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати (а якщо товар оплачений - вимагати повернення сплачених за нього коштів).

Станом на час розгляду даної справи суду не було надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині розглядуваного спору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 71 173,33 грн.

Крім того, за порушення строків виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача 4 056,67 грн. штрафу, 4 142,91 грн. пені та 9 334,87 грн. інфляційних втрат.

Розглядаючи позовні вимоги в цій частині, суд виходить з наступного:

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.3. Договору №1 від 28.01.2019 року, Договору №15 від 03.02.2020 року та Договору №107 від 23.03.2020 року за порушення строків виконання зобов`язання продавець зобов`язаний за вимогою покупця виплатити останньому пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Між тим, враховуючи приписи Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», нарахування пені позивач здійснює, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

При цьому, згідно п. 4.1.2. договору продавець зобов`язався забезпечити поставку нафтопродуктів на протязі 12 календарних місяців з моменту їх придбання. Отже, моментом прострочення є наступний день після закінчення 12 місяців з моменту отримання за актом приймання-передачі скретч-карток, які позивач невзмозі отоварити на АЗС + 6 міс.

За результатами перерахунку, судом встановлено наступні періоди прострочення зобов`язання зі сторони відповідача:

1. Щодо розрахунку пені та штрафу 7%.

- Згідно договору №1 від 28.01.2019р. - сума прострочення 1 756,80 грн. - з 03.12.2020р. по 02.06.2021р.;

- Згідно договору №15 від 03.02.2020р. - сума прострочення 41 641,13 грн. - з 04.02.2021р. по 03.08.2021р.;

- Згідно договору №107 від 23.03.2020р. - сума прострочення 14 554,40 грн. - з 24.03.2021р. по 23.09.2021р.;

Отже, загальний розмір пені згідно вищенаведених періодів становить 4 142,91 грн., а штрафу - 4 056,67 грн.

2. Щодо розрахунку інфляційних втрат.

- Згідно договору №1 від 28.01.2019р. - сума прострочення 1 756,80 грн. - з 03.12.2020р. по 01.04.2022р.;

- Згідно договору №15 від 03.02.2020р. - сума прострочення 41 641,13 грн. - з 04.02.2021р. по 01.04.2022р.;

- Згідно договору №107 від 23.03.2020р. - сума прострочення 14 554,40 грн. - з 24.03.2021р. по 01.04.2022р.;

Отже, загальний розмір інфляційних втрат становить 9 334,87 грн.

Перевіривши розрахунок таких нарахувань, судом було встановлено, що позивач здійснив їх вірно, а тому в цій частині позов також підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи все вищенаведене, за наслідками розгляду спору суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю у розмірі 71 173,33 грн. основного боргу, а також 4 056,67 грн. штрафу, 4 142,91 грн. пені та 9 334,87 грн. інфляційних втрат.

Судовий збір в розмірі 2 481,00 грн., відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (79044, м. Львів, вул. Єфремова, 84/1Б, код ЄДРПОУ 39046990) на користь Закарпатської державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України (90252, Закарпатська область, Берегівський район, с. Велика Бакта, пр. Свободи, 17, код ЄДРПОУ 00729391) 71 173,33 грн. основного боргу, 4 142,91 грн. пені, 4 056,67 грн. штрафу, 9 334,87 грн. інфляційних втрат та 2 481,00 грн. витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.07.2022р.

Суддя Юркевич М.В.