Рішення № 105100261, 30.06.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2022 р. Справа № 911/3531/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія", 08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, 8 В

до Фізичної особи-підприємця Штепа Петра Миколайовича, АДРЕСА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", 08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Київська, 2Б

про стягнення 20 061,10 грн заборгованості за активну енергію

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: Кротов О.Ю. (довіреність № 156 від 01.10.2021);

від відповідача: Штепа Р.П. (адвокат, посв. № 5893/10 від 19.12.2016, ордер серія КС № 371495 від 09.02.2022);

від третьої особи: не з`явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Штепа Петра Миколайовича про стягнення 20 061,10 грн заборгованості за договором № 420024711 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 14.12.2018, укладеного шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати за активну енергію (відображається у втратах холостого ходу), у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у сумі 14 531,22 грн. Крім цього позивачем додатково нараховано 2 277,37 грн пені, 990,65 грн 3% річних та 2 261,86 грн інфляційних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3531/21, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою повідомлено відповідача, що відзив на позовну заяву подається до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

До суду 04.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 30.12.2021, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, відповідачем до відзиву на позовну заяву було долучено клопотання про витребування оригіналів письмових доказів.

10 січня 2022 року від позивача надійшли: відповідь на відзив (вх. № суду 408/22), заява про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (вх. № суду 386/22) та заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (вх. № суду 385/22).

Ухвалою суду від 11.01.2022 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 10.02.2022, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

07 лютого 2022 року позивачем було подано заяву про зміну предмета позову (вх. № суду 2584/22), яку суд протокольною ухвалою в судовому засідання 10.02.2022 залишив без задоволення, однак долучив її до матеріалів справи в якості заяви про уточнення позовних вимог.

До суду від третьої особи ПрАТ "Київські регіональні електромережі" надійшли письмові пояснення б/н від 22.02.2022 на виконання вимог ухвали суду.

27 червня 2022 року від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. № суду 7218/22), відповідно до якого позивачем долучено новий розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат.

До суду на електронну адресу 30.06.2022 від третьої особи надійшли додаткові пояснення по справі № 911/3531/21.

Представник позивача у судовому засіданні 30.06.2022 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням нового розрахунку пені, 3% річних та інфляційних, представник відповідача заперечував проти позовних вимог.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши оригінали документів доданих до матеріалів справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

Відносини, пов`язані з розподілом, купівлею-продажем та постачанням електричної енергії споживачам регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII.

У відповідності до преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги (пункт 67 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" - є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Згідно з пунктом 1.2.8 ПРРЕЕ, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На підтвердження наявності договірних відносин між сторонами спору позивач зазначає, що Фізична особа-підприємець Штепа Петро Миколайович (далі по тексту - відповідач та/або Споживач) до 01.01.2019, тобто до дня запровадження нового ринку електричної енергії, був споживачем вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання - ПрАТ "Київобленерго", що підтверджується Договором № 1008 на користування електричною енергією від 06.03.2002.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

Передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Так, на виконання постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території" ПрАТ "Київобленерго" було передано ТОВ "Київська обласна ЕК" дані про споживача ФОП Штепа П.М. у форматі "xls".

В силу положень пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" та пунктів 1.2.8, 1.2.15 ПРРЕЕ, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (за договором - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Штепа П.М. (за договором споживач) 14.12.2018 було укладено Договір № 420024711 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі Договір), шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальника за адресою: 08727, с. Нові Безрадичі, вул. Тиханська,831/A.

Заявою-приєднання до Договору про постачання електричної енергії № 420024711 від 14.12.2018 споживач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору (додатків до Договору) в повному обсязі. Також, з моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинного законодавства України.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному вебсайті ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія", роздрукований примірник якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Як зазначає позивач, приєднавшись до умов Договору про постачання електричної енергії відповідачем взято на себе договірні зобов`язання, зокрема, здійснювати оплату вартості електричної енергії.

Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що Оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 2.3.11 ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (пункт 2.3.14 ПРРЕЕ).

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно із підпунктом 7.1 пункту 7 Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб, функції АКО по веденню реєстрів ТКО, обробці даних комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання та визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують ОМ у межах своєї відповідальності.

