Ухвала суду № 105100269, 06.07.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" липня 2022 р. м. Київ Справа № 911/121/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали заяви Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову (вх.№ 52/22 від 04.07.2022) у справі № 911/121/22

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області

08131, Київська обл., Борщагівський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 67, код ЄДРПОУ 02909996

в інтересах держави в особі:

Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 29, код ЄДРПОУ 04054628

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс"

03057, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 60, літ А, код ЄДРПОУ 44039770

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Громадська організація "Вишневий світанок"

08133, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Освіти, будинок 5, код ЄДРПОУ 41020149;

2) ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , РНКОКПП НОМЕР_1 ;

3) ОСОБА_2

АДРЕСА_2 , РНКОКПП НОМЕР_2 ;

4) ОСОБА_3

АДРЕСА_3 , РНКОКПП НОМЕР_3 ;

5) ОСОБА_4

АДРЕСА_4 , РНКОКПП НОМЕР_4 ;

6) ОСОБА_5

АДРЕСА_5 , РНКОКПП НОМЕР_5 ;

7) ОСОБА_6

АДРЕСА_6 , РНКОКПП НОМЕР_6 ;

8) ОСОБА_7

АДРЕСА_7 , РНКОКПП НОМЕР_7 ;

9) ОСОБА_8

АДРЕСА_8 , РНКОКПП НОМЕР_8 ;

10) ОСОБА_9

АДРЕСА_9 , РНКОКПП НОМЕР_9 .

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Конвалія-2012",

08133, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, буд. 20, код ЄДРПОУ 38379863;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Черемшина-2012",

08133, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Червоноармійська (Освіти), буд. 5, код ЄДРПОУ 38379858.

про витребування майна

встановив:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлинка Плюс" про витребування майна.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2022 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 25.02.2022, витребувано документи та письмові пояснення по справі.

До Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №3677/22 від 21.02.2022) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

До Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2 (вх. №3678/22 від 21.02.2022) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.04.2022 підготовче засідання призначено на 18.05.2022.

Через систему електронний суд до канцелярії Господарського суду Київської області від ОСОБА_8 надійшла заява (вх. №1740 від 13.05.2022) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Громадської організації "Вишневий світанок" надійшла заява (вх. №5144/22 від 13.05.2022) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_8 надійшла заява (вх. №5233 від 16.05.2022) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надійшла заява (вх. №5330/22 від 18.05.2022) про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина 2012" надійшла заява (вх. №5318/22 від 18.05.2022) про зупинення провадження у справі №911/121/22.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемшина 2012" про відвід судді від розгляду справи №911/121/22 задоволено.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2022, на підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду Київської області №42-АР від 23.05.2022, справу №911/121/22 передано на розгляд судді Саванчук С.О.

Згідно з частиною 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2022, справу прийнято до провадження, залучено до участі у справі третіх осіб та призначено підготовче засідання на 14.07.2022.

04.07.2022 до Господарського суду Київської області надійшла заява Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову.

Обгрунтовуючи подану заяву, прокурор стверджує, що при виконанні рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2020 у справі № 911/152/18, майно, права на яке оскаржуються в даній справі, незаконно перереєстровано на відповідача у даній справі з метою уникнення виконання вказаного судового рішення.

З метою уникнення аналогічних дій з боку відповідача у даній справі, прокурор заявляє про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, права на яке оскаржуються у справі.

Оцінка матеріалів заяви та висновки суду.

Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

З урахуванням позиції, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За результатами оцінки обґрунтованості доводів прокурора щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також достатніх аргументів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Загальне посилання на аналогічні дії іншої особи в іншій справі не свідчить, що відповідач у даній справі свідомо ухилиться від виконання рішення суду або, наразі, вчиняє дії щодо відчуження спірного майна.

Суд зазначає, що наявність спору щодо предмету позову - необхідна умова для розгляду правовідносин у господарському суді, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відтак, як загальна, кваліфікуюча, ознака господарсько-процесуальних правовідносин не може бути сама по собі підставою для забезпечення позову, оскільки застосування даних заходів має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності відповідних підстав.

