Ухвала суду № 105096730, 12.01.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/170/22

провадження №: 2-з/752/61/22

У Х В А Л А

Іменем України

12.01.2022 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Траст Фінанс» про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Мірошніченко Лідія Михайлівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко Олег Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щупеня Олександр Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Авдієнко Валерій Вікторович про скасування реєстрації права власності, поновлення записів про право власності та обтяжень та визнання недійними договорів купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Траст Фінанс»звернувся до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Мірошніченко Лідія Михайлівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко Олег Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щупеня Олександр Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Авдієнко Валерій Вікторович про скасування реєстрації права власності, поновлення записів про право власності та обтяжень та визнання недійними договорів купівлі-продажу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.01.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.

Разом з цим, позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Траст Фінанс» в особі адвоката Баженова А.В. звернувся із заявою, в якій просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на квартиру, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,0 кв.м, жила площа 33.8 кв. м.

Подану заяву обґрунтовує тим, що укладений кредитний договір № 014-71/376 від 28.09.2006 та іпотечний договір №014-71/376 від 28.09.2006 є таким, що порушує права позивача, а Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Траст Фінанс» в будь-який час може відчужити зазначену квартиру іншим особам або розпорядитись нею іншим шляхом, що в подальшому ускладнить виконання рішення у справі.

Суддя, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підстави вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з п.п. 3, 4, 6, ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, № 9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову має запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке вона заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Однак, всупереч вказаних процесуальних норм та роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, позивачем не зазначено про існування об`єктивних та беззаперечних обставин вважати, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Також позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову та пропозицій позивача щодо зустрічного забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, представник позивача належним чином не обґрунтував заяву про забезпечення позову в частині того, що існує ризик реалізації вказаного майна під час розгляду справи.

При цьому, із вказаної заяви, та доданих до неї документів не вбачається ризиків здійснення відповідачем будь-яких дій, направлених на відчуження вказаного майна.

Враховуючи, предмет позову, а також можливий негативний вплив і наслідки на відновлення порушеного права позивача у разі встановлення неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено підстав для накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до винесення рішення суду.

Крім того, вид заходу, яким позивач просить забезпечити позов не співмірний з ціною позову.

Враховуючи вищевикладене, предмет позову, а також викладені у заяві доводи представника позивача та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку між собою, суд прийшов до висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку із цим заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Траст Фінанс» про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Мірошніченко Лідія Михайлівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко Олег Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щупеня Олександр Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Авдієнко Валерій Вікторович про скасування реєстрації права власності, поновлення записів про право власності та обтяжень та визнання недійними договорів купівлі-продажу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Ю.Ю.Мазур