З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України позивач - ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктом 4.3 ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Позивач зазначає, що у відповідності до пункту 4.3 ПРРЕЕ, ПрАТ "Київобленерго", як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, було надано ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" шляхом електронного обміну даними інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачем за період з січня 2019 року по березень 2020 року. Так, згідно наданих ОСР даних обсяг спожитої (розподіленої) відповідачем електричної енергії складає: в січні місяці 2019 року - 424 кВт*год; в лютому місяці 2019 року 424 кВт*год; в березні місяці 2019 року - 383 кВт*год; в квітні місяці 2019 року 424 кВт*год; в травні місяці 2019 року - 410 кВт*год; в червні місяці 2019 року - 424 кВт*год; в липні місяці 2019 року - 410 кВт*год; в серпні місяці 2019 року - 424 кВт*год; у вересні місяці 2019 року - 424 кВт*год; у жовтні місяці 2019 року - 410 кВт*год; у листопаді місяці 2019 року - 424 кВт*год; у грудні місяці 2019 року 410 кВт*год; у січні місяці 2020 року 424 кВт*год; у лютому місяці 2020 року 424 кВт*год; у березні місяці 2020 року - -424 кВт*год.

Як зазначено позивачем у позові, на що звертає увагу суду, відповідач був відключений від мережі електропостачання за Договором № 1008 від 06.03.2002, що підтверджується в завданні на перевірку від 13.08.2018, складеного представниками ПрАТ "Київолбенерго". В завданні на перевірку від 13.08.2018, а також в акті № 657086 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 19.08.2018 та акті № 063800 контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 19.08.2018 було зафіксовано показники лічильника: 21 488,9. Тобто показники електролічильника встановлені на об`єкті відповідача залишаються незмінними.

Однак, позивач твердить, що відповідач є власником комплектної трансформаторної підстанції (КТП) № 576 та частини електричної мережі, що підтверджується Договором № 1008 від 06.03.2002, у тому числі схемою електропостачання та точки розподілу мереж.

Оскільки КТП на даний час знаходиться під напругою, остання споживає електроенергію, що є втратами електричної енергії, обсяги якої Оператор системи розподілу щомісячно передає позивачу.

Відповідно до пункту 5.1 Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2013 № 399, втрати електричної енергії в електричній мережі (елементах електричної мережі) визначаються за результатами вимірювань як різниця обсягів електричної енергії, обчислених за одночасно знятими показами лічильників, встановлених на вході і виході електричної мережі (елементів електричної мережі).

У разі технічної неможливості або економічної недоцільності вимірювання втрат, їх (втрати) визначають розрахунковим шляхом відповідно до цих Методичних рекомендацій як суму втрат в окремих елементах електричної мережі. Розрахунок втрат проводиться для схеми нормального режиму.

На підставі отриманих даних від ПрАТ "Київобленерго" позивачем сформовано та виставлено до сплати відповідачу рахунки-фактури за спожиту електричну енергію: № 8596139322 від 25.01.2019, № 8549350745 від 20.02.2019, № 8843634083 від 20.03.2019, № 8648796533 від 17.04.2019, № 8894990731 від 20.05.2019, № 8798217504 від 28.06.2019, № 6063252628 від 18.07.2019, № 6113708785 від 31.08.2019, № 6015980615 від 23.09.2019, № 6412089572 від 22.10.2019, № 6214862614 від 28.11.2019, № 6166400504 від 26.12.2019, № 6167226833 від 27.01.2020, № 6119088760 від 29.02.2020, № 6168768841 від 16.03.2020 та № 6070863706 від 31.03.2020, на загальну суму 14 531,22 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Договором виконував в повному обсязі та постачав відповідачу електричну енергію, натомість відповідач, всупереч пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, а також, умовам укладеного Договору не виконав належним чином свої зобов`язання за Договором, оскільки не сплатив за спожиті послуги, що і стало підставою для звернення до суду.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову та заперечує проти підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії від 14.12.2018, зазначаючи, що відповідач немає жодного відношення до даних, які вказані в заяві-приєднання, зокрема, найменування споживача та адреси об`єкта підключення. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що матеріали справи не містять та позивачем не долучено узгодженого між сторонами додатку до договору про постачання електричної енергії щодо порядку розрахунку втрат електроенергії в мережі споживача, як-то передбачають Методичні рекомендації визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання. Також відповідач заперечує щодо власності КТП, оскільки за його твердженнями КТП знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності Львовича В`ячеслава Анатолійовича, на підтвердження чого долучає довідку Старобезрадичівської сільської ради від 22.10.2020. Окрім того, відповідач заперечив проти підписання договору № 1008 від 06.03.2002 та додатків до нього, стверджуючи що в графі підпису проставлено підпис взагалі невідомої особи. Зазначив, що акти прийняття-передавання електричної енергії за період з січня 2019 року по березень 2020 року не підписані споживачем. А також твердить, що в долучених позивачем рахунках-фактур за спожиту електричну енергію за спірний період жодного слова, що нараховані кошти є активними втратами в трансформаторі струму взагалі немає.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необгунтованими жодним чином.