При цьому, спір про право відбувається з дотриманням принципу змагальності сторін господарського судочинства, відповідно до частини 3 статті 2, статті 13 Господарського процесуального кодексу України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Посилання прокурора на те, що наявність спору між сторонами свідчить про можливі порушення прав позивача є лише припущенням заявника, що не підтверджене, як вказано судом вище, доказами чи аргументами та не створює підстав для задоволення відповідної заяви.

Гіпотетична ймовірність відчуження відповідачем спірного майна наявна у кожній справі, натомість, застосування заходів забезпечення позову має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності конкретних підстав.

Крім того, судом враховано відмову прокурора від пропозицій до зустрічного забезпечення, хоча ним заявляється про накладення арешту на нерухомість та можливі значні негативні наслідки вжиття заходів забезпечення позову для відповідача, що, у свою чергу, може призвести до збитків.

За результатами дослідження та оцінки матеріалів щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки прокурором не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, а також співмірності заходів до забезпечення позову заявленим вимогам та збалансованості інтересів сторін.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Аналіз заяви про забезпечення позову свідчить, що прокурор обгрунтовує заяву про забезпечення позову припущеннями про відчуження спірного майна відповідачем, вказані припущення грунтуються на таких діях іншої особи в іншій справі, докази ініціювання відчуження майна відповідачем у даній справі відсутні.

Крім того, у рішенні, на яке у заяві здійснено посилання, не досліджувалось питання підстав та законності набуття відповідачем у даній справі спірного майна, вказане питання є предметом розгляду в даній справі, відтак, висновки прокурора про неправомірність права власності відповідача - передчасні.

Зідно з рішенням № 5-рп/2011 від 16.06.2011 Конституційного Суду України (справа № 1-6/2011), регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб учасників провадження, суспільства, держави в цілому, з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №2-1383/2010 (постанова від 14.11.2018), згідно з якою, Великою Палатою відмічено, що за умовами статті 204 Цивільного кодексу України, у сфері господарсько - цивільних відносин закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законнох сили.

Суд особливо відмічає, що згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 11.09.2019 у справі № 1522/16455/12), у контексті статті 1 Першого протоколу до Европейської Конвенції про захист прав людини і основоположний свобод, об`єктами права власності можуть бути у тому числі легітимні очікування на повноцінне користування майновими правами.

Враховуючи вищевикладені правові позиції Верховного Суду, суд констатує, що прокурором не доведено, яким саме чином, при задоволенні заяви про забезпечення позову, буде, серед іншого, дотримано майнові інтереси відповідача, який, фактично буде позбавлений, у розумінні статті 1 Першого протоколу до Европейської конвенції з прав людини, можливості у повній мірі реалізувати свої майнові права щодо майна, яке згідно з презумпцією правомірності правочину до моменту доведення протилежного, вважається набутим відповідачем правомірно та на законних підставах.

Заявник повинен надати реальні та обґрунтовані докази того, що сам факт розгляду справи спричинить дії відповідача, направлені на зміну власника майна, права на яке оскаржуються.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.03.2019 (справа №911/3594/17), реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовану презумпцію права власності такої особи. Таким чином, з урахуванням тих вимог, які заявлені прокурором, суд констатує, що, якщо протягом розгляду даної справи до моменту прийняття остаточного рішення, відповідач здійснить дії, які будуть спрямовані на відчуження майна, права на яке оскаржуються, у прокурора будуть наявні обгуртовані підстави для подання повторної заяви для забезпечення позову.

За результатами дослідження та оцінки матеріалів щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, а також співмірності заходів до забезпечення позову заявленим у справі вимогам та збалансованості інтересів сторін.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви (вх. №52/22 від 04.07.2022) Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у справі №911/121/22 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 06.07.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів після підписання.

Суддя С.О. Саванчук