Третьою особою ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київобленерго" (теперішня назва ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") та ФОП Штепа П.М. 06.03.2002 було укладено Договір № 1008 на користування електричною енергією (для споживачів з малим споживанням), що діяв до 31.12.2018.

Починаючи з 01.01.2019 у вiдповiдностi до постанови НКРЕКП від 08.11.2018 № 1382 iз змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 23.09.2020 № 1749 "Про видачу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами постачання електричної енергії за регульованим тарифом", Товариство здiйснює лише діяльність з розподілу електричної енергії та відповідно не надає послуги з постачання електричної енергії.

ТОВ "Київська обласна ЕК" створено ПрАТ "Київобленерго" на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії. Відповідно позивачем було отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що пiдтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018.

Як вже зазначалося, на виконання постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268, ПрАТ "Київобленерго" були передані позивачу дані про відповідача.

Враховуючи положення пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", передача персональних даних споживачів не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів, у зв`язку з чим 01.01.2019 між ФОП Штепа П.М. та ПрАТ "Київобленерго" було укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 220024711, на підставі якого відповідач набув право отримувати послугу з розподілу електричної енергії та, відповідно, укладення договору про постачання електричної енергії з позивачем. Договір укладений за адресою споживання: 08727, Київська обл., с. Нові Безрадичі, 831/А, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z4943989533484.

Вiдповiдно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" Оператор системи розподілу, зокрема забезпечує комерцiйний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Вiдповiдно до пункту 4.3 ПРРЕЕ дані, необхiднi для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адмiнiстратором комерцiйного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Пунктом 2.3.11 ПРРЕЕ передбачено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адмiнiстратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерцiйного обліку вiдповiдно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

Так, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" вiдповiдно до пункту 4.3 ПРРЕЕ було надано позивачу інформацію про обсяг спожитої електричної енергії вiдповiдачем шляхом електронного обміну даних за період з 01.01.2019 по 31.03.2020. Завірена копія довідки № 04/530/3472 від 21.02.2022 наявна в матеріалах справи.

ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" повідомляє, що обсяг спожитої електричної енергії споживачем ФОП Штепа П.М., який відображено позивачем в рахунках, що містяться в матеріалах справи № 911/3531/21, виставлений вірно та відповідає тій iнформацiї, що була передана Підприємством позивачу.

Судом встановлено, що зазначені позивачем нарахування не є фактично спожитою відповідачем активною електричною енергією, а є втратами в трансформаторі КТП-576 та частині електричної мережі, розрахунок яких передбачено наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2013 № 399 "Про Методичні рекомендації визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання".

Отже предметом даного спору є заявлена до стягнення сума у розмірі 14 531,22 грн, яка є сумою нарахування технологічних втрат електричної енергії в трансформаторі КТП-547 та ПЛ 10 кВ.

Питання втрат електричної енергії в електричній мережі регулюється Методичними рекомендаціями визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 399 від 21.06.2013.

Цi Методичні рекомендовано застосовувати для визначення технологічних витрат електричної енергії в елементах електричної мережі (силових трансформаторах, лініях електропередавання і реакторах) споживачів та інших суб`єктів господарювання при виконанні розрахунків обсягів споживання, передачі, постачання і виробництва електроенергії у випадках, передбачених Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Нацiональної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28, та іншими нормативними документами (якщо розташування точок вимiрювання електричної енергії не збiгається з межею балансово належностi елементiв електричної мережі), для визначення технологiчних витрат електричної енергії, що пов`язані з передачею електричної енергії електричними мережами суб`єктiв господарювання, а також при складаннi балансів електричної енергії в електричних мережах переважно симетричним навантаженням.

В цих Методичних рекомендаціях до технологічних витрат електричної енергії відносять втрати енергії, обумовлені електромагнітними процесами у струмопровідних частинах електричної мережі і осердях апаратів при її передачі, а також кліматичні втрати та втрати енергії в ізоляції елементів мережі (далі - втрати електричної енергії) (пункт 1.1 Методичних рекомендацій).

Ці Методичні рекомендації рекомендовано для застосування електропередавальними організаціями, які мають ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними або місцевими (локальними) електричними мережами, компаніями, що здійснюють постачання електричної енергії споживачам, відповідно до ліцензій на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії, проектними організаціями, а також виробниками та споживачами електричної енергії (пункт 1.2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до пункту 5.1 Методичних рекомендацій, втрати електричної енергії в електричній мережі (елементах електричної мережі) визначаються за результатами вимірювань як різниця обсягів електричної енергії, обчислених за одночасно знятими показами лічильників, встановлених на вході і виході електричної мережі (елементів електричної мережі).

У разі технічної неможливості або економічної недоцільності вимірювання втрат, їх (втрати) визначають розрахунковим шляхом відповідно до цих Методичних рекомендацій як суму втрат в окремих елементах електричної мережі. Розрахунок втрат проводиться для схеми нормального режиму.

Втрати електричної енергії в елементах електричної мережі - обсяги електроенергії, що затрачається на нагрів струмопровідних частин елементів мереж під час протікання ними електричного струму, на нагрів магнітопроводів і елементiв конструкцiп електричних апаратів та на коронний розряд повітряних ліній електропередач.

Як вже зазначалось, між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київобленерго" (теперішня назва ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") та ФОП Штепа П.М. 06.03.2002 було укладено Договір № 1008 на користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 1 Договору № 1008, електропостачальник зобов`язувався постачати електричну енергію у відповідності з умовами Договору, а споживач своєчасно проводити сплату за електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним Договором.

Пунктом 6.7 Договору передбачено, що якщо розрахункові прилади обліку встановлені не на межі балансової належності електромереж, кількість врахованої ними електроенергії збільшується (зменшується) на величину витрат електроенергії в мережі від місця установки приладів обліку до межі балансової належності електромереж електропостачальника (додаток 11).

Згідно додатку № 8 до Договору № 1008 Акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, визначено, що балансова належність: відгалуження ПЛ № 5 від ОП 610 до КТП-576 та КТП-576 належить споживачу.

Відповідно до пункту 5.1.5 ККОЕЕ якщо з технічної або економічної причин установлення вузла обліку на комерційній межі недоцільне, то за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу вузол обліку може бути розміщений не на комерційній межі, але якнайближче до неї. Водночас місце його розміщення має обиратись таким чином, щоб забезпечити мінімальні втрати активної електричної енергії в електричній мережі від точки вимірювання до комерційної межі відповідного об`єкта.

Згідно із пунктом 5.9.8 ККОЕЕ порядок розрахунків величини технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах власників технологічних мереж та її значення зазначаються в договорах про передачу/розподіл електричної енергії.

Твердження відповідача, що ним не підписувався Договір № 1008 від 06.03.2002 спростовується матеріалами справи, які свідчать, що такий договір існував та відповідач споживав електроенергію, оскільки сам відповідач у відзиві зазначає, що з 14.08.2018 він був відключений від мережі електропостачання. Про що свідчать наявні в матеріалах справи завдання на перевірку від 13.08.2018, акт № 657086 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 19.08.2018 та акт № 063800 контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 19.08.2018.

В подальшому відповідачем було підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії від 14.12.2018, яка міститься в матеріалах справи, що свідчить про факт укладання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Матеріали справи не містять доказів укладання договору на інших умовах.

Судом також враховано, що у матеріалах справи відсутні докази звернення споживача до Оператора системи розподілу та адміністратора комерційного обліку щодо обсягів розподіленої електричної енергії, яка є втратами в трансформаторах за спірний період.

Зазначене спростовує твердження відповідача, що комплектно транспортна станція (КТП) та частина електричної мережі не належить до відповідальності споживача.

Також суд зазначає, що пунктом 9 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" передбачено, що Оператор системи розподілу під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.

Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ, паспорт точки розподілу (передачі) - акт (документ), складений оператором системи, у якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача - потужність, дозволена до використання, приєднана потужність, межі балансової належності, однолінійна схема, формула донарахування втрат електричної енергії відповідно до Кодексу комерційного обліку, тип засобу/системи комерційного обліку, ЕІС-коди та інша технічна інформація, необхідна для електрозабезпечення об`єкта споживача за точками розподілу (передачі) електричної енергії.

Абзацом 73 пункту 1.4 Розділу І ККОЕЕ визначено, що точка комерційного обліку (точка обліку, ТКО) - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії.

Отже, визначальним при визначені обсягу спожитої електричної енергії є саме ЕІС-код точки комерційного обліку, а не адреса.

Довідка ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" № 04/530/3472 від 21.02.2022 у відповідності до пункту 4.3 ПРРЕЕ підтверджує обсяги споживання електричної енергії відповідачем за точкою комерційного обліку ЕІС-коди: 62Z4943989533484. Така довідка є належним та достовірним доказом для перевірки проведених нарахувань та встановлення всіх обставин, що стосуються предмету доказування, оскільки, наявність факту споживання електричної енергії та його обсяги не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування окрім інформацією, отриманою від оператора системи розподілу.

Щодо посилань відповідача на відсутність його підпису на долучених позивачем актах прийняття-передавання електричної енергії за період із січня 2019 року по березня 2020 року, суд зазначає, що наявність підписаних актів приймання-передавання електричної енергії не є визначальною умовою для здійснення розрахунків та визначення обсягів споживання, оскільки, нормами чинного законодавства та умовами договору передбачено, що дані щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку, функції якого виконує Оператор системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Предметом даного спору не є оскарження обсягів споживання електричної енергії, відповідні вимоги не було заявлено шляхом подання позову до Оператора системи розподілу, отже виходячи з презумпції правомірності правочину та враховуючи фактичну наявність договірних відносин між сторонами, судом не приймаються наведені доводи відповідача.

Окрім того, суд зазначає, що в додатках до рахунків-фактур за електроенергію відображено нарахування виду електричної енергії, а саме показники лічильника за ЕІС-кодом 62Z4943989533484 незмінні, тоді як до платних витрат активної енергії зазначено показники витрат в трансформаторі.

Розрахунок вартості втрат електричної енергії в електричній мережі виконаний позивачем згідно Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 399 від 21.06.2013, а саме за вихідними даними для розрахунку втрат в трансформаторах типу ТМ-160/10.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при відсутності споживання електричної енергії трансформаторна підстанція та ПЛ 10 кВт мають втрати електричної енергії, яка за період з 01.01.2019 - 31.03.2020 становить 14 531,22 грн та яка відповідачем не сплачена.

Отже, матеріалами справи підтверджується, та відповідачем не спростовано належними доказами, що за період із січня 2019 року по березня 2020 року позивачем, на підставі вищеописаних документів нараховано відповідачу 14 531,22 грн заборгованості за несплачену електроенергію, яка є втратами в трансформаторі, і яка у вказаний період та станом на даний час погашена не була, що є порушенням умов Договору та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Також, крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 277,37 грн, нараховану на заборгованість відповідача, яка збільшувалась за кожним простроченим розрахунковим періодом за загальний період з 01.01.2019 по 10.11.2021 (згідно виконаного позивачем розрахунку долученого до матеріалів позовної заяви).

В подальшому позивачем було долучено до матеріалів справи клопотання від 21.06.2022, яким приєднано новий розрахунок пені, що становив 2 215,81 грн, виконаний за загальний період з 02.02.2019 по 12.03.2020, тобто з урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, однак не по кожному простроченому розрахунковому періоду окремо, а на суму заборгованості, яка збільшувалась із кожним розрахунковим періодом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.11 Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим Договором.

Відповідно до положень Комерційної пропозиції "Універсал", яка є Додатком №3 до Договору, пеня та/або штраф встановлений у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач також зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Відповідно до вірного розрахунку зробленого судом, розмір пені нарахованої на заборгованість відповідача за кожним простроченим розрахунковим періодом окремо за загальним в межах визначеного позивачем періоду з 02.02.2019 по 12.03.2020 складає 315,58 грн та є арифметичною вірним, обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заявлених позивачем 990,65 грн 3% річних та 2 261,86 грн інфляційних, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки судом встановлено порушення відповідачем виконання своїх зобов`язань за Договором, то заявлені позивачем вимоги про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є правомірними.

Разом з тим, позивачем в процесі розгляду справи було подано клопотання від 21.06.2022, яким наведено новий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних та який позивач просив врахувати при прийнятті рішення у даній справі.

Згідно наведеного розрахунку сума 3% річних становила 947,40 грн, сума інфляційних втрат 2 137,51 грн, які є меншими ніж заявлено у позовній заяві.

Судом здійснено перевірку даного розрахунку та встановлено, що він вимогам законодавства не суперечить, а тому підлягає задоволенню в заявлених сумах.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення: 14 531,22 грн заборгованості, 315,58 грн пені, 947,40 грн 3% річних та 2 137,51 грн інфляційних втрат.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Штепа Петра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, 8 В, код 42094646) 17 931 (сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять одну) грн 71 коп. (з яких: 14 531,22 грн заборгованість, 315,58 грн пеня, 947,40 грн 3% річних та 2 137,51 грн інфляційні), а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 06.07.